Справа №:755/12688/22

Провадження №: 2-ві/755/14/25

У Х В А Л А

"05" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В., подану у межах розгляду цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту народження дитини, -

В С Т А Н О В И В :

29.04.2025 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В., яка обґрунтована тим, що суддя систематично ухвалює незаконні та необґрунтовані рішення з мотивів упередженості до заявниці, проявляла свою неприязнь до заявниці, та допускала висловлювання, які є позапроцесуальними та недопустимими для судді, вчиняла дії, спрямовані на затягування розгляду справи, а також відмови у доступі до правосуддя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 вирішення питання про відвід судді Коваленко І.В. визначено судді Катющенко В.П. та 05.05.2025 матеріали цивільної справи № 755/12688/22 безпосередньо передані судді Катющенко В.П.

Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про відвід та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

Перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки не вбачається будь-яких підстав для відводу, визначних ст. 36-37 ЦПК України, а також - процесуальних порушень у діях судді Коваленко І.В., з огляду на наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.

Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування. При цьому, чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.

Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами для звернення із заявою про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В., оскільки доводи та міркування останньої, викладені у заяві про відвід не підтверджуються матеріалами справи, будь-яких належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, що викладені у заяві про відвід судді Коваленко І.В., до суду не надано. Наведені у заяві про відвід судді Коваленко І.В. доводи не свідчать про неможливість подальшого розгляду даної цивільної справи суддею Коваленко І.В. та не свідчать про наявність підстав для відводу головуючого судді у даній цивільній справі. Зважаючи на викладене, суд доходить до висновку, що заявницею наведено суб`єктивні упередження щодо складу суду в особі головуючого судді Коваленко І.В., обґрунтовані діями та рішеннями головуючого судді у межах розгляду справи, однак такі упередження сторони не свідчать про подальшу неможливість розгляду даної цивільної справи суддею Коваленко І.В.

З огляду на вищевикладене, заява ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В., подана у межах розгляду цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту народження дитини - є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 38-40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Коваленко І.В., поданої в межах розгляду цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту народження дитини - відмовити.

Цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту народження дитини - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: