Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року                                                             Справа№200/940/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

                                                         В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:  

- визнання протиправними дії щодо не зарахування періодів проходження військової служби з 01.01.2004 року по 31.05.2016 року та з 01.11.2016 року по 31.07.2021 року до страхового стажу та до трудового стажу роботи;

- визнання протиправними дії щодо не зарахування періодів проходження військової служби з 15.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року, з 01.03.2015 року по 13.12.2015 року, з 30.01.2016 року по 31.07.2016 року, з 11.09.2016 року по 31.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 26.03.2017 року, з 01.04.2017 року по 03.09.2017 року, з 13.10.2017 року по 03.12.2017 року, з 15.12.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 18.03.2018 року, з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року безпосередньої участі в антитерористичний операції та періодів проходження військової служби, з 01.05.2018 року по 04.09.2018 року, з 13.10.2018 року по 24.06.2019 року, з 28.07.2019 року по 19.11.2019 року, з 10.02.2025 12 07.12.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 16.02.2020 року, з 08.03.2020 року по 13.12.2020 року, з 25.02.2021 року по 31.07.2021 року участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, із розрахунку один місяць служби за три місяці стажу до страхового стажу та до трудового стажу роботи;

- зобов`язання зарахувати періоди проходження військової служби з 01.01.2004 року по 31.05.2016 року та з 01.11.2016 року по 31.07.2021 року до страхового стажу та до трудового стажу роботи за виключенням періодів військової служби з 15.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року, з 01.03.2015 року по 13.12.2015 року, з 30.01.2016 року по 31.07.2016 року, з 11.09.2016 року по 31.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 26.03.2017 року, з 01.04.2017 року по 03.09.2017 року, з 13.10.2017 року по 03.12.2017 року, з 15.12.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 18.03.2018 року, з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року безпосередньої участі в антитерористичний операції та періодів військової служби з 01.05.2018 року по 04.09.2018 року, з 13.10.2018 року по 24.06.2019 року, з 28.07.2019 року по 19.11.2019 року, з 07.12.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 16.02.2020 року, з 08.03.2020 року по 13.12.2020 року, з 25.02.2021 року по 31.07.2021 року участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, які зобов`язати зарахувати до страхового стажу та до трудового стажу роботи в потрійному розмірі із розрахунку один місяць служби за три місяці стажу, при цьому зобов`язати внести відповідні дані до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України та до електронної пенсійної справи.                    

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, є пенсіонером Служби безпеки України та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена з 01 серпня 2021 року, відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Має статус учасника бойових дій.

24 січня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до ст.ст.1, 5 Закону України № 393/96 від 02 жовтня 1996 року «Про звернення громадян» щодо зарахування періодів календарної вислуги років військової служби з 01.01.2004 року по 31.05.2016 року та з 01.11.2016 року по 31.07.2021 року до загального страхового стажу та до трудового стажу роботи за виключенням періодів військової служби з 15.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року, з 01.03.2015 року по 13.12.2015 року, з 30.01.2016 року по 31.07.2016 року, з 11.09.2016 року по 31.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 26.03.2017 року, з 01.04.2017 року по 03.09.2017 року, з 13.10.2017 року по 03.12.2017 року, з 15.12.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 18.03.2018 року, з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року – безпосередньої участі в антитерористичний операції та періодів військової служби з 01.05.2018 року по 04.09.2018 року, з 13.10.2018 року по 24.06.2019 року, з 28.07.2019 року по 19.11.2019 року, з 07.12.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 16.02.2020 року, з 08.03.2020 року по 13.12.2020 року, з 25.02.2021 року по 31.07.2021 року -  участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, які просив зарахувати до загального страхового стажу та до трудового стажу роботи в потрійному розмірі із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Також просив внести відповідні зміни до його особистого кабінету на порталі електронних послуг ПФУ.

03 лютого 2025 року листом від 03.02.2025 № 2798-1839/О-02/8-0500/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування вказаних періодів його військової служби до загального страхового стажу та до трудового стажу роботи та, відповідно, до внесення відповідних змін до його особистого кабінету на порталі електронних послуг ПФУ.

Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його соціальні та конституційні права, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав відзив на позовну заяву, мотивований наступним.

Позивач є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09 квітня 1992 року.

Органи Пенсійного фонду не мають відповідних повноважень щодо розрахунку вислуги років та страхового стажу. Дане питання належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, які несуть відповідальність за правильність і достовірність їх встановлення.

Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях було направлено до Головного управління подання про призначення пенсії Позивачу №15/189 від 25 серпня 2021 року, в якому зазначено як календарний строк служби, так і загальний трудовий (страховий) стаж.

Пенсія позивачу призначена відповідно до наданих структурним підрозділом документів.

Головне управління не має повноважень самостійно змінювати стаж позивача.

Позивачу для можливості внесення змін до розрахунку стажу необхідно звернутися до уповноваженого органу за останнім місцем служби.  

Згідно з пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (зі змінами) та погодженого з Мінсоцполітики та Пенсійним фондом України, з 01 червня 2016 року військові частини (установи) формують і подають до органів Пенсійного фонду України звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби) у розрізі кожної застрахованої особи.

У попередній період надання такої звітності до органів Пенсійного фонду України не було передбачено нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 770  затверджено порядки зарахування періодів служби до страхового стажу та подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків військовослужбовців […], осіб начальницького і рядового складу, поліцейських, якими передбачено централізований обмін інформацією між Державною фіскальною службою України та Пенсійним фондом України щодо періодів служби та суми грошового забезпечення військовослужбовців на підставі податкової звітності, внесення Пенсійним фондом до реєстру застрахованих осіб відсутніх відомостей про періоди служби, суми грошового забезпечення, а у разі відсутності цієї інформації – подання персоніфікованої звітності за встановленою формою військовими частинами.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року до 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, затвердженого постановою №770, відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом до реєстру застрахованих осіб на підстав інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами №8 ДР і №1 ДФ, які Державна фіскальна служба передає Пенсійному фонду в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому цими відомствами.           Згідно з пунктом 4 Порядку у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.

Для формування звіту страхувальники або уповноважені органи та територіальні органи Пенсійного фонду України можуть обмінюватися інформацією на паперових та магнітних (електронних) носіях. При цьому територіальні органи Пенсійного фонду України аналізують отриману від страхувальників та уповноважених органів інформацію, додають інформацію, наявну в Пенсійному фонді України, та повертають таку інформацію до страхувальників або уповноважених органів для заповнення та подання звіту.

Відповідно до пункту 12 Порядку відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган.

Вказує, що органи Пенсійного фонду не мають законодавчих підстав для внесення відомостей про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків на підставі заяв застрахованих осіб.

Внесення означених відомостей відбувається виключно у чіткій відповідності до вищеозначеного порядку, а саме:

- або на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами №8 ДР і №1 ДФ, які Державна фіскальна служба передає Пенсійному фонду;

- або на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.

При цьому, доказів звернення позивача до уповноваженого структурного підрозділу з питань надання відповідних звітів до органів Державної фіскальної служби або органів Пенсійного фонду України матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачу для можливості внесення змін до розрахунку стажу необхідно звернутися до уповноваженого органу за останнім місцем служби.

Зазначає, що означеній частині позовних вимог Головне управління не є належним відповідачем по справі.

У задоволенні позову просив відмовити.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що у своєму позові не порушував ні питання розрахунку чи перерахунку пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ні питання перерахунку чи розрахунку військової вислуги; позовні вимоги відносяться тільки до зарахування військової вислуги (як календарної, так і пільгової) до страхового стажу та внесення відповідних змін до електронної пенсійної справи та особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року витребувано у відповідача індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (Форма ОК-5) позивача, пояснення щодо отримання за спірний у цій справі період інформації щодо сплати страхувальником позивача страхових внесків.

Витребувано у позивача індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (Форма ОК-5).

