05.05.2025

Справа № 331/5043/15-ц

Провадження № 6/331/134/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року                                                        м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Антоненко М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазур Олени Сергіївни, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального  управління  Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 в особі адвоката Мазур Олени Сергіївни з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №2/331/47/2017 виданого 28.08.2017 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя у справі №331/5043/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 412 006, 55 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від  22.02.2017 року.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (п/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором №ML-202/021/05 від 20.09.2005 року в розмірі 410 179, 55 грн, яка складається з 346 918,62 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 63 260,93 грн. - пеня. У відповідності до платіжного доручення №1 від 12 лютого 2019 року кредитна заборгованість  за договором №ML-202/021/05 від 20.09.2005 року в розмірі 346 918, 62 гривні  була погашена ОСОБА_2 . За домовленістю із стягувачем сума пені в розмірі 63 260,93 грн була прощена ним. У зв`язку з добровільним погашенням боргу поза межами виконавчого провадження за заявою стягувача вказаний виконавчий лист був повернений стягувачу без виконання постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.03.2019 року. Заявник вважає, що вказаний виконавчий лист має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи без участі заявника. Представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»  та представник заінтересованої особи Центрального ВДВС у місті Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) в судові засідання, призначені на 04.04.2025 року та 05.05.2025 року до суду не з`явилися, заперечень на заяву не подали, про причини своєї неявки суду не повідомили. 

Згідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.  

Суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 за відсутності  учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22.02.2017 року у справі №331/5043/15-ц стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (п/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором №ML-202/021/05 від 20.09.2005 року в розмірі 410 179, 55 грн, яка складається з 346 918,62 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 63 260,93 грн. - пеня.

Згідно платіжного доручення №1 від 12 лютого 2019 року кредитна заборгованість  за договором №ML-202/021/05 від 20.09.2005 року в розмірі 346 918, 62 гривні  була погашена відповідачем ОСОБА_2 . Як зазначає заявник за домовленістю із стягувачем сума пені в розмірі 63 260,93 грн була прощена ТОВ «ОТП Факторинг Україна».  На підтвердження цих обставин в матеріалах справи наявна довідка вих. 62 від 13.02.2019 року, згідно якої ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повідомило, що ОСОБА_1 повністю погасив заборгованість по кредитному договору № ML-202/021/05 від 20.09.2005 року.

Відтак, сума боргу по кредитному договору № ML-202/021/05 від 20.09.2005 року була погашена поза межами виконавчого провадження.

За заявою стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» виконавчий лист №2/331/47/2017 виданий 28.08.2017 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 412 006, 55 гривень був повернений стягувачу без виконання постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.03.2019 року. 

Отже, оригінал виконавчого листа наразі знаходиться у стягувача, у зв`язку з чим суд погоджується з доводами заявника, що  є ризик його повторного пред`явлення до виконавчої служби.

За змістом ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Тобто, підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню має слугувати в першу чергу відсутність зобов`язань боржника перед стягувачем.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

У постанові від 20 лютого 2019 року справа N 2-4671/11 провадження N 61- 45337св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду досліджував питання визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Як роз`яснено у Інформаційному листі підготовленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25 вересня 2015 року, звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, з аналізу вказаної правової норми вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов`язує лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення ст. 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, враховуючи те, що боржники сплатили борг в повному обсязі поза межами виконавчого провадження і стягувачем видано відповідну довідку про відсутність заборгованості, то обов`язок боржника наразі відсутній, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, заява представника заявника адвоката Мазур Олени Сергіївни про визнання виконавчого листа таким, що не підлягають виконанню - підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 260-261, 353, 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 в особі адвоката Мазур Олени Сергіївни, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального  управління  Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №2/331/47/2017 виданий 28.08.2017 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя у справі №331/5043/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 412 006, 55 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від  22.02.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 05.05.2025 року.

Суддя:                                                                         Антоненко М.В.