Справа № 283/490/25

Провадження №2-а/283/81/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

  18 квітня 2025 року м. Малин

       Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі тво начальника підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови № 350/24-25 від 09.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

       Позивач ОСОБА_1 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі тво начальника підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови №350/24-25 від 09.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

       Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що о 10:40 27.12.2024, рухаючись на транспортному засобі, позивач був зупинений патрульним поліцейським і був сповіщений ним про те, що він знаходиться у розшуку по заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 в системі “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”. Після цього позивач був приведений до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ). Майор ОСОБА_3 повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 до позивача претензій немає, але в подальшому виписав протокол № 350 від 27.12.2024 про адміністративне правопорушення за неявку по повістці. Не погоджуючись з текстом протоколу, позивач не підписав, але на окремому аркуші надав пояснення, що повістку поштою не отримував, про неї не чув і не мав умислу чи наміру не з`являтися. Розгляд справи було призначено на 09:00 09.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 , що знаходиться за 64 км від місця проживання позивача. Розгляд справи відбувся за відсутності позивача, оскільки він не зміг прибути через поганий стан здоров`я та відсутність прямого транспортного сполучення з містом Коростень. 24.02.2025 в кабінеті № 9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа, що назвалася юристом ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручила позивачу Постанову №350/24-25 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 09.01.2025 і накладання штрафу в розмірі 17000 грн. З тексту Постанови (стор. 3, абз. 1) зрозуміло, що суть повістки полягала в оновленні облікових даних позивача. 22.01.2018 позивача взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зазначено у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_1 від 04.01.2023. З 22.01.2018 облікові дані позивача не змінювались. 04.01.2023 позивач пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 і був визнаний обмежено придатним до військової служби з датою наступного медичного переосвідчення 04.01.2028, про що зазначено у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_1 від 04.01.2023. 12.07.2024 позивачем було вчасно уточнено облікові дані в системі “Резерв +”, про що зазначено у витягу із системи “Резерв +” від 26.02.2025. Згідно з Законом України 3621-IX від 21.03.2024, позивач заново пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 і був визнаний тимчасово непридатним для військової служби на час лікування. З 12.01.2025 позивач знаходиться на лікуванні (хіміотерапії) в «Київському обласному спеціалізованому медичному центрі» по програмі Відео ДОТ.

       За наведених обставин, просить вищевказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити, стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 605,60 грн.

       Ухвалою суду від 07.03.2025 відкрито провадження у справі.

       Позивач ОСОБА_1 в заяві від 18.04.2025 просив проводити розгляд справи без його участі, вимоги позовної заяви підтримав та просив її задовольнити.

        Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, правом подачі відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.

       За наявності зазначених обставин суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, який не з`явився в судове засідання без надання суду інформації щодо причин, хоча був належно повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

       Суд, переглянувши справу за наявними у ній доказами у їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

       Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

       Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

       Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

       Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

       Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

       Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, серед іншого, є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

       За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

       Як вбачається із постанови тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № 350/24-25 від 09.01.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.

       Як вбачається зі змісту вказаної постанови, 09.12.2024 громадянин ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці, надісланій засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», чим порушив законодавство про оборону , мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч.ч.1,3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовкута мобілізацію». Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось в ТЦК та СП з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк не надав. Таким чином, громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

        Як вказано у протоколі №3250 від 27.12.2024, 09.12.2024 о 11 год 00 хв громадянин ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 по повістці, надісланій засобами поштового зв`язку Укрпошта.

       Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

       Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

       Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

       Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

       Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд перевірив її на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

       Статтею ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

       Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

       Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

       Згідно п. 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок), за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

       Пунктом 28 Порядку, передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки(додаток 1).

       Відповідно п. 40 Порядку, під час вручення повістки здійснюється фото - і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото - та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

       Згідно п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

       Згідно з ст.9,77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

       Отже, законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Тобто, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

       Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень (вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі N 463/1352/16-а).

       При цьому, суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 року у справі N К-7375/06).

       Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

       Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

       Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

       На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

       Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач свідомо ухилявся від виконання обов`язку та вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

       На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК, а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів Оберіг.

        Крім того, згідно копії витягу, що був долучений позивачем до копії позовної заяви, із додатку Резерв +, зазначено що ОСОБА_1 дані оновив вчасно, а саме 12.07.2024 та вказав свою адресу проживання: АДРЕСА_3 .

       Завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

       Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

       При цьому, в силу приписів ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

       В силу ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів правил України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

       Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

       Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

       У силу п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

       Враховуючи положення п.3 ч.3 ст.286 КАС України, відповідно до якої, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, суд, за відсутності заперечень зі сторони відповідача, ґрунтуючись на підставі повно і всебічно з`ясованих обставинах в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які надані позивачем при зверненні до суду, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову та скасування постанови суб`єкта владних повноважень про накладення адміністративного стягнення, оскільки її винесено без достатніх правових підстав, необґрунтовано, з недотриманням принципів повноти і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

       З огляду на зазначені обставини справу про адміністративне правопорушення слід закрити, що відповідає вимогам ч.2 ст.9 КАС України.

       Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

       Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

       Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

       На підставі ст. 62 Конституції України, ст.210,245,251,252,258,268,280,283 КУпАП, керуючись ст.2,4,9,72,73,77,78,79,90,139,246,255,286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

       Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі тво начальника підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови №350/24-25 від 09.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення задовольнити.

       Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №350/24-25 від 09.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі закрити.

       Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605,60 грн.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

       Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

       Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

       Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

       Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі тво начальника підполковника ОСОБА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: О. М. Саланда