ЄУН №337/1089/25                                 Провадження 1-кп/337/288/2025

    ВИРОК                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                

05.05.2025                                                         м.Запоріжжя

Хортиицький районний суд міста Запоріжжя у складі:                                                головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,                                за участі секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,                                        процесуального прокурора                                 ОСОБА_3 ,                                спеціаліста психолога                                 ОСОБА_4                                захисника                                                 ОСОБА_5                                        законного представника обвинуваченого                 ОСОБА_6                                обвинуваченого                                         ОСОБА_7                                розглянувши у судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням                                                                                 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, студента 2 курсу Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», не одруженого , на утриманні осіб не має , зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого:                                                                                у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України.                                                                                                                                         ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 04.02.2025 приблизно о 09:00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна , діючи умисно, таємно , з корисливих мотивів , з метою особистого збагачення, в період дії правового режиму воєнного стану в Україні , який введено в дію відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 , знаходячись в приміщенні ДНЗ «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти»за адресою м.Запоріжжя вул.Козака Бабури 6 , таємно викрав із сумки майно , що належить неповнолітньому ОСОБА_8 , а саме мобільний телефон марки «РОСО М5» в корпусі чорного кольору, вартістю 4504,05 грн., чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на вказану суму. У подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні за участі захисника та законного представника , обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що він 04.02.2025 приблизно о 09:00 год., знаходячись в приміщенні ДНЗ «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти»за адресою м.Запоріжжя вул.Козака Бабури 6, таємно викрав із сумки майно неповнолітнього ОСОБА_8 мобільний телефон марки «РОСО М5» в корпусі чорного кольору. Після чого з викраденим телефоном покинув навчальний заклад. Викрадений телефон продав знайомим, виручені від продажу телефону кошти витратив на власні потреби.

В скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Прокурор вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Дослідити матеріали, що характеризують.

Обвинувачений, законний представник та захисник не заперечували проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КК України, не досліджувати докази , що ніким не оспорюються, а обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів , що характеризують його особу.

Суд з`ясував, чи правильно обвинувачений розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.

Суд також роз`яснив обвинуваченому та його захиснику, що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.        

Оскільки обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позицій немає, то суд відповідно до ст.349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченого, обов`язковість якого встановлено частиною 4 статті 349 КПК України, а також дослідженням характеризуючих даних обвинувачуваного.

За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану.

Суд при призначенні покарання виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що ним вчинено тяжкий злочин, особу винного, який не одружений , не має на утриманні осіб, є неповнолітнім, посередньо характеризується за місцем навчання, відшкодував шкоду потерпілому, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, наявність у відповідності до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання - щире каяття, неповнолітній вік , повне відшкодування шкоди, добровільна участь у Програмі відновного правосуддя, відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.                                                Крім того, згідно статті 103 КК України суд враховує умови життя та виховання ОСОБА_7 ,вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.         ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в трьох кімнатній квартирі , має окрему кімнату , спальне місце , стіл для занять , шафу для одягу. Під час відвідування в квартирі було брудно , не дотримувалися санітарно-гігієнічні норми. ОСОБА_7 проживає в неблагонадійній багатодітній родині з трьох дітей. В родині працює тільки мати, батько зловживає алкогольними напоями. В сім`ї панує домашнє насильство , діти постійно є свідками сварок та бійок батьків. Батько та мати мають судимості, не цікавляться життям сина , не приділяють його вихованню достатньої уваги.

ОСОБА_7 хронічних захворювань не має, розвинутий відповідно свого віку.

ОСОБА_7 є студентом 2 курсу Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти». За місцем навчання характеризується посередньо, навчається на середньому рівні , атестований з усіх предметів , демонструє не стійку поведінку. Не має зацікавленості у навчанні , ніякої участі у громадському житті навчального закладу не приймає.                                                                                 ОСОБА_7 дружить і спілкується переважно з особами, що демонструють асоціальну протиправну поведінку з якими разом вживає алкоголь , наркотики, вчиняє правопорушення. Він легко піддається впливу асоціально спрямованих друзів.                        Згідно матеріалів досудової доповіді щодо неповнолітнього обвинуваченого, у неповнолітньої ОСОБА_7 середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення наближений до високого, можливе виправлення без ізоляції від суспільства за умови здійснення за ним посиленого контролю .                                                        З матеріалів досудової доповіді видно, що в сім`ї ОСОБА_7 склались погані стосунки, має місце зневажливе ставлення, байдужість до обвинуваченого, наявні проблеми з контролем поведінки, виховання є неналежним. З боку ОСОБА_7 є негативне ставлення до навчального закладу та навчання, низька успішність. У ОСОБА_7 недостатньо організоване дозвілля, він не залучений до просоціальних видів діяльності, у нього відсутні особисті інтереси. Його друзі з антисоціальною поведінкою. Дефіцит когнітивних навичок, імпульсивність, фізична агресія, вербальна агресія. ОСОБА_7 заперечує серйозність своєї поведінки, применшує її наслідки, не має почуття провини.                При призначенні покарання суд враховує думку прокурора, яка просила суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, позицію сторони захисту.

З врахуванням викладеного вище, за наявності кількох обставин , що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вперше вчинив кримінальне правопорушення, є здобувачем спеціальної професійної освіти, задовільно характеризується за місцем проживання та навчання, враховуючи його молодий вік, відношення обвинуваченого до скоєного, який шкодує з приводу вчиненого , попросив вибачення у потерпілого, пом`якшуючі покарання обставини, враховуючи висновки досудової доповіді, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції його від суспільства, тому на підставі ст.75,104 КК України можливо звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 1 та п.2,4 ч.3 ст.76 КК України.

Суд вважає, що застосування в даному випадку до обвинуваченого іспитового строку в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених обов`язків, під загрозою реального відбування призначеного покарання у випадку порушення умов випробування, буде мати на обвинуваченого достатній виховний вплив для його перевиховання та запобігання вчиненню нових злочинів.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.  

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.

Керуючись ст. ст.381, 382 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення» .                                                                                                        Речові докази по справі: мобільний телефон марки «РОСО М5», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 , залишити йому , як власнику.                На вирок суду може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.                                                        Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.                                                                        

Суддя ОСОБА_1