ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 рокуСправа № 160/24135/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» його представником – адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем, до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за червень 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за червень 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У період з 01.06.2023 до 30.06.2023 він брав участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, однак відповідачем не нараховано та не виплачено йому додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, за вказаний період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». На адвокатський запит представника позивача відповідач повідомив про позбавлення ОСОБА_1 додаткової винагороди у зв`язку із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за вживання алкогольних (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння). Позивач зазначає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вказане порушення постановою суду від 19.06.2023, та до дисциплінарної відповідальності – наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2023. Особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності не може бути підставою позбавлення права на додаткову винагороду.

Ухвалою від 25.09.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.10.2023 в порядку усунення недоліків до суду надійшла подана представником позивача у встановлений строк заява з доданими до неї документами.

Ухвалою від 09.10.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у відповідача.

14.11.2023 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що відповідно до пункту 14 розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника). Наявність вказаної підстави для невключення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди за червень 2023 року  підтверджується копією постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2023 у справі № 336/5829/23 та матеріалами службового розслідування. Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2023 № 458, яким передбачено не виплачувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, ним не оскаржено.

Також 14.11.2023 на виконання ухвали суду від відповідача надійшли витребувані докази.

Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Частиною четвертою статті 159 КАС України  передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що з 03.03.2022 сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 11 від 03.03.2022 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини.

Згідно з довідкою № 38/3635 від 06.11.2023, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 з 01.06.2023 до 30.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Воздвиженська та Преображенська сільські територіальні громади.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 346 від 06.06.2023 призначено проведення службового розслідування за фактом порушення військової дисципліни старшим сержантом ОСОБА_1 .

Актом службового розслідування, затвердженим 29.06.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що 02.06.2023 під час вечірньої перевірки особового складу 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти за місцем тимчасового розташування у Запорізькій області було виявлено сержанта ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Під час його обстеження у Запорізькому військовому шпиталі військової частини НОМЕР_2 було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що складено висновок № 4053 від 02.06.2023. 03.06.2023 стосовно ОСОБА_1 складено протокол серії ДНЗ-2/530 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2023 у справі № 336/5829/23, що набрала законної сили 30.06.2023, визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. У цій постанові судом встановлено, що 02.06.2023 о 19:30 год. сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , перебував у пункті тимчасової дислокації підрозділу, розташованому в Запорізькій області, у стані алкогольного сп`яніння виконував обов`язки військової служби в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.06.2023 № 181 на підставі акта службового розслідування від 29.06.2023 накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення – сувору догану, позбавлено його премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

04.07.2023 видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 458 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за червень 2023 року», яким визначено не виплачувати додаткову винагороду сержанту ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2023 № 181, яким накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за вживання алкогольних напоїв.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє станом на час розгляду справи.

Статтею 4 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 вирішено Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі – Постанова № 168, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац четвертий пункту 1 Постанови № 168).

Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260 в редакції, яка діяла на час спірних відносин).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 14 розділу ХХХIV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону).

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг (Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Абзацом 7 статті 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За змістом частини другої статті 45 Дисциплінарного статуту за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що підставою для позбавлення ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди за червень 2023 року був наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2023 № 181 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за вживання алкогольних напоїв.

Позивач не заперечував вчинення ним 02.06.2023 вказаного порушення військової дисципліни та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Щодо доводів позивача про неможливість притягнення особи до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення суд зазначає, що невключення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди за червень 2023 року не є дисциплінарним стягненням.

Адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, мають різний склад порушення, і притягнення чи не притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності (позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 826/7187/17, від 06.03.2019 у справі 816/1534/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 9901/375/19 (провадження № 11-223заі20)).

Військовою частиною НОМЕР_1 правомірно позбавлено позивача виплати додаткової винагороди, передбаченої абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за червень 2023 року відповідно до пункту 14 розділу ХХХIV Порядку № 260.

На підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Матеріали справи не містять документального підтвердження понесення позивачем інших судових витрат. Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії –  відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходженя: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 05.05.2025.

Суддя                                                                                                                      В.В. Рянська