Справа №211/3545/25

Провадження № 1-кп/211/646/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді         ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора         ОСОБА_3

потерпілого                                 ОСОБА_4

захисника                                 ОСОБА_5

обвинуваченого         ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження №1-кп/211/646/25 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянин України, освіти не має, не одружений, не працює, раніше судимий:

02.04.2020 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнився 13.09.2023 року з Криворізької ВК №80 по відбуттю строку покарання.

Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28.01.2025 приблизно о 20 годині 35 хвилин обвинувачений ОСОБА_6 знаходився біля магазину «АТБ», який розташований по вул. Лісового, 24А, в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час у обвинуваченого ОСОБА_6 з корисливих мотивів раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, яке належить потерпілому ОСОБА_4 та звернення його на свою користь.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_6 прослідував за потерпілим ОСОБА_4 до під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_3 , де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 (зі змінами), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, шляхом ривку вихопив з руки ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 3 389 (три тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн. 10 коп.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим чужим майном зник, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 3 389 (три тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн. 10 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно 28 січня 2025 року приблизно о 20 годині 35 хвилин, перебуваючи у під`їзді будинку №12 по вул. Лісового в м. Кривий Ріг він відкрито викрав мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_4 при обставинах, вказаних у обвинувальному акті. В подальшому він продав цей телефон малознайомому хлопцю приблизно за 800-1000 грн. Гроші витратив на придбання продуктів харчування. Розуміє, що вчинив кримінальне правопорушення, у вчиненому кається, просить суд суворо його не карати.

Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_6 , його повне визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів показаннями обвинуваченого, потерпілого, витягом з ЄРДР, протоколом пред`явлення особи для впізнання, протоколом огляду речей, протоколом слідчого експерименту, висновком товарознавчої експертизи, речовими доказами, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.

Суд, після аналізу та оцінки вищевказаних доказів, які містяться у кримінальному провадженні, та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Окрім повного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, подія цього кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах вказаних у вироку, у повному обсязі підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (№12025041720000142) 02.02.2025 року були внесені відомості за ч.4 ст.186 КК України. Особу, яку повідомлено про підозру – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.кп.1).

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 28 січня 2025 року приблизно о 20 годині 00 хвилин він після роботи на таксі під`їхав до магазину «АТБ», який розташований по вул. Лісового, 24А, в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який почав просити у нього гроші. Він дав йому трохи грошей, зайшов до магазину, де придбав продукти. Потім він вийшов з магазину і пішов додому.  ОСОБА_6  пішов за ним. Коли він зайшов до під`їзду, то ОСОБА_6  також зайшов за ним. Він зрозумів, що тут щось не так і вирішив зателефонувати дружині. Коли він дістав свій мобільний телефон, то ОСОБА_6 вихватив цей телефон у нього з рук і вибіг з під`їзду. В цей же день його дружина зателефонувала до поліції і повідомила про вчинений злочин. На даний час телефон йому повернули співробітники поліції. Претензій ні морального ні матеріального характеру він до обвинуваченого не має. Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 просить визначити на розсуд суду.

Показання, які потерпілий ОСОБА_4 надав у судовому засіданні, повністю підтвердив обвинувачений ОСОБА_6 .

Також, ці показання потерпілого ОСОБА_4 не суперечать його показанням, які він надавав в ході досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту за його участю 25.03.2025 року (а.кп.72-75).

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2025 року потерпілий ОСОБА_4 впізнав чоловіка на фото №1, який 28.01.2025 року, знаходячись у під`їзді №2 будинку АДРЕСА_3 , вихопив у нього з рук мобільний телефон «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору. Відповідно до додатку до цього протоколу на фото №1 зображений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.кп.22-24).

Згідно заяви ОСОБА_7 від 07.02.2025 року він добровільно видав співробітникам поліції мобільний телефон марки «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , який він 28.01.2025 року обміняв у ОСОБА_8 на свій телефон (а.кп.37).

Згідно протоколу огляду речей від 07.02.2025 року в приміщенні службового кабінету №312 відділу поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровської області був проведений огляд мобільного телефону марки «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 у корпусі сріблястого кольору (а.кп.91).

Постановою старшого слідчого відділу поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.02.2025 року мобільний телефон марки «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.кп.41).

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №492/25 від 17.02.2025 року ринкова вартість мобільного телефону марки «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 з урахуванням зносу на момент вчинення злочину, а саме 28.01.2025 року становить 3389 (три тисячі триста вісімдесят дев`ять) гривень 10 коп. (а.кп. 49-56).

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_4 , який був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, суд приходить до висновку, що вони є логічними, послідовними та такими, що не суперечать його показанням, які він надавав в ході досудового розслідування під час слідчого експерименту за його участі, а також іншим доказам, які були досліджені судом безпосередньо у судовому засіданні, а тому суд вважає їх правдивими і такими, що можуть бути покладені в основу вироку при встановлені винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні цього кримінального правопорушення. Підстав для обмови обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, уважає, що винуватість ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Згідно ч.1 ст.32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Суд уважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_6 є кваліфікуюча ознака «повторність», оскільки вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.04.2020 року він був визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на чотири роки. ОСОБА_6 звільнився з місць позбавлення волі 13 вересня 2023 року по відбуттю строку покарання. У встановленому законом порядку ця судимість не знята та не погашена.

Суд також уважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_6 є кваліфікуюча ознака «вчинений в умовах воєнного стану», оскільки у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив це кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.

Суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 під час вчинення цього кримінального правопорушення діяв з прямим умислом, оскільки він усвідомлював, що посягає на чужу власність, на яку не має ніякого права, передбачав спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажав спричинити таку шкоду.

Мотивом кримінального правопорушення стало спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета – збагатитися самому.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 

Згідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, той факт, що він раніше судимий за вчинення корисних злочинів, знов вчинив умисний корисний злочин через короткий проміжок часу після відбуття покарання, що, на думку суду, вказує на його небажання стати на шлях виправлення, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо.

В якості обставини, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного, обставини, яка пом`якшує покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання судом не встановлено.

Постановою старшого слідчого відділу поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.02.2025 року мобільний телефон марки «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.кп.41).

Суд вважає необхідним, на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку: мобільний телефон марки «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 – повернути потерпілому ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 грн. 00 коп. (а.кп.107-109).

       Суд уважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.

Процесуальних витрат немає.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

        ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на сім років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін та утримувати його в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3 УДПтСУ у Дніпропетровській області».

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 03 квітня 2025 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_6 в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, з моменту його затримання, тобто з 03 квітня 2025 року по день ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Infinix X6532 Smart 9», 64/6 GB, сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 – уважати повернутим потерпілому ОСОБА_4 .

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді, а обвинуваченим ОСОБА_6 – в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя:                                         ОСОБА_1