Придніпровський районний суд м.Черкаси

                                                            Справа № 711/1838/25

Провадження № 2/711/1217/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

23.04.2025                                                                                       м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді                                Позарецької С.М.

при секретарі                                    Буйновської А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ», на підставі відповідної ліцензії та рішення Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000, забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у будинк за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ».

Позивач вказує, що оскільки в будинку за адресою:  АДРЕСА_1 встановлено будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири. У період до встановлення будинкового лічильника обліку теплопостачання нарахування за послугу здійснювалися згідно з п.п. 40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених вказаною вище постановою.

У квартирі АДРЕСА_2 , не встановлено квартирний лічильник теплової енергії, тому згідно із п. 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності – пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

В квартирі АДРЕСА_2 , не встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно пункту 21 вищевказаних правил, плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в особі споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 5 ст. 13 вищевказаного Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в особі споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до інформації Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» ЧМР за вказаною вище адресою зареєстрований відповідач протягом усього спірного періоду.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як зазначено, відповідач своєчасно з січня 2021 року не вносить плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2024 складає 43504 грн. 15 коп., що підтверджується листом-розрахунком по особовому рахунку №  НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що відповідач, фактично споживаючи вищезазначені послуги, не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі. Заходи досудового врегулювання спору з відповідачем не проводилися, оскільки чинним законодавством такого обов`язку не передбачено.

Вищезазначена квартира не від`єднана від мереж централізованого опалення та гарячого постачання у встановленому законодавством порядку. Підведення централізованого опалення до стояка, у межах квартири відповідача, свідчить про виконання послуг.

Крім того, відповідно до п. п. 5, 10, 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги» за цінами та тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг, інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.

Так, з моменту надання послуг по забезпеченню відповідача тепловою енергією, у силу ст. 11 ЦК України, у відповідача виникли правовідносини з позивачем, які полягають у певній поведінці суб`єктів, і яка закріплена Державою в законах та інших нормативно-правових актах.

Крім того, позивач вказує, що відповідачем не здійснювалася оплата внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, згідно із ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019 (внески), внаслідок чого утворилась заборгованість.

До того ж, відповідачу на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані інфляційні втрати у сумі 290 грн. 31 коп. та 3 % річних, що становить 183 грн. 14 коп.

На підставі викладеного вище, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії), гарячого водопостачання та внески у розмірі 43504 грн. 15 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 290 грн. 31 коп., 3 % річних у розмірі 183 грн. 14 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 19.03.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. 22.04.2025 представник позивача за довіреністю Гребенюк О.В. подала до суду письмову заяву від 22.04.2025 з проханням розгляд даної справи проводити за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча судом неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Врахувавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ», на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 № 374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 № 2444) та рішень Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000, № 1480 від 31.10.2007, забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. Згідно вищенаведеного ПрАТ «Черкаське хімволокно» як суб`єкта господарювання з постачання теплової енергії, законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до довідки з Відповіді з Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» від 12.03.2025 № 4930/7327-01-10, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.08.2013 і дотепер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

До квартири АДРЕСА_2 , надаються послуги з теплопостачання, гарячого водопостачання від ВП «Черкаська ТЕЦ», відповідач отримує відповідні послуги, відкрито о/р №  НОМЕР_1 . За наданим позивачем розрахунком заборгованості вбачається, що за період часу з січня 2021 року по 01.05.2024, відповідач лише у лютому місяці 2021 вніс кошти за оплату комунальних послуг у розмірі 7451грн. 42коп. Інших сплат на погашення заборгованості, оплати поточних платежів ним здійснено не було.

Відповідно до п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (які були чинними на час спірних правовідносин, але з 01.05.2022 втратили чинність, враховуючи постанову КМУ від 02.02.2022 №85), споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачами зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Основні засади організаційних, господарських відносин між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною, особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які на час розгляду справи по суті хоч і втратили чинність, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022, проте період, за який виникла заборгованість у відповідача, підпадає під їх регулювання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 (у першій редакції, яка була чинною з 10.12.2017, зокрема і на час виниклих правовідносин), комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №1021 від 17.09.2019 встановлені розміри внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно», зокрема щодо будинку АДРЕСА_1 .