Відповідачем надано пояснення, у яких зазначено наступне.

Пенсійного фонду України інформація відносно позивача в порядку міжвідомчого обміну від Державної податкової служби України та звітність від Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях не надходила.

При цьому, внесення означених відомостей відбувається у чіткій відповідності до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №770, а саме:

- або на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами №8 ДР і №1 ДФ, які Державна фіскальна служба передає Пенсійному фонду;

- або на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.

Таким чином, відсутні правові підстави для внесення відомостей до системи персоніфікованого обліку на підставі заяв застрахованих осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.08.2021.

Вказана обставина підтверджена наданими відповідачем матеріалами пенсійної справи позивача.

25 серпня 2021 року Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях виготовлено подання про призначення пенсії позивачу № 15/189.

Відповідно до доданого  до вказаного подання розрахунку вислуга років позивача становить 35 років 11 місяців 25 днів, з яких календарна – 26 років 11 місяців 13 днів, пільгова – 09 років 00 місяців 12 днів.

Суд зазначає, що саме з такого показника вислуги років розраховано пенсію позивачу.

Відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 06.08.2021 № 376, позивач приймав участь в антитерористичній операції з 15.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року, з 01.03.2015 року по 13.12.2015 року, з 30.01.2016 року по 31.07.2016 року, з 11.09.2016 року по 31.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 26.03.2017 року, з 01.04.2017 року по 03.09.2017 року, з 13.10.2017 року по 03.12.2017 року, з 15.12.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 18.03.2018 року, з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року.

Відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 11.08.2021 № 381, позивач з 01.05.2018 року по 04.09.2018 року, з 13.10.2018 року по 24.06.2019 року, з 28.07.2019 року по 19.11.2019 року, з 07.12.2019 року по 31.12.2019 року, з 01.01.2020 року по 16.02.2020 року, з 08.03.2020 року по 13.12.2020 року, з 25.02.2021 року по 31.07.2021 року приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях.

Відповідно до довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 11.08.2021 № 382 позивач проходив військову службу в Службі безпеки України з 16 січня 2000 року по 31 липня 2021 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч.1 ст. 2 Закону № 2262-XII).

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею цього Закону встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, розмір пенсії позивача за вислугу років не залежить від його страхового стажу.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок №393).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).

За пп. «а» пункту 3 постанови №393, в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, було визначено, що до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

В постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року у справі №520/5695/23, у якій спірним було питання правомірності відмови ГУ Нацполіції в оформленні та направленні до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, яка вмотивована тим, що наявної в позивача вислуги в календарному обчисленні недостатньо для призначення такої пенсії, а вислуга в пільговому обчисленні відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII та Порядку №393 (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років) такого права не надає, сформульовано висновок, відповідно до якого призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись до ГУ Нацполіції для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19 лютого 2022 року (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.

В зазначеній постанові Верховним Судом також зауважено, що визначальним є момент, коли позивач почав реалізовувати своє право на призначення пенсії.

Таким чином, станом на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років періоди його участі в АТО та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях мали зараховуватись як до вислугу років, так і до страхового стажу у пільговому розмірі.

Суд зазначає, що відповідні довідки, які підтверджують зазначені вище період служби позивача було надано Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях до подання про призначення пенсії позивача.

Вказана обставина підтверджується наданими відповідачем матеріалами пенсійної справи позивача.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування, регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 березня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частин першої, другої, статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Статтями 11, 14 Закону № 1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та страхувальників.

Військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового та начальницького складу включено до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, Законом України від 03 квітня 2007 року № 857 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», доповнивши статтю 11 пунктом 17.

Частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV установлено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Наведеними правовими нормами визначено обов`язок роботодавця щодо подання до Пенсійного фонду відомостей про заробітну плату застрахованої особи, на яку сплачено страхові внески (персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб), правила зарахування органами Пенсійного фонду відповідних періодів до страхового стажу у цілях призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 19 частини другої статті 64 Закону № 1058-IV, виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана вести відповідно до законодавства реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та у складі цього реєстру - реєстр платників страхових внесків до солідарної системи пенсійного страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 (далі - Закон № 2464-VI), дія якого відповідно до статті 2 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

За змістом положень статті 16 Закону № 2464-VI, Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону № 2464-VI, реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

У свою чергу до обов`язків Пенсійного фонду та його територіальних органів стосовно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру відносяться: забезпечення своєчасного внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснення контролю за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру (частина перша статті 14-1 Закону № 2464-VI).

Згідно із частиною шостою статті 20 Закону № 2464-VI, зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562; у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1; далі - Положення № 10-1). Це Положення визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 4 розділу І Положення № 10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Нормами пункту 2 розділу ІІ Положення № 10-1 визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Положення № 10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення № 10-1, у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Отже, наведені правові норми дають підстави вважати, що законодавцем встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності) наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником та здійснюють контроль за достовірністю таких.

З 01 червня 2016 року пунктом 9 розділу IV Порядку формування та надання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року № 441), визначено формування та подання до органів доходів і зборів страхувальниками, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу, відомостей про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі кожної застрахованої особи у звітному місяці.

Абзацами шістнадцятим, сімнадцятим підпункту 27 пункту 19 розділу I Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII) пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058 викладено у такій редакції: «Зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Протягом п`яти років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.».

Абзацом четвертим підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України визначити порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року стосовно військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських.

Відповідно до абзаців шістнадцятого, сімнадцятого підпункту 27 пункту 19 розділу I та абзацу четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 770 (чинна з 28 серпня 2019 року) затверджено:

1) Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2006 року;

2) Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р., необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським (далі - Порядок № 770).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 770, цей Порядок установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).

За приписами пункту 3 Порядку № 770, відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8ДР і №1ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8ДР і № 1ДФ за період, за який подано інформацію.

Крім цього, згідно з пунктом 4 Порядку № 770, у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення, або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.

Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки: за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року - не пізніше ніж 1 грудня 2019 року; за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року - не пізніше ніж 1 травня 2020 року; за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 року; за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2021 року; за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року.

Звіт подається у вигляді електронного документа (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису). У разі неможливості подання звіту у вигляді електронного документа він подається на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника або уповноваженого органу та скріплений печаткою (за наявності) (подається страхувальником або уповноваженим органом разом із звітом в електронній формі на електронних носіях інформації) (пункт 5 Порядку № 770).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 770, відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган.

Поряд з тим, пунктами 9, 10 Порядку № 770 передбачено, що на територіальний орган Пенсійного фонду України покладено повноваження щодо звіряння звіту, поданого відповідно до цього Порядку, з поданими страхувальником або уповноваженим органом раніше відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення. А у разі виявлення недостовірних або помилкових відомостей, поданих та/або накопичених в електронних базах даних реєстру застрахованих осіб, не пізніше ніж через два робочі дні орган Пенсійного фонду України повідомляє страхувальнику або уповноваженому органу про виявлення розбіжностей.

Пунктом 13 Порядку № 770 також передбачено, що додаткові документи подаються страхувальником або уповноваженим органом, якщо у звіті не було зазначено застраховану особу.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок внесення відомостей про застрахованих осіб до реєстру, дозволяє дійти висновку, що такий обов`язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган.

При цьому слід врахувати, що відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України.

Тобто Урядом передбачено автоматизований порядок передачі вказаних даних до Пенсійного фонду від органів податкової служби, за умови що інформація про доходи наявна в органах ДПС.

Водночас якщо такі відомості відсутні, то суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком до Порядку № 770.

З системного аналізу наведених вище норм права можна зробити такий висновок: якщо наявні відомості про суми грошового забезпечення, які надійшли з податкової служби, це виключає обов`язок страхувальника подавати звіт до Пенсійного фонду. В свою чергу, якщо відомостей в податковій службі не має, то усунути неповноту відомостей в реєстрі можливо у спосіб подання звіту за відповідною формою до органів Пенсійного фонду, як це передбачено Порядком № 770.

