Є.у.н.с. 512/344/25

Провадження №1-кп/512/30/25

с-ще Саврань

"05" травня 2025 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за обвинувальним актом, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2025 за №12025167180000051, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вільшанка, Савранського району, Одеської області, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , співмешкає, зареєстрований по АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до статті 89 КК України раніше не судимого, депутатом не являється, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

23.04.2025 до чергової частини СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ухиляється від військового обліку.

Вході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи з 10.01.1991 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та являючись військовозобов`язаним, у порушення вимог статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» умисно ухилився від військового обліку за наступних обставин.

Так, 11.04.2025 року ОСОБА_3 повідомлено, шляхом вручення повістки про виклик, про те, що він повинен 14.04.2025 року прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії для подальшого прийняття рішення, щодо його придатності чи не придатності для проходження служби за призовом під час мобілізації. Проте, на виклик ОСОБА_3 не з`явився.

Цього ж дня, ОСОБА_3 за місцем мешкання вручено письмове попередження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , про виконання вимог військового обліку, а саме: необхідність перебувати на військовому обліку, проходити медичний огляд, прибувати за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надалі 18.04.2025 року ОСОБА_3 , за місцем мешкання повторно вручено повістку про виклик на 21.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 , отримавши 18.04.2025 року чергову повістку про те, що він повинен 21.04.2025 року о 09 годині 30 хвилин прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії, умисно, у порушення ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про дату, час та місце прибуття за викликом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув 21.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та військово-лікарську комісію не пройшов.

Тим самим, ОСОБА_3 ухилився від військового обліку після попередження, зробленого керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, а саме в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вручено ОСОБА_3 29.04.2025.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.

30.04.2025 року до Савранського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3  за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК Україниу якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_5 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- розписка про отримання підозрюваним ОСОБА_3 реєстру матеріалів досудового розслідування;

- розписка про отримання підозрюваним ОСОБА_3 копії обвинувального акта;

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 складена в присутності захисника ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, до ОСОБА_3 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.

Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до частин 1, 2, статті 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з частиною 3 статті 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

За змістом частини 2 статті 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог частини 2 статті 17, статей 369-371, 374, частини 3 статті 381, частини 2 статті 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

Зокрема, встановлено, 23.04.2025 до чергової частини СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ухиляється від військового обліку.

Вході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи з 10.01.1991 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та являючись військовозобов`язаним, у порушення вимог статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» умисно ухилився від військового обліку за наступних обставин.

Так, 11.04.2025 року ОСОБА_3 повідомлено, шляхом вручення повістки про виклик, про те, що він повинен 14.04.2025 року прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії для подальшого прийняття рішення, щодо його придатності чи не придатності для проходження служби за призовом під час мобілізації. Проте, на виклик ОСОБА_3 не з`явився.

Цього ж дня, ОСОБА_3 за місцем мешкання вручено письмове попередження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , про виконання вимог військового обліку, а саме: необхідність перебувати на військовому обліку, проходити медичний огляд, прибувати за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надалі 18.04.2025 року ОСОБА_3 , за місцем мешкання повторно вручено повістку про виклик на 21 квітня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 , отримавши 18.04.2025 року чергову повістку про те, що він повинен 21.04.2025 року о 09 годині 30 хвилин прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії, умисно, у порушення ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов?язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов?язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про дату, час та місце прибуття за викликом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув 21.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та військово-лікарську комісію не пройшов.

Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, а саме – ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання згідно зі статтею 67 КК України, суд не вбачає.

Суд вважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання – відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені частиною 1 статті 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, яка його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини 1 статті 337 КК України у виді штрафу в розмірі 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування статті 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Речові докази у кримінальному провадженні – відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

Матеріальна шкода у кримінальному провадженні – відсутня.

Цивільний позов у кримінальному провадженні – не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, пунктом 1 частини 1 статті 66, частиною 1 статті 337 КК України, статтею 368, частиною 1 статті 369, статтями 370, 371, 374, 381, 382 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вільшанка, Савранського району, Одеської області, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , співмешкає, зареєстрований по АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до статті 89 КК України раніше не судимого, депутатом не являється, паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Савранським РВ ГУМВС України в Одеській області від 09.07.1999, РНОКПП НОМЕР_2 – визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 350 (триста п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні – відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

Матеріальна шкода у кримінальному провадженні – відсутня.

Цивільний позов у кримінальному провадженні – не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а) через Савранський районний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1