06.05.2025        

Справа № 331/2489/25

Провадження № 1-кп/331/548/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року Колегія суддів Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у складі:

головуючого – судді         ОСОБА_1 ,

суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря         ОСОБА_4 ,

розглянувши заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід у справі щодо розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025080000000590 від 21 квітня 2025 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.111, ч.1 ст.14 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1 КК України,

УСТАНОВИЛА:

До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025080000000590 від 21 квітня 2025 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.111, ч.1 ст.14 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1 КК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2025 року для розгляду даного кримінального провадження визначено колегію суддів Олександрівського районного суду міста Запоріжжя складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .

Ухвалою колегії суддів Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06 травня 2025 року відведено від участі у даному кримінальному провадженні суддю Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_7 на підставі ч. 1ст. 76 КПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2025 року для розгляду даного кримінального провадження визначено колегію суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжяу складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

06 травня 2025 року надійшла заява судді ОСОБА_3 про самовідвід.

1. Обґрунтування заяви судді про самовідвід

Заяву судді  ОСОБА_3 обґрунтовано тим, що 21.04.2025 постановою прокурора матеріали досудового розслідування у кримінального провадженні №22024080000000234  від 14.02.2024 за фактом вчинення громадянами України ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.111, ч.1 ст.14 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1 КК України, виділені в окреме кримінальне провадження та зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №22025080000000590.

Однак, у кримінальному провадженні №22024080000000234 від 14.02.2024 суддя ОСОБА_3   брав участь в якості слідчого судді та 27 березня 2025 року розглядав клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області ОСОБА_8 про тимчасовий доступ до речей та документів за матеріалами кримінального провадження № 22024080000000234 від 14.02.2024, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 та ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.

Враховуючи, що діючий КПК України містить пряму заборону участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, під час судового розгляду, суддя вважає свою участь у розгляді вказаної справи неможливою.

2. Мотиви суду

Перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вимога законності у кримінальному провадженні України поширюється не лише на законність суду, який уповноважений здійснювати судовий розгляд у кримінальних справах, а включає в себе й законність складу суду в конкретному судовому провадженні.

Частинами першою та другою ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст.76цьогоКодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до п.1ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно з ч.5ст.9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому рішення Європейського суду є обов`язковими для виконання судами України.

Законність складу суду спрямована на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п.1 ст.6 Конвенції, про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

У рішенні в справі «Мироненко та Мартиненко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм. Побоювання заявників щодо безсторонності судді ЄСПЛ визнав об`єктивно обґрунтованими та оцінив як порушення п.1 ст.6 Конвенції (суддя висловив свою позицію при вирішенні питання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування).

Також згідно практики Європейського суду з прав людини важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так у своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.

3. Щодо самовідводу судді ОСОБА_3 .

Згідно з Реєстром досудове розслідування зазначеного кримінального правопорушення здійснювалось у межах кримінального проваджень № 22024080000000234 від 14.02.2024. 21.04.2025 прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво, матеріали кримінального провадження щодо підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виділено в окреме кримінальне провадження за №22025080000000590.

Водночас, на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000234 слідчим суддею ОСОБА_3 постановлено низку ухвал, зокрема: 27 березня 2025 року (331/1256/24)) про задоволення клопотання слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області про тимчасовий доступ до речей та документів.

З викладеного вбачається, що при здійснення судового контролю під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024080000000234 від 14.02.2024, слідчим суддею ОСОБА_3 здійснювалася перевірка обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , приймалися процесуальні рішення та досліджувалися результати слідчих (розшукових) дій.

У розумінні вимог ч. 1ст. 76 КПК України зазначена обставина виключає участь судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції.

Оцінюючи наведені обставини, зважаючи на пряму заборону КПК України щодо повторної участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування у цьому ж провадженні під час розгляду в суді першої інстанції, а також норми п.2 ч.2ст.412 КПК України щодо безумовного скасування судової рішення у разі його ухвалення незаконним складом суду, з метою недопущення порушення гарантованих діючим законодавством принципів судочинства щодо права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, а також з метою підвищення авторитету судової влади, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.21,31,75,76,80,372 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Заяву судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_3  про самовідвід від участі у розгляді матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025080000000590 від 21 квітня 2025 року, щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.111, ч.1 ст.14 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1 КК України задовольнити.

Відвести від участі у даному кримінальному провадженні суддю Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_3 на підставі ч. 1ст. 76 КПК України.

Матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025080000000590 від 21 квітня 2025 року, щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.111, ч.1 ст.14 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1 КК України, передати до канцелярії Олександрівського районного суду міста Запоріжжя для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

       Головуючий - суддя                                                         ОСОБА_1

       Судді                                                                         ОСОБА_2

                                                                                              ОСОБА_3