Справа № 354/345/18

                                                       Провадження № 2/354/11/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

       06 травня 2025 року                                                                м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Балашової Т.А.

представника позивачки за первісним позовом адвоката Оліградського М.В.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Герцева В.О.

представників відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокатів Верещака В.М. та Герцева В.О.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче клопотання адвоката Герцева В.О., який представляє інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 354/345/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та стягнення грошових коштів та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору підряду з будівництва від 20.04.2007, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа № 354/345/18.

01.05.2025 адвокатом Герцевим В.О. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області 18.04.2018 було накладено арешт на нежитлову будівлю (кафе) №453-А/1, житловий будинок (котедж) АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_4 , та заборонено переховувати, вивозити, знищувати та продавати рухоме майно, яке знаходиться в нежитловій будівлі (кафе) №453-А/1, житловому будинку (котедж) АДРЕСА_1 .

Дані заходи вживались на забезпечення позову ОСОБА_3 , яка зверталась в 2018 році до суду з позовними вимогами про скасування свідоцтв на право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно та визнання права власності на це майно за ОСОБА_3 , а пізніше про визнання права власності на рухоме майно за ОСОБА_3 . Згодом змінила предмет позову на вимоги про встановлення юридичних фактів про здійснення позивачки з чоловіком будівництва та реконструкції нерухомого майна на ділянці відповідача та стягнення з нього 65000,00 доларів США. Оскільки, на думку адвоката Герцева В.О., обраний позивачкою спосіб захисту є таким, що не передбачений законом, він вважає відсутніми правові підстави для пред`явлення та задоволення позову. Зазначає, що справа з необґрунтованими вимогами і неналежним способом захисту вже 7 років перебуває на стадії підготовчого провадження, чим порушується гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про права людини право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і

безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

З огляду на тривалий безрезультатний розгляд справи вважає, що існують підстави стверджувати про неспівмірність застосованих судом заходів забезпечення позову з необґрунтованими позовними вимогами, які не відповідають викладеним в заяві від 20.04.2023 обставинам справи та складу її учасників та вважає, що внаслідок цих заходів відповідачам за первісним позовом вже були завдані матеріальні збитки за відсутності зустрічного забезпечення.

Як свідчать матеріали спадкової справи померлого ОСОБА_4 співвласниками арештованого нерухомого та рухомого майна є дочка ОСОБА_4 – ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_2 , оскільки воно набуте в шлюбі. У видачі свідоцтв про право на спадщину їм було відмовлено нотаріусом Кузнєцовою Н.М. з причини накладення судом арешту на майно спадкодавця ОСОБА_4 .

Крім того, зауважує, що позов не містив і не містить вимог до ОСОБА_2 , при цьому суть позовних вимог до ОСОБА_4 вказують на те, що до ОСОБА_2 жодних вимог не може бути заявлено, оскільки остання не мала ніяких відносин з позивачкою, не давала письмової нотаріальної згоди своєму чоловікові на будівництво та реконструкцію, на відчуження спільного майна або передачу його в користування третім особам, як цього вимагають приписи ст. 63 та ст. 65 СК України, а солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором (ст. 541 ЦК України).

За таких фактичних обставин та правових підстав судом накладено було арешт на майно ОСОБА_2 без жодних позовних вимог до неї, чим було порушено її право власності, зокрема обмежено в можливості оформити належне їй майно після смерті чоловіка та отримати свідоцтва про право власності, користуватись та розпоряджатись власним нерухомим і рухомим майном, а позивачка використовує арешт як важіль впливу та вимагає добровільної сплати коштів від ОСОБА_7 , що разом вказує на протиправність такого забезпечення позову й підлягає скасуванню.

Представник відповідачів за первісним позовом адвокат Герцев В.О., підтримав подане клопотання з мотивів викладених у поданому клопотанні, звернув увагу, що до ОСОБА_2 не заявлено жодних позовних вимог, накладений судом арешт на нерухоме і рухоме майно ОСОБА_2 порушує її права та є очевидний дисбаланс між видом забезпечення первісного позову позовним вимогам. Відтак, просив суд клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Верещак В.М., пояснив суду, що за відсутності зустрічного забезпечення порушуються права ОСОБА_2 , оскільки вона несе тягар щодо майнової шкоди, завданої таким забезпеченням, просив суд клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Позивачка за первісним позовом і відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Її представник адвокат Оліградський М.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання з мотивів його необґрунтованості та відсутності доказів порушення прав ОСОБА_2 й доказів неможливості реалізації нею права на спадкування. Вважає, що долучений до клопотання звіт про експертну грошову оцінку спадкового майна втратив чинність та не є належним доказом, враховуючи те, що він зроблений на замовлення ОСОБА_8 , а не ОСОБА_2 . Крім того, вважає, що у випадку скасування забезпечення позову є ризик продажу такого майна ОСОБА_2 , та існує реальна загроза неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не проживають на території України.

Розглядаючи дане клопотання, вислухавши думку осіб, які брали участь у розгляді справи,

дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18.04.2018 заяву ОСОБА_3  про забезпечення позову у цивільній справі № 354/345/18 задоволено частково. Накладено арешт на нежитлову будівлю (кафе) №453-А/1, житловий будинок (котедж) №453-А, житловий будинок АДРЕСА_2 , що належали ОСОБА_4 , та заборонено ОСОБА_4 переховувати, вивозити, знищувати та продавати рухоме майно, яке знаходиться в нежитловій будівлі (кафе) №453-А/1, житловому будинку (котедж) АДРЕСА_1 . Відмовлено в задоволенні заяви в частині заборони ОСОБА_4 чинити перешкоди ОСОБА_3 , у користуванні нежитловою будівлею (кафе) №453-А/1, житловим будинком (котедж) АДРЕСА_1 .

Згідно із ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» № 50389/99 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Як вірно зазначено у поданому клопотанні, на даний час, згідно з ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08.04.2025 дана справа перебуває у провадженні судді Ковалюк О.М., судовий розгляд справи розпочатий спочатку за правилами загального позовного провадження, і на день розгляду цього клопотання не відбулося ще жодного підготовчого судового засідання, завданням якого є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог й складу учасників судового процесу; до розгляду справи по суті в судовому засіданні суд не перейшов.

Відповідно до ухвали Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 24.02.2020 до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_2 , оскільки право власності на спірне майно, щодо якого заявлено позов, було зареєстровано відповідачем ОСОБА_4 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, твердження адвоката Герцева В.О. про відсутність правових підстав для пред`явлення та задоволення позову, необґрунтованість вимог і неналежний спосіб захисту, а також неспівмірність застосованих заходів забезпечення позову з необґрунтованими позовними вимогами, які не відповідають викладеним в заяві від 20.04.2023 обставинам справи та складу її учасників, є передчасними.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи зі змісту клопотання та доданих до нього документів, суд вважає, що заявником не надано доказів на підтвердження неможливості реалізації свого права на спадкування та доказів завдання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальної шкоди внаслідок застосування заходів забезпечення позову, а також не наведено обставин, з підтвердженням належними засобами доказування, які б давали підстави вважати, що потреба в заході забезпечення або в забезпеченні позову взагалі відпала.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість даного клопотання належними та допустимими доказами, оскільки вказані заявником мотиви та обставини не є підставами для скасування заходів забезпечення позову, а тому вимоги представника відповідачів за первісним позовом до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання адвоката Герцева В.О., як представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 354/345/18 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст. 261 ЦПК України.

       Головуюча суддя:                                                Оксана КОВАЛЮК