Справа № 583/6547/24

1-кп/583/157/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "02" травня 2025 р.                                                                м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді                                 ОСОБА_1 ,

за участю секретаря

судового засідання                                 ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора                                         ОСОБА_3 ,

обвинувачених                                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника                                         ОСОБА_6 ,

представника потерпілих                         ОСОБА_7 ,        

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2024 року за № 12024200460001013, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, студента 4 курсу Охтирського фахового коледжу СНАУ, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 186КК України,

УСТАНОВИВ:

З 31 грудня 2024 року в провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2024 року за № 12024200460001013, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 листопада 2024 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2025 року, який було продовжено ухвалами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 січня 2025 року до 08 березня 2025 року, від 07 березня 2025 року до 05 травня 2025 року.

Від прокурора ОСОБА_8 29 квітня 2025 року надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки заявлені раніше ризики відповідно до ст.177 КПК України відносно нього не відпали /Т. 2 а.с. 27-31/.

Заслухавши прокурора, представника неповнолітніх потерпілих, які підтримали клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачених та їх захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зокрема, захисник вважає, що обвинуваченому можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпали, тому просив змінити запобіжний захід.

Вивчивши матеріали справи /в межах заявленого клопотання/, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває під вартою з 12 листопада 2025 року, вирок відносно нього не ухвалено, триває судовий розгляд.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України.

Злочин за ч. 4 ст. 186 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких, за ч. 2 ст. 296 КК України – до категорії нетяжких. У матеріалах справи відсутні відомості про його ухилення від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, він не перешкоджав встановленню істини у справі, яка розслідувалась.

Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров"я, міцність соціальних зв`язків, наявність судимості.

З урахуванням того, що відсутні дані про те, що обвинувачений може ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на свідків, потерпілих може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.

Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з`ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений в порядку ст.. 89 КК України є не судимим, має молодий вік, постійне місце проживання, проживає з родиною, протягом півроку утримується під вартою.

Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися та не виправдовує тримання особи під вартою.

Крім того у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на потерпілих чи ухилитись від суду.

За таких обставин, суд, що з урахуванням ризику переховування від суду та перешкоджання судовому розгляду, у тому числі й впливу на потерпілих, дійшов висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, як домашній арешт.

Частинами 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов`язків.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці.

Керуючись ст.ст.131, 132, 154, 155, 156, 158, 177,178, 183 206,331,372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2024 року за № 12024200460001013, запобіжний захід у вигляді  домашнього арешту строком  на два місяці, обчислюючи цей строк з 02 травня 2025 року і до 02 липня 2025 року включно, та покласти такі обов`язки:

1) цілодобово не залишати місце проживання / АДРЕСА_1 /;

2) прибувати за викликом до прокурора, суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4)утриматись від позапроцесуального спілкування з потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Визначити строк дії цієї ухвали до 24 години 00 хвилин 02 липня 2025 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Негайно звільнити з-під варти обвинуваченого ОСОБА_4 .

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 передається для виконання Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області за місцем реєстрації та проживання обвинуваченого.

Охтирський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області повинен негайно поставити на облік ОСОБА_4 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Копію ухвали  вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено  05 травня 2025 року о 16 год. 30 хв.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області                                                                 ОСОБА_1