У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/2311/25

провадження № 1-кс/0285/659/25

02 травня 2025 року                 м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

скаржника: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

ВСТАНОВИЛА:

Скаржниця 30.04.2024 звернулася до суду зі скаргою, у якій просить зобов`язати слідчого (уповноважену особу) Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області негайно виконати норми статті 214 КПК України, а саме внести відповідні відомості до ЄРДР за її заявою від 24.04.2025 про вчинений кримінальний злочин передбачений ст. ст. 27, 28 ч. 2 ст. 256 КК України та невідкладно розпочати досудове розслідування у формі попереднього слідства з підстави вчинення кримінального злочину, а також визнати бездіяльність слідчого ОСОБА_4 та уповноважених осіб, що призвело до нанесення матеріальної і моральної шкоди заявнику.

В обґрунтування скарги зазначає, що 24.04.2025 нею було подано усну заяву про злочин, яка була прийнята поліцією, однак відомості не були внесені до ЄРДР та досудове розслідування не розпочато.

ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Суб`єкт оскарження у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.

       Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 24.04.2025 звернулась до посадової особи поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, за якою відомості не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

       У кримінальному провадженні слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).

       Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

       Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед яких, зокрема і бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

       Згідно ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

       Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України встановлено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

       Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

       Порядок внесення відомостей до ЄРДР визначено «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298.

       Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

       При цьому, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.

       Внесенню до ЄРДР підлягають відомості з заяв, у яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не з заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

       Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

       Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

       Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

       Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

       Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

       Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

       Скуаржинцею оскаржується бездіяльність слідчого ОСОБА_4 та відповідальних осіб Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 24.04.2025 про злочин, вчинений прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_5 .

        Так, із змісту протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 24.04.2025 слідує, що ОСОБА_3 вважає, що прокурор Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_5 приховує злочини поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також навмисно не видала пам`ятку про права і обов`язки потерпілого. Таким чином прокурор сприяє участі в злочинній організації у вчиненні злочину 02.10.2024 ч. 2 ст. 256 ст. ст. 27.28 КК України.

       Заява ОСОБА_3 24.04.2025 була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) за №8459.

       На думку скаржниці, в діях прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. ст. 27, 28, ч.2 ст.256 КК України.

       Разом з тим, вказана заява ОСОБА_3 не містить відомостей, які б свідчили про вчинення злочину в розумінні ст.11 КК України. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в ній об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, які в заяві ОСОБА_3 відсутні. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР.

       Зважаючи на викладене, заява ОСОБА_3 за своїм змістом не містить об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення, а тому підстави для внесення відомостей за даною заявою до ЄРДР та початку досудового розслідування відсутні.

       За наведених обставин, не знаходжу підстав для висновку, що мала місце бездіяльність посадової особи органу поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань– відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 05 травня 2025 року о 10 год. 00 хв.

                       Слідчий суддя ОСОБА_1