Справа № 573/331/25

Номер провадження 1-кп/573/68/25

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, мешканця АДРЕСА_1 , розлученого, з повною середньою освітою, навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 3 механізованого батальйону, у лікаря нарколога, психіатра на обліку не перебуває, раніше судимого:

1) 15.11.2016 Личаківським районним судом м. Львова за ч. 1, 2 ст. 185, ст. 70, 75 до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; ухвалою Сиховського районного суду м. Львова від 08.12.2017 на підставі ч. 2 ст. 78 КК України направлено для відбування покарання у вигляді позбавлення волі;

2) 28.03.2019 20.12.2018 Володарським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 408, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі;

3) 28.03.2024 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ст. 70, 75 до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

4) 05.08.2024 Городоцьким районним судом Львівської області за ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 17000 грн штрафу;

5) 01.08.2024 Франківським районним судом м. Львова, зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 04.11.2024, за ч. 1 ст. 263, ч. 1, 4 ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі

6) 03.12.2024 Сихівським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 186, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) 26.02.2025 Городоцьким районним судом Львівської області за ч. 1, 3 ст. 357, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі;

8) 31.03.2025 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі;

за ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в :

08.03.2022 ОСОБА_4 був призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та того ж дня був направлений для подальшого проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), у зв`язку з чим останній набув статус військовослужбовця Збройних Сил України.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.03.2022 №2 військовослужбовця військової служби по мобілізації солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення ВЧ НОМЕР_1 , а також на підставі наказу від 12.03.2022 №2 призначено на посаду навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 .

21.03.2023 військовослужбовець військової служби по мобілізації ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира самовільно залишив місце служби – розташування підрозділу ВЧ НОМЕР_1 , який тимчасово розташовувався поблизу АДРЕСА_2 , та перебував поза межами розташування території ВЧ НОМЕР_1 по 11.10.2023.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 з 21.03.2023 по 11.10.2023 був відсутній на службі без поважних причин та не виконував свої службові обов`язки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся та дав покази, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, показав, що 08.03.2022 його було призвано по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 до АДРЕСА_2 . Наказом командира його призначено на посаду навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 3 механізованого батальйону. 21.03.2023, не отримавши дозволу командира, він самовільно залишив місце служби та до 11.10.2023 займався власними справами, не пов`язаними з військовою службою.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а тому в суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Також судом учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

За таких обставин суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки він вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, і за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше судимий, його вік, стан здоров`я, а також те, що будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину та проводив час на власний розсуд. Вказаними діями ОСОБА_4 подав іншим військовослужбовцям ганебний приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому. При цьому, дії останнього підтверджують його безвідповідальне ставлення до служби та свого військового обов`язку. Обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого – активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки він правдиво повідомив про обставини вчинення злочину. Обставин, що обтяжують покарання, під час судового розгляду не встановлено.

З урахуванням наведених вище всіх обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання суд також враховує, що злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_4 вчинив до постановлення Галицьким районним судом м. Львова вироку від 31.03.2025, яким обвинувачений був засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі, а тому покарання в даному випадку повинно призначатись за правилами ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням положень ст. 72 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вказаного кримінального правопорушення та кримінального правопорушення, за який його засуджено вироком Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2025, за правилами ст. 72 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 05 травня 2025 року.

У строк покарання зарахувати домашній арешт за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі з 29 березня 2024 року по 24 червня 2024 року.

У строк відбування покарання зарахувати строк тримання під вартою з 24 червня 2024 року по 04 травня 2025 року.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя –