Справа № 346/774/23

Провадження № 3-в/346/1/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. Коломия

       Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судового засідання: Івантишин Д.Р., за участю захисника: Гуцуляка О.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 08.03.2023 року судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурської Л.В., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),

в с т а н о в и в :

       Постановою від 08.03.2023 року судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурської Л.В., у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (т.1 а.с.24-25). І вказана постанова була залишена без змін 05.05.2023 постановою судді Івано-Франківського апеляційного суду (т.1 а.с.99-100).

       Однак, 12.06.2023 ОСОБА_1 подав заяву про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами, яку обгрунтовував тим, що огляд на стан сп`яніння проводився поліцейським у якого відсутні спеціальні знання, а прилад який він використовував не мав сертифікату відповідності (т.1 а.с.115-148). Постановою судді Валігурської Л.В. від 30.06.2023 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено (т.1 а.с.149,153-154).

       Проте вже 28.09.2023, засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 знову подав заяву про перегляд постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності за нововиявленими обставинами, але з інших підстав (т.2 а.с.1-66). Зокрема, він стверджував, що газоаналізатор №6820 (arhe-0365), який використав поліцейський для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не міг використовуватись, оскільки у базі приладів уповноваженого сертифікованого сервісного центру виробника цих газоаналізаторів, такий прилад відсутній, він офіційно не ввозився в Україну; до сервісного центру для виконання технічного обслуговування чи градуювання або повірки жодного разу не надходив; має неофіційне програмне забезпечення, що не сертифіковане для використання в Україні. Тобто, суд розглянув справу на підставі неналежного і недопустимого доказу (т.2 а.с.1-9).

       Заява ОСОБА_1 повинна була б розглядати суддя Валігурська Л.В. (т.2 а.с.77), але 04.10.2023 на підставі повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, її замінив суддя П`ятковський В.І. (т.2 а.с.78-80).

       Постановою від 20.02.2024 суддя П`ятковський В.І. у задоволенні заяви відмовив (т.2 а.с.160-162), однак постановою від 15.04.2024 судді Івано-Франківського апеляційного суду, з урахуванням постанови від 10.10.2024 (а.с.9 окремий том), постанову судді П`ятковського В.І. від 20.02.2024 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 08.03.2023 року судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурської Л.В., було скасовано, а також призначено новий судовий розгляд (т.2 а.с.184-185).

       При цьому суддею апеляційного суду зазначено, що заява ОСОБА_1 підлягає розгляду по суті (т.2 а.с.184-185).

Аргументи заявника.

       Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурської Л.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід переглянути за нововиявленими обставинами, скасувати, а провадження у справі - закрити. Зокрема через те, що газоаналізатор №6820 (arhe-0365), який використав поліцейський для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не міг використовуватись, оскільки: у базі приладів уповноваженого сертифікованого сервісного центру виробника цих газоаналізаторів, такий прилад відсутній; цей прилад офіційно не ввозився в Україну; до сервісного центру для здійснення технічного обслуговування чи градуювання або повірки жодного разу не надходив; має не офіційне програмне забезпечення, що не сертифіковане для використання в Україні.

       І ці обставини не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні постанови, але такі обставини доводять неправильність постанови суду, який ухвалив її на підставі неналежного і недопустимого доказу - результатів застосованого приладу з дефектами.

       Оцінка суду.

       06 жовтня 2022 року, Європейський суд з прав людини, із використанням своїх правових висновків, наданих ним раніше у справах:

       - «Михайлова проти України» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d28#Text – рішення від 06 березня 2018 року, пункти 57-66), з урахуванням справ:

       - «Озеров проти Росії» (Ozerov v. Russia), заява № 64962/01, пункти 53-58, від 18 травня 2010 року (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-98531%22]});

       - «Кривошапкін проти Росії» (Krivoshapkin v. Russia), заява № 42224/02, пункти 44-46, від 27 січня 2011 року (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-103078%22]});

       - «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08, пункти 51-84, від 20 вересня 2016 року (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-166737%22]}),

       прийняв рішення у справі «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18), яким встановив порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині не забезпечення неупередженості суду, у зв`язку із відсутністю сторони обвинувачення (прокурора) в провадженні у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22itemid%22:[%22001-219783%22]}).

       Європейський Суд з прав людини не стверджував, що участь прокурора є обов`язковою у кожній справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, але він констатував, що вказані справи розглядаються ним, як справи кримінального обвинувачення. Тому національний суд повинен забезпечити дотримання гарантій справедливого судового розгляду, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

       І суд враховує, що у справі «Желтяков проти України» ЄСПЛ зазначив, що дотримання принципу юридичної визначеності вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

       Тому суд враховує це, а також висновок судді Івано-Франківського апеляційного суду, наданий ним у постанові 15.04.2024, який скасовуючи постанову суду першої інстанції (про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами) зазначив, що хоча нормами КУпАП не передбачена можливість перегляду постанов за нововиявленими обставинами, така можливість передбачена нормами КПК України.

       Тож на підставі статей 8, 129 та 129-1 Конституції України, тобто керуючись принципом верховенства права і обов`язковості судових рішень до виконання,  для розгляду заяви ОСОБА_1 по суті суд застосовує аналогію закону, зокрема процесуального: положення статтей 459-467 Кримінального процесуального кодексу України. 

       При цьому, використовуючи аналогію процесуального закону, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, вказаний нею в рішенні від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 (№ в реєстрі - 105110382) за яким, суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (пункт 78); саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення (пункт 81); тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (пункт 82).

       Пунктом 4 ч.2 ст.459 КПК України передбачено, що нововиявленими обставинами визнаються обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

       І використовуючи вказану норму процесуального права, суд також застосовує практику її застосування Верховним Судом. Який у постанові від 26.12.2019 та від 26.02.2020 зазначив, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:

       1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

       2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

       3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

       Пізніше, Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 р. уточнив, що такі обставини повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96669430).

       В іншій постанові, зокрема від 09.11.2020 Верховний Суд зазначив, що суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. За змістом наведених норм процесуального закону, роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення.

       Як вже вказувалось вище, нововиявленими обставинами за п.4 ч.2 ст.459 КПК України визнаються обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

       І уважно дослідивши усі надані заявником докази на підтвердження існування обставин, на які він посилався, як на нововиявлені, суд не згоден із тим, що заявник зміг довести їх існування, наданими суду доказами.

       Зокрема, усі фактичні дані, з наявністю яких заявник пов`язує існування нововиявлених обставин для перегляду постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності, фактично, містяться у листі ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешнл" від 29.06.2023, про які, як він вказував на момент розгляду справи не він, ні суд не знали (т.2 а.с.10-37).

       Суд дуже уважно ознайомився із змістом цього листа та відзначає, що усі повідомлені у ньому відомості (зокрема, у базі приладів уповноваженого сертифікованого сервісного центру виробника цих газоаналізаторів, такий прилад відсутній; цей прилад офіційно не ввозився в Україну; до сервісного центру для здійснення технічного обслуговування чи градуювання або повірки жодного разу не надходив; має не офіційне програмне забезпечення, що не сертифіковане для використання в Україні) базуються на тому, що виключно вказана компанія є уповноваженим представником та офіційним ексклюзивним дистриб`ютором виробника концерну Drager Safety AG & Co/KGaA. Тобто, що тільки ця компанія мала право ввозити на територію України, продавати, ремонтувати, а також надавати послуги ексклюзивного сертифікованого сервісного центру щодо таких газоаналізаторів, як Drager Alcotest 6820.

       Однак, жодних доказів наявності у цієї компанії таких виключних прав, заявником не надано. Тому суд не може погодитись із тим, що оскільки за даними цієї компанії вказаний газоаналізотор, принтер до нього та мундштуки у базі приладів відсутні, то на територію України офіційно вони не ввозились, і що таке ввезення не могли зробити інші суб`єкти з відповідним правом на це від виробника.

       У матеріалах справи (т.1 а.с.136) є переклад сертифікату, виданого 08.12.2022 вказаній компанії від виробника газоаналізатора на здійснення офіційної дистриб`юції до 31.12.2023 року, проте жодних відомостей про ексклюзивність, або мовою закону виключність певних прав саме у цієї компанії, цей сертифікат не містить. Як і відомостей про наявність виключних прав на певну діяльність у період інший ніж вказаний у сертифікаті.

       Тому з цих мотивів, також, суд не може погодитись із тим, що виключно вказана компанія мала право здійснювати технічне обслуговування, градуювання та повірку. При цьому тут, суд враховує, що у цьому ж листі вказана компанія посилається на розділ 7 "Технічне обслуговування" Настанови з експлуатації, де у п.7.1. "Періодичність технічного обслуговування"зазначено: принаймні 1 раз на 12 місяців градуювання та сервісне обслуговування приладу. Технічне обслуговування приладів проводять кваліфіковані спеціалісти, наприклад представники Drager або особи, уповноважені Drager. Тобто, навіть сама Настанова з експлуатації приладу допускає здійснення технічного обслуговування не тільки представниками Drager, або особами, уповноваженими Drager. Такими особами можуть бути будь-які, як вказано у настанові кваліфіковані спеціалісти, а представники Drager або особи, уповноважені Drager, є тільки прикладом таких спеціалістів.

       Аналогічні положення містяться і у процитованому цією компанією п.1.1. "Загальні вказівки з техніки безпеки" де вказано, що повірка, ремонт і поточне обслуговування виробу повинні виконуватись тільки навченим кваліфікованим персоналом. Drager тільки рекомендує укласти сервісний контракт з фірмою Drager і доручити їй всі ремонтні роботи, але не зобов`язує і не пов`язує з автоматично неправильною роботою приладу, його технічне обслуговування спеціалістами інших компаній.

       У цьому ж пункті виробник закликає, але не забороняє, до використання лише оригінальні запасні частини та аксесуари Drager (до яких відносяться і мунштукиі принтери) пояснюючи це тим, що інакше не оригінальні запасні частини та аксесуари можуть, але не гарантовано, не правильно функціонувати.

       І тому суд не може погодитись із тим, що використаний поліцейським газоаналізатор, на підставі результатів застосування якого було встановлено стан сп`яніння ОСОБА_1 був не належним чи не допустимим доказом, як на цьому наполягав ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами.

       І оскільки здобуту ОСОБА_1 інформацію та докази суд не вважає такими, що мають значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягали доказуванню або доказів, покладених в основу судового рішення, і оскільки вони не мають істотне значення, ні самі по собі, ні разом із раніше виявленими обставинами (позаяк не доводять неправильність постанови) заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 08.03.2023 року судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурської Л.В. слід залишити без задоволення.

       Таким чином, керуючись статтями 459-467 Кримінального процесуального кодексу України та статтями 1,2,251,252,283,285,287 суд

в и р і ш и в:

       Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 08.03.2023 року судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурської Л.В., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

       Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

       Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2025 року.

Суддя: Коваленко Д. С.