Доказів подання такого звіту страхувальником позивача до суду не надано.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV зі змінами передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із № 1058-IV застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (оплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому загоном порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Вказаним Законом передбачено такий вид військової служби як військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.

Так, зокрема статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 частини другої статті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону № 1058).

Статтею 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.

Суд зазначає, що до заяви позивача від 24.01.2025 за № 1839/О-0500- 25 було додано, зокрема, скан-копію його військового квитка та трудової книжки.

Відповідно до військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , останній проходив військову службу в органах внутрішніх справ з 01.08.1994 по 29.12.1999, в органах СБУ – з 16.01.2000 по 31.07.2021.

Таким чином, періоди служби позивача з 01.01.2004 по 31.07.2021 – мав бути зарахованим до страхового стажу на підставі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, а періоди участі в антитерористичний операції з 15.07.2014 по 31.10.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014, з 01.03.2015 по 13.12.2015, з 30.01.2016 по 31.07.2016, з 11.09.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 26.03.2017, з 01.04.2017 по 03.09.2017, з 13.10.2017 по 03.12.2017, з 15.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018  по 18.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях з 01.05.2018 по 04.09.2018, з 13.10.2018 по 24.06.2019, з 28.07.2019 по 19.11.2019, з 07.12.2019  по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 16.02.2020, з 08.03.2020 по 13.12.2020, з 25.02.2021 по 31.07.2021 – до страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Разом з тим, як встановлено судом з наданої форми ОК-5 позивача в межах спірного періоду наявні відомості про сплаті страхових внесків лише за червень-жовтень 2016 року.

Суд зазначає, що відповідно до наданого позивачем витягу з його електронного кабінету на вебпотралі Пенсійного фонду України, загальний страховий стаж останнього станом на 01.01.2025 становить 10 років 2 місяці 8 днів.

Разом з тим, розрахунку страхового стажу позивача сторонами до суду не надано.

З наданих позивачем документів судом встановлено зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.06.2016 по 31.10.2016.

Зарахування будь-яких інший періодів проходження позивачем військової служби за спірний у цій справі період матеріали справи не містять.

Відповідно до наданого позивачем витягу з його особистого кабінету на порталі ПФУ, його страховий стаж з 2004 року становить 5 місяців 23 дні.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо неправомірності незарахування до страхового стажу позивача періодів проходження ним військової служби з 01.04.2004 по 31.05.2016 та з 01.11.2016 по 31.07.2021, та періоди участі в антитерористичний операції з 15.07.2014 по 31.10.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014, з 01.03.2015 по 13.12.2015, з 30.01.2016 по 31.07.2016, з 11.09.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 26.03.2017, з 01.04.2017 по 03.09.2017, з 13.10.2017 по 03.12.2017, з 15.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018  по 18.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях з 01.05.2018 по 04.09.2018, з 13.10.2018 по 24.06.2019, з 28.07.2019 по 19.11.2019, з 07.12.2019  по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 16.02.2020, з 08.03.2020 по 13.12.2020, з 25.02.2021 по 31.07.2021 – до страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи  на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів проходження ним військової служби з 01.04.2004 по 31.05.2016 та з 01.11.2016 по 31.07.2021, з яких: періоди участі в антитерористичний операції з 15.07.2014 по 31.10.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014, з 01.03.2015 по 13.12.2015, з 30.01.2016 по 31.07.2016, з 11.09.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 26.03.2017, з 01.04.2017 по 03.09.2017, з 13.10.2017 по 03.12.2017, з 15.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018  по 18.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях 01.05.2018 по 04.09.2018, з 13.10.2018 по 24.06.2019, з 28.07.2019 по 19.11.2019, з 07.12.2019  по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 16.02.2020, з 08.03.2020 по 13.12.2020, з 25.02.2021 по 31.07.2021 – до страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди проходження ним військової служби  з 01.04.2004 по 31.05.2016 та з 01.11.2016 по 31.07.2021, з яких: періоди участі в антитерористичний операції з 15.07.2014 по 31.10.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014, з 01.03.2015 по 13.12.2015, з 30.01.2016 по 31.07.2016, з 11.09.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 26.03.2017, з 01.04.2017 по 03.09.2017, з 13.10.2017 по 03.12.2017, з 15.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018  по 18.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях 01.05.2018 по 04.09.2018, з 13.10.2018 по 24.06.2019, з 28.07.2019 по 19.11.2019, з 07.12.2019  по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 16.02.2020, з 08.03.2020 по 13.12.2020, з 25.02.2021 по 31.07.2021 – до страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 986,96 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до задоволених позовних вимог.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

