Справа № 308/4062/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        10 квітня 2025 року м. Ужгород

       Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого Собослой Г.Г.

суддів Мацунич М.В., Кожух О.А.

з участю секретаря Ормош О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 травня 2024 року, у справі № 308/4062/23 (Головуючий: Крегул М.М.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2022 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 71 765,00 грн., що йому на праві власності належить транспортний засіб «Toyota Camry» номерний знак НОМЕР_1 .

13 травня 2022 року по вул. Грибоєдова у м. Ужгороді сталася ДТП за участю автомобіля марки TOYOTA CAMRY, д.н. НОМЕР_2 під його керуванням та автомобілем марки MERSEDES А140, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням відповідачки ОСОБА_2 .

За результатами ДТП складено євро протокол і відповідачка визнала свою вину у вказаному ДТП.

Позивач зазначає, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становила 99 165 грн.

У листопаді 2022 року страхова компанія “ВАН КЛІК” відшкодувала кошти в сумі 47 400 грн. і невідшкодованою залишилася сума 51 765 грн.

На адресу відповідача 17 лютого 2023 року позивачем була скерована претензія про відшкодування збитків завданих відновленням транспортного засобу. Вказана вимога залишилася без належного реагування та задоволення.

Позивач посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась 13 травня 2022, протягом 3 місяців позивач витратив значну частину свого часу без автомобіля, використовував транспортний засіб у своїй підприємницькій діяльності, а також для довозу дітей у школу та університет. Через відсутність власного авто приходилось винаймати таксі і нести за це додаткові витрати. Все це призвело до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидкої втомлюваності, пасивності, зниженого настрою, пригніченості, нервозності, дратівливості, образливості, чутливості, реакції замикання, фіксованості на негативних переживаннях, емоційної напруги, настороги, невпевненості в собі через завдання значних збитків невжиття жодних дій для їх повернення відчуття зі сторони відповідачки безкарності, неможливістю відстояти свої власні права та права своєї сім`ї, думки про реакцію близьких та оточуючих з приводу цієї ситуації.

Вищезазначеними діями відповідачкою завдано позивачу моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20 травня 2024 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як позивач належними та допустимими довів факт дорожньо–транспортної пригоди, довів причетність до такої відповідачки ОСОБА_2 , надав перелік отриманих пошкоджень транспортного засобу, опис пошкоджень, звіт про вартість відновлювального ремонту та квитанції про придбання запчастин і роботу, тобто позивач довів реальність заподіяної шкоди. При вчиненні дорожньо–транспортної пригоди сторони склали Європротокол у якому зазначили опис пошкоджень транспортного засобу під керуванням позивача і відповідача. Перелік запчастин, які замінив позивач і їх вартість узгоджується з переліком пошкоджень, а тому поведінка відповідачки та її представника є суперечливими, так як із однієї сторони визнаються, а в суді заперечуються. Також, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов помилкового висновку про відсутність доказів завдання моральної шкоди.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить клопотання представника про розгляд справи без участі відповідача та її представника і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що  13 травня 2022 року в м. Ужгород по вул. Грибоєдова сталася ДТП за участю автомобіля марки TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , та автомобілем марки MERSEDES А140, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням відповідачки ОСОБА_2 .

За результатами ДТП складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) і відповідачка визнала свою вину у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 13 травня 2022 року, що стверджується копією повідомлення про Дорожньо-транспортну пригоду від 13 травня 2022 року.

23 листопада 2022 року ПрАТ СК «ВАН КЛІК» виплатила страхове відшкодування, згідно страхового акту №0040492.05.22/1 та договору страхування №20666751 від 07.11.2021, в розмірі 47 400,00 грн.

У статті 16 ЦК України передбачено,  що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст.. 1194 ЦК України в разі; якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завдана особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливо лише за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

На підтвердження розміру завданих збитків позивачем до матеріалів справи долучено рахунок №110822/1 від 27.07.2022, накладну №1308/1 від 13.08.2022, рахунок №18 від 30.06.2022, акт виконаних робіт від 30.06.2022, рахунок IN-6-3 від 27.07.2022, видаткова накладна IN-6-3 від 27.07.2022, рахунок 661 від 15.09.2022,акт приймання-передачі виконаних послуг№661 від 23.11.2022, накладна №0908/1 від 09.08.2022,рахунок №ВИР0029041 від 20.07.2022, акт виконаних робіт №KM00113428 від 20.07.2022, заказ-наряд ЛС00006627 від 08.07.2022р.

Матеріалами справи та наданих позивачем доказів встановлений факт дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2 , надано перелік отриманих пошкоджень транспортного засобу, опис пошкоджень, звіт про вартість відновлюваного ремонту та квитанції про придбання запчастин і роботу.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. (стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

Із врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що при таких обставинах позивач довів завдання йому матеріальної реальної шкоди відповідачем внаслідок дорожньо–транспортної пригоди. Позивачем надано перелік пошкоджень, які отримав транспортний засіб і про це зазначено у Європротоколі та надав докази понесених витрат.

         Відповідно до положень статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

       Оскільки у результаті ДТП мало місце пошкодження автомобіля ОСОБА_1 яке сталося із вини відповідача, позивач використовував його у підприємницькій діяльності та довозу дітей до школи та університету, відповідачка відмовилася відшкодовувати заподіяні збитки із урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, позбавлення його можливості реалізації, понесення збитків у зв`язку з його ушкодженням, визначений позивачем розмір у 20 000 грн. є обґрунтованим.

       За таких обставин, висновок суду першої інстанції про недоведеністю вимог позивача не можна визнати обґрунтованим і рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити із вищезазначених підстав та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 765 грн. заподіяних збитків та 20 000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 травня 2024 року скасувати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 765 грн. заподіяних матеріальних збитків та 20 000 гпн. Моральної шкоди.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 квітня 2025 року.

Головуючий:        (підпис)

Судді:                      (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