Справа № 201/12333/24

Провадження № 2/201/692/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 квітня 2025 року                                                                               м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сідельника Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2024 року до суду надійшла позовна заява АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

03 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 70 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 . У зв`язку з тим, що за час користування кредитом відповідач не виконувала його умови та не своєчасно сплачувала кредитні платежі, станом на 11 липня 2024 року утворилася заборгованість в сумі 127 511,44 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, а також судові витрати у розмірі 3 028 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 04 жовтня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді ОСОБА_2 (а.с.1-2)

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року суддю ОСОБА_2 звільнено у відставку.

У зв`язку з цим розпорядженням керівника апарату Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко Л.М. № 19 від 09 грудня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Ткаченко Н.В. (а.с.54-55)

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2024 року зазначену вище цивільну справу розподіллено судді Куць О.О. (а.с.56)

       Ухвалою судді від 10 грудня 2024 року цивільну справу за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до свого провадження та призначено її до судового розгляду. (а.с. 57)

Представник позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» разом з позовом надав до суду клопотання, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та без його участі.(а.с.40-41)

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надала, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2017 року ОСОБА_1  звернулася до АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 03 грудня 2017 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява, разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а.с.13).

Згідно умов анкети-заяви, відповідач підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірник у мобільному додатку, документи є зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Також відповідач погодила, що підписанням цього договору, вона беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Підписанням анкети-заяви, відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Також, вона визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису. Підтвердила, що усі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень можуть вчинятися нею та банком з використанням електронного цифрового підпису, а усе листування щодо цього договору здійснюватися через мобільний додаток або через інші дистанційні канали.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.        

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).

Із прийняттям Закону України “Про електронну комерцію” №675-VIII від 03 вересня 2015 року на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону № 675-VIII).        

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В позовній заяві позивач  просив стягнути  з відповідача  суму заборгованості за  договором про надання  банківських  послуг “Monobank” від 03 грудня 2017 року  по тілу кредиту станом на 11 липня 2024 року у розмірі 127 511 грн. 44 коп.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості (а.с.9-12), який долучений до позовної заяви. Відповідність розрахунку не була спростована відповідачем, ані змістовними запереченнями, ані окремим контр-розрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.                        

Згідно наданого банком розрахунку вбачається, що після укладення договору ОСОБА_1 користувався наданими банком кредитними коштами в межах розміру кредитного ліміту, здійснювала часткове погашення заборгованості за наданим кредитом (стовпчик в розрахунку “сума погашення за наданим кредитом”), проте, допустила прострочення погашення заборгованості на строк більш, ніж 90 днів, внаслідок чого заборгованість по тілу кредиту з 11 липня 2024 року в повному обсязі винесена на прострочку.

Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем іншими належними доказами.                

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.        

Враховуючи, що використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" не повернуті, а також з огляду вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.        

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що відповідач повністю зобов`язання по погашенню боргу по тілу кредиту не виконала, чим порушив вимоги ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, позовні вимоги АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості  за наданим кредитом (тіло кредиту) у  розмірі  127 511 грн. 44 коп. підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.                

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 638, 549, 648, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03 грудня 2017 року станом на 11 липня 2024 року у сумі 127 511 грн. 44 коп. (тіло кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352) судовий збір у сумі 3028 грн.00 коп.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

       Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

       Позивач: акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

       Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                                                                                  О.О.Куць