РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №601/2191/24

Провадження №2-о/568/11/25

28 квітня 2025 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Кременецького районного суду Тернопільської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просить встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме належність ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №219122 від 10.12.2009 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 . В свідоцтві про народження матері заявника ОСОБА_2 батьками вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_2 , яка після укладення 27.10.1972 року шлюбу з ОСОБА_6 , змінила прізвище на ОСОБА_7 , Після розірвання 14 жовтня 1981 року шлюбу ОСОБА_8 відновила дошлюбне прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу. Батьками заявника, згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Заявник, яка після укладення 06.05.1995 року шлюбу з ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11 . До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 належить земельна ділянка, що належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) ТР №0077606. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_2 . Взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 , як спадкоємцю ОСОБА_3 , видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №219122 від 10.12.2009 року. Однак, у вказаному Державному акті допущено помилку, невірно вказано ім`я власника: замість вірного ОСОБА_2 вказано ОСОБА_2 . ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем після її смерті є заявник. Однак оформити свої спадкові права не має можливості, оскільки в неї відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки за життя ОСОБА_2 не отримала вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку та обидва його примірники знаходяться у структурному підрозділі Головного управління – відділі №2 Управління забезпечення реалізації державної політики з питань земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. В зв`язку з допущеною помилкою, заявник не може отримати державний акт на право власності на земельну ділянку та оформити свої спадкові права. Тому заявник звернулася до суду та просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу.

Ухвалою суду від 18 липня 2024 року справа передана за підсудністю до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 16 серпня 2024 року справа передана за підсудністю до Радивилівського районного суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 18 вересня 2024 заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

30 вересня 2024 року недоліки, вказані в ухвалі суду заявником усунуто.

03 жовтня 2024 року ухвалою суду прийнято заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Галіяш В.О. належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримують.

Представник заінтересованої особи – Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подавши пояснення по суті заявлених вимог.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 ). (а.с.12)

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.13)

Родинні зв`язки ОСОБА_2 з ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження, в якому батьками ОСОБА_2 вказано: ОСОБА_4 та ОСОБА_12 (а.с.16)

ОСОБА_2 , уклавши 27.10.1972 році шлюб з ОСОБА_6 , змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. (а.с.14)

Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_13 є (а.с.17).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стано громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_13 після укладення 06 травня 1995 року шлюбу з ОСОБА_10 , змінила прізвище на ОСОБА_11 . (а.с. 41-49)

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_8 14 жовтня 1981 року після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 відновила дошлюбне прізвище ОСОБА_9 . (а.с.15)

ОСОБА_14 належала земельна частка (пай) розміром 1,43 в умовних кадастрових гектарів, яка перебувала в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Лідихівське», на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) (серія ТР №0077606) (а.с.10)

Згідно архівного витягу із розпорядження голови Кременецької районної державної адміністрації від 17 березня 2006 року №150 вирішено передати земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лідихівської сільської ради за рахунок земель колективної власності колишнього КСП «Лідихівський» згідно з додатком, де за номером 24 зазначено « ОСОБА_2 ». (а.с.20, 21)

За інформацією Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області на ім`я ОСОБА_2 взамін сертифікату про право на земельну частку (пай) (серія ТР №0077606) виготовлено державний акт про право власності на земельну ділянку розміром 1,38 гектарів на території Лідихівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області серії ЯД №210122, що підтверджується відомостями Книги записів реєстарції державних актів на право власності на землю. ОСОБА_2 . Державний акт на право власності на земельну ділянку не отримала. (а.с.52-53, 50-51)

Приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Драновським Ю.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з розбіжностями в написанні по батькові власника майна. (а.с.18)

Правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Правовстановлюючий документ - документ, який підтверджує права особи, зокрема, права власності на майно (державний акт на право власності на земельну ділянку, договір дарування, договір купівлі-продажу, свідоцтво на право власності тощо). Суд може встановлювати також факти належності особі інших правовстановлюючих документів, наприклад: архівної довідки про трудову діяльність на підприємстві та розмір оплати праці, довідки про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, трудової книжки, заповіту, страхового свідоцтва, ощадної книжки тощо.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Оцінивши належним чином вищевказані, зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, судом встановлено, що наявна розбіжність в написанні по батькові матері заявника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і така обставина перешкоджає заявнику в оформленні спадкових прав та реалізації права на спадкування. Аналіз наданих заявником доказів беззаперечно свідчить про те, що при оформленні державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , було допущено помилку в написанні по батькові власника. Та обставина, що державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №210122, виданий 10 грудня 2009 року на ім`я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніким не оспорюється, розглядаючи вказану заяву судом не виявлено обставин, які можуть свідчити про спір про право.

За вказаних обставин суд вважає, що встановлення даного юридичного факту не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.

Керуючись ст. ст.259, 263-265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1,38 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лідихівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, серія ЯД №210122, виданого на підставі розпорядження голови Кременецької районної державної адміністрації №150 від 17 березня 2006 року на ім`я ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 39766192, місце знаходження: м.Тернопіль вул.Лисенка, 20а Тернопільської області.

Суддя                                                                                        В.О. Троцюк