Справа №295/1126/25

Категорія  156

3/295/655/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2025 року м. Житомир

       Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнецов Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

15.01.2025 о 14 годині 19 хвилин ОСОБА_1 по вул. Соснова, 45 в м. Житомирі, керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря №23 від 15.01.2025р.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Адвокат Мартинюк Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази керування останнім транспортним засобом, ОСОБА_1 лише повернувся до свого автомобіля, який стояв на парковці біля магазину, та не керував ним. Вказував про розбіжності у відеозаписах, наданих з бодікамер працівників поліції щодо руху автомобіля: на двох наявних відефайлах автомобіль не рухається, а на третьому файлі – автомобіль рухається. Ставив під сумнів походження та достовірність одного із відеозаписів. Посилався на порушення працівниками поліції ст. 266-1 КУпАП, зазначивши, що після встановлення приналежності ОСОБА_1 до категорії військовослужбовців на місце вчинення мали прибути працівники ВСП та проводити відповідний огляд та адміністративні матеріали. У зв`язку із цим огляд та протокол складені не уповноваженими на те особами, та провадження по справі, на його думку, підлягає закриттю, про що подав відповідне письмове клопотання.

Також просив зупинити провадження по справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, про що подав відповідну довідку.

Стосовно заявленого захисником клопотання про зупинення провадження на період проходження водієм військової служби, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно довідки т.в.о. начальника штабу – командира ВЧ НОМЕР_3 від 03.02.2025, старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ЗС з 21.01.2023 по теперішній час, призваний за мобілізацією.

Відповідно до положень ст. 277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Тобто, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право чи обов`язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов`язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Нормами діючого КУпАП передбачено можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення лише пов`язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

За таких обставин та оскільки у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження у окремій категорії справ, вважаю, що в даному випадку не підлягає до застосування аналогія закону із ст. 335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження в кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 6 ЄКПЛ кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 18 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» № 3161-IX від 28.06.2023, під час дії воєнного стану військовослужбовцям надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається протягом календарного року частинами не більше 15 календарних днів, за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Отже діючим законодавством передбачено право військовослужбовцям на відпустку до 40 календарних днів на рік.

Таким чином, ОСОБА_1 з січня 2025 мав об`єктивну можливість та способи реалізації процесуальних прав для свого захисту, зокрема, шляхом письмового висловлення своєї позиції щодо подій, висвітлених в протоколі, або прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи взяти відпустку, передбачену законодавством, та особисто прибути в судове засідання та ознайомитися з матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_1 скористався допомогою захисника, який в його інтересах може виконати доручення та подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі. Що власне і було реалізовано ним в ході розгляду даної справи.

Натомість, не передбачене діючим КУпАП зупинення провадження, не зупиняє перебігу строків, встановлених ст. 38 КУпАП, а тому у випадку невиправданого зупинення судом провадження може призвести до невиконання обов`язку суду розглянути справу у відведений річний строк, тим самим перешкодити реалізації права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке охоплює своєчасність судового розгляду перед широким суспільством.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до відповідальності, про зупинення провадження у справі слід відмовити та розглянути справу по суті.

Заслухавши захисника, дослідивши письмові матеріали справи, суддя вважає, що провина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження, та знаходить можливим притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у наступних діях: 1) керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з рапорту командира взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області Козачука В., 15.01.2025 о 14:19 у м. Житомирі по вул. Соснова, 45 за порушення пунктів 9.2Б ПДР зупинено ТЗ Renault Megane, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в КНП ОСМЦ ЖОР, де згідно з висновком № 23 від 15.01.2025р. водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З наданого до матеріалів справи відеозаписів подій, які мали місце 15.01.2025, вбачається, що після зупинки водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Renault Megane, та вийшов із водійського місця, працівниками поліції йому було пояснено причину зупинки і здійснення ним ряду порушення правил дорожнього руху, зокрема забруднений номерний знак та здійснення небезпечних маневрів. На що водій погодився, киваючи головою і попередньо визнав такі факти, показавши куди саме він повертав під час руху автомобілю. Після цього водію роз`яснили його процесуальні права та склали відносно нього постанову за порушення правил дорожнього руху, копія якої також наявна в матеріалах даної справи. Крім цього в ході спілкування з водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння., які були озвучені водію і запропонували йому пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або проїхати до медичного закладу. На що водій погодився проїхати до медичного закладу та був одразу доставлений до лікаря-нарколога на службовому автомобілі працівників поліції. У медичному закладі ОСОБА_1 пройшов відповідне обстеження та відібрано кров, за результатами дослідження якої було встановлено діагноз – стан алкогольного сп`яніння та виданий письмовий висновок № 23 від 15.01.2025р., оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Після проходження медичного огляду ОСОБА_1 було роз`яснено працівниками поліції його процесуальні права (ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції) та складено протокол про адміністративне правопорушення, копію якого водій також отримав та написав свої письмові пояснення.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на викладене, суддя критично відноситься до позиції сторони захисту про те, що ОСОБА_1 нібито не керував транспортним засобом та не здійснював рух автомобілем, оскільки це повністю спростовується матеріалами справи, а саме: рапортом співробітника поліції від 15.01.2025, відеозаписами з нагрудних камер поліцейського та відео реєстратора службового автомобіля, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 здійснював рух на автомобілі Renault Megane, темного кольору, та під`їхав до магазину, біля якого запаркувався і одразу по прибуттю працівників поліції та зупинки його автомобіля на парковці вийшов із водійського місця свого автомобіля та не заперечував факту керування транспортним засобом, та фактично в ході розмови це неодноразово визнавав, а тому суддя розцінює ці пояснення як захисну позицію з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Будь-яких неузгодженостей між наявними у справі відеозаписами, з нагрудних камер працівників поліції та відео реєстратора службового автомобіля, судом не встановлено. Дані відеозаписи є послідовними та узгоджуються між собою, і підтверджують ключові моменти події (обставини) правопорушення, та об`єктивно поза розумним сумнівом доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку суду, надані фрагменти відеозапису, два з яких відзняті на іменні нагрудні відеореєстратори працівників поліції Motorola VB 400 № 475041 та 475696, а один - на реєстратор службового автомобіля Cam-1s, є достовірними і належними, а факт їх використання як технічних засобів відображено в пункті 10 протоколу. Правдивість їх походження не викликає сумнівів у суду.