Отже, позивачем законно нарахована плата, як внески, на виконання рішення органів місцевого самоврядування, і заборгованість відповідача по несплачених внесках становить 40грн. 04 коп., яка підлягає до стягнення.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV (у редакції, що чинна до дії вказаного вище Закону, тобто й на час виниклих правовідносин) визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 1875-ІV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Як зазначено у статті 19 згаданого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875-ІV) визначено права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Аналогічні положення закріплені і у нині чинному Законі України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VІІІ), зокрема, статтями 7, 8 визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону.

До того ж, нарахування позивачем оплати житлово-комунальних послуг за нормами споживання відповідає вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (які були чинними на час спірних правовідносин, але з 01.05.2022 втратили чинність, враховуючи постанову КМУ від 02.02.2022 №85).

Встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 , встановлено будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, тому, відповідно до п. 12 Правил, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

У період до встановлення будинкового лічильника обліку теплопостачання нарахування за послуги здійснюється згідно із п.п. 40-49 вказаних Правил, а саме, - у разі відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії споживач сплачує послуги пропорційно опалювальній площі квартири та з урахуванням температури повітря зовнішнього середовища.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках, зокрема, - у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до п. 18 цих Правил. Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.

Крім того, встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 , не встановлений лічильник обліку теплової енергії, тому згідно із п. 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності– пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

В квартирі АДРЕСА_2 , не встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно пункту 21 вищевказаних правил, плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг згідно постанов КМУ № 830 та № 1182 опубліковані на офіційному веб-сайті позивача.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем не надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням ним зобов`язань з оплати за отримані послуги. Крім того, відповідачем не доведено наявності розбіжності між здійсненими оплатами та тими оплатами, які зараховані позивачем. Також відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або відповідач відмовився від отримання вказаних послуг.

При вирішенні спору судом враховані висновки Верховного Суду, які висловлені у постановах від 02.04.2020 у справі №757/29813/17-ц, від 25.06.2020 у справі №520/16591/16ц.

Що стосується відсутності укладеного договору між позивачем та відповідачем, то слід звернути увагу на висновки Верховного Суду, які висвітлені у постанові по справі №210/5796/16-ц від 18.03.2019. Зокрема, зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги, так як він є споживачами наданих послуг. Закон передбачає, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Крім того, якщо споживач не відмовляється від оплати послуг, а оспорює об`єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість, у справі повинні бути певні акти – претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення.

Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, від 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц, від 25.03.2020 у справі №211/3347/18-ц, від 18.05.2020 у справі №176/456/17, постанові ВП ВС від 07.07.2020 у справі №712/8196/20.

Таких документів споживачем (відповідачем у справі) надано не було. Як і не наведено обставин про те, що відповідач не користувався послугами, наданими позивачем, які постачаються централізовано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги (централізоване опалення, гаряче водопостачання, внески) у розмірі 43504 грн. 15 коп. підлягають до задоволення.

Крім того, оскільки правовідносин, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, то на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано вірний розрахунок інфляційних втрат у сумі 290 грн. 31 коп. (за період з квітня 2021 року по січень 2022 року) та 3 % річних у сумі 183 грн. 14 коп. (за період з 21.03.2021  по 31.01.2022), у зв`язку із простроченням відповідачем оплати комунальних послуг.

Вказаний розрахунок є повним, чітким, об`єктивним, а тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

За таких обставин, оцінивши докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягають до задоволення, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внески, ним надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, а тому до стягнення з відповідача на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внесків у розмірі 43504 грн. 15 коп., інфляційних втрат у сумі 290 грн. 31 коп. та 3 % річних у сумі 183 грн. 14 коп., у зв`язку із простроченням відповідачем оплати комунальних послуг.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. (платіжна інструкція № 930 від 14.10.2024).

Тож, враховуючи те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» задоволено у повному обсязі, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 3028 грн. 00 коп. (судовий збір).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 353, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

       Позовні вимоги задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП дані відсутні, АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підроздіу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків у розмірі 43504 грн. 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 290грн. 31коп., 3% річних у розмірі 183грн. 14коп., судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., а всього – 47005 грн. 60 коп.

       Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29.04.2025.

Головуючий суддя С. М. Позарецька