                                                       В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів проходження ним військової служби з 01.04.2004 по 31.05.2016 та з 01.11.2016 по 31.07.2021, з яких: періоди участі в антитерористичний операції з 15.07.2014 по 31.10.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014, з 01.03.2015 по 13.12.2015, з 30.01.2016 по 31.07.2016, з 11.09.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 26.03.2017, з 01.04.2017 по 03.09.2017, з 13.10.2017 по 03.12.2017, з 15.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018  по 18.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях 01.05.2018 по 04.09.2018, з 13.10.2018 по 24.06.2019, з 28.07.2019 по 19.11.2019, з 07.12.2019  по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 16.02.2020, з 08.03.2020 по 13.12.2020, з 25.02.2021 по 31.07.2021 – до страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди проходження ним військової служби  з 01.04.2004 по 31.05.2016 та з 01.11.2016 по 31.07.2021, з яких: періоди участі в антитерористичний операції з 15.07.2014 по 31.10.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014, з 01.03.2015 по 13.12.2015, з 30.01.2016 по 31.07.2016, з 11.09.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 26.03.2017, з 01.04.2017 по 03.09.2017, з 13.10.2017 по 03.12.2017, з 15.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018  по 18.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях 01.05.2018 по 04.09.2018, з 13.10.2018 по 24.06.2019, з 28.07.2019 по 19.11.2019, з 07.12.2019  по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 16.02.2020, з 08.03.2020 по 13.12.2020, з 25.02.2021 по 31.07.2021 – до страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1  періодів проходження ним військової служби з 01.04.2004 по 31.05.2016 та з 01.11.2016 по 31.07.2021, з яких: періоди участі в антитерористичний операції з 15.07.2014 по 31.10.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014, з 01.03.2015 по 13.12.2015, з 30.01.2016 по 31.07.2016, з 11.09.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 26.03.2017, з 01.04.2017 по 03.09.2017, з 13.10.2017 по 03.12.2017, з 15.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018  по 18.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях 01.05.2018 по 04.09.2018, з 13.10.2018 по 24.06.2019, з 28.07.2019 по 19.11.2019, з 07.12.2019  по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 16.02.2020, з 08.03.2020 по 13.12.2020, з 25.02.2021 по 31.07.2021– до страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) періоди проходження ним військової служби з 01.04.2004 по 31.05.2016 та з 01.11.2016 по 31.07.2021, з яких: періоди участі в антитерористичний операції з 15.07.2014 по 31.10.2014, з 01.11.2014 по 30.11.2014, з 01.03.2015 по 13.12.2015, з 30.01.2016 по 31.07.2016, з 11.09.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 26.03.2017, з 01.04.2017 по 03.09.2017, з 13.10.2017 по 03.12.2017, з 15.12.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018  по 18.03.2018, з 01.04.2018 по 30.04.2018 та участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях 01.05.2018 по 04.09.2018, з 13.10.2018 по 24.06.2019, з 28.07.2019 по 19.11.2019, з 07.12.2019  по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 16.02.2020, з 08.03.2020 по 13.12.2020, з 25.02.2021 по 31.07.2021 – до страхового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Стягнути на користь ОСОБА_1  ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 05 травня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.     

Суддя                                                                                   В.В. Олішевська