Крім того, факт керування транспортним засобом зафіксовано даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3863728 від 15.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відомостей про оскарження вказаної постанова у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Стосовно доводів захисника про недотримання вимог статті 266-1 КУпАП, через відсутність під час складання протоколу працівників Військової служби правопорядку (ВСП) та незалучення їх працівниками поліції, суд відзначає наступне.

Правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, відноситься до правопорушень на транспорті.

Статтею 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи. Зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за статтею 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України по правопорушенням, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 КУпАП.

Крім того, Наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, якою визначено, що органи Військової служби правопорядку (ВСП) здійснюють оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбаченні статей 172-10-172-20 КУпАП.

Згідно п. 3 постанови КМУ № 32 від 12.01.2024 передбачено, що огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння).

Такі положення також узгоджуються із нормами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, на яку посилається захисник, відповідно до яких огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Тобто із системного аналізу наведеного законодавства слідує, що Військова служба правопорядку є належним органом по складанню протоколу відносно лише тих військовослужбовців, які безпосередньо в момент вчинення (припинення або виявлення) правопорушення виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Натомість з матеріалів відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував приватним транспортним засобом з цивільними номерами, який не має жодного відношення до військової частини, перебуваючи в місті Житомирі у цивільному одязі та не здійснюючи безпосередньо виконання обов`язків військової служби. Жодних службових завдань під час зупинки 15 січня 2025 року він не виконував та не про це працівникам поліції не заявляв. Про виконання будь-яких військових обов`язків та несення служби в цей момент водій ОСОБА_1 поліцейському не заявляв, подорожній лист на службовий автомобіль не надавав. Так само, водій ОСОБА_1 , не звертався до працівників поліції із проханням виклику працівників ВСП. Подібну суперечливу поведінку водія суд вважає намаганням уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Адже учасник дорожнього руху, як і кожний громадянин, має діяти за принципом добросовісності, який лежить в основі доктрини «venire contra factum proprium», - «заборони суперечливої поведінки», який полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Отже, з урахуванням вказаних положень та встановлених обставин, працівники поліції є належним суб`єктом складання адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , а участь або присутність уповноважених працівників органу ВСП не є обов`язкова, та не впливає на законність, допустимість та належність зібраних у справі адміністративних матеріалів.

За таких обставин, судом не встановлено порушень діючого порядку складання адміністративних матеріалів за ст. 266 КУпАП, а застосування положень статті 266-1 КУпАП до спірних правовідносин є помилковим.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПРТ № 221655 від 15.01.2025, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9а Правил дорожнього руху України, рапортом співробітника поліції, відеозаписом та висновком медичного огляду КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради № 23 від 15.01.2025, в якому встановлено остаточний діагноз – алкогольне сп`яніння.

Всі зазначені доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами.

Таким чином, працівниками поліції був дотриманий, встановлений статтею 266 КУпАП, порядок виявлення у водія стану алкогольного сп`яніння, та після зупинки водію було запропоновано пройти огляд в медичному закладі у лікаря нарколога. Після того як водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікаря нарколога, де було встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, був складений протокол, що зафіксоване на відеозаписі.

На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає.

За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, повністю доводиться дослідженими по справі доказами, яка полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача:37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача:UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя:                                                                Д.В.Кузнецов

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.