Справа № 138/3096/24

Провадження №:2/138/120/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю: секретаря Бугери І.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, зокрема, що з відповідачем по справі він перебував у зареєстрованому шлюбі з 2004 року, однак рішенням суду від 28.01.2021 шлюб між ними було розірвано. Сторони є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з 2021 року сторони спільно не проживають, відповідач покинула сім`ю та діти залишились проживати разом з батьком. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.01.2021 визначено місце проживання дітей разом з батьком. Між сторонами 11.01.2021 було укладено нотаріальний договір щодо здійснення прав та визначення місця проживання дитини. На час подачі позову до суду донька ОСОБА_7 вже досягла повноліття. Відповідач про дітей не піклується, вихованням не займається, матеріальної допомоги не надає та самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не проявляє заінтересованості у долі дітей, не цікавиться їх успіхами, навчанням, станом здоров`я.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.10.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано у органу опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради висновок щодо розв`язання спору щодо позбавлення батьківських прав відповідача.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.12.2024 продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого судового засідання та відкладено підготовче судове засідання, у зв`язку з ненадходженням витребуваного судом висновку щодо розв`язання даного спору.

28.02.2025 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27.03.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору військову частину НОМЕР_2 , викликано в судове засідання свідка ОСОБА_6 , яка є повнолітньою донькою сторін спору та зобов`язано позивача забезпечити участь неповнолітнього ОСОБА_6 у судовому засіданні для з`ясування його думки про розгляд даного спору.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.04.2025 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору військову частину НОМЕР_2 на військову частину НОМЕР_1 .

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав зазначених у ньому.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце проведення судового засідання неодноразово повідомлена завчасно та належним чином. Останнє поштове відправлення повернуто до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Зважаючи на положення ч.8 ст.128 ЦПК України та відповідно до установленої судової практики Верховного Суду, зокрема, постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17), судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з`явилась. В матеріалах справи наявна її заяви про розгляд справи без її участі. При вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву в якій зазначила, що відповідач є її донькою та з 2021 року вона покинула родину, не піклується будь-яким чином про дітей, місце її проживання не відоме, діти перебувають на вихованні у батька. Вона також допомагає йому, в час коли позивач у відрядженні дитина проживає разом з нею або зі старшою сестрою ОСОБА_7 . Крім того, повідомила, що вона вимушена виїхати за межі України, а тому розгляд справи просила проводити без її участі. Позовні вимоги підтримала.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні надав пояснення про те, зокрема, що позовні вимоги він підтримує. Позивач є його бувшим зятем, а відповідач донькою. Де на даний час перебуває донька йому не відомо. Після того як сторони розлучились він з нею не спілкується. Вихованням та утриманням дітей займається батько. Після того, як позивача було мобілізовано, онук проживав з ним та його дружиною. На даний час його дружина виїхала за кордон на роботу, то онук ОСОБА_8 проживає разом з старшою сестрою. Відповідач ні з дітьми, ні з батьками не спілкується вже декілька років.

Враховуючи зазначені обставини суд, за згодою сторони позивача, суд в судовому засіданні, без оформлення окремого документу, постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Встановлено, що сторони є батьками сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.7).

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі починаючи з 2004 року, однак рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.01.2021 шлюб між ними було розірвано. Зі змісту рішення суду слідує, що сторони є також батьками доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також вказаним рішенням суду було ухвалено визначити місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_3 (а.с.8).

Крім того, в матеріалах справи наявна копія договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання їх сина, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Марценюк С.А. (а.с.9).

Відповідно до довідки голови ОСББ «Затишок будинку 140 Могилів-Подільського» №30 від 16.10.2024 сім`я ОСОБА_3 складається з трьох осіб, а саме ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 28.01.2021 за даною адресою не проживає (а.с.12).

Згідно довідки Гімназії №2 м.Могилева-Подільського №23 від 16.10.2024 навчання та вихованням сина ОСОБА_9 займається батько, який цікавиться сином, придіяє йому належну увагу, відвідує батьківські збори та підтримує тісний зв`язку з класним керівником. Мати належної участі у вихованні та навчанні сина не бере (а.с.11).

Відповідно до довідки ТОВ «Медична зірка» №88 від 17.10.2024 на прийом до сімейного лікаря неповнолітній ОСОБА_6 , з`являвся у супроводі батька ОСОБА_3 (період 2023-2024 роки) (а.с.10).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 23.04.2025 надала суду показання про те, зокрема, що вона є донькою сторін спору. З матір`ю вона не спілкується, участі у її вихованні вона не бере. Брат проживає разом з нею. Батьки не живуть разом починаючи з 2021 року і з того часу відповідач взагалі ніяк не спілкується з ними. Де на даний час проживає мати їй не відомо. Коли батька немає, брат проживає разом з дідом та бабою, а коли батько вдома, то з ними. ОСОБА_8 проживає разом з нею на даний час, оскільки дідусь ще ходить на роботу, а у неї графік зручніший і їм так легше. Бабуся на даний час виїхала за кордон на заробітки. Ні з днем народженням, ні з будь-якими іншими святами мати їх не вітає, подарунки не передає. Чому вона перестала спілкуватись зі своїм дітьми не знає. Перший час вони намагались якимось чином спілкуватись з нею, однак вона відмовлялась. В місті вона її іноді бачить, але вони не спілкуються. Як дитина, вона звичайно ображена на матір. Брат навчається у школі, з уроками вона йому допомагає або бабуся, коли він у неї проживає. Усі питання матеріальні та зі школою вирішує батько, якщо є нагальна якась потреба, то вона також може. З братом вони питання позбавлення батьківських прав матері не обговорювали, оскільки їм це неприємно.

Неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні пояснив суду, зокрема, що сторони є його батьками. З даним позовом він повністю погоджується. Мати з ними не живе, нічим не допомагає, а батько все для них робить. На даний час він проживає з сестрою ОСОБА_7 , бо дідусь на роботі. Батько на даний час на війні, але додому приїздить. Матеріально утримує його батько, зі школою та лікарями всі питання вирішує також він. Чому мати перестала спілкуватись з ними він не знає та на даний час йому вже і не цікаво причини та він навіть не бажає з нею спілкуватись, її життя йому не цікаве. З днем народження мати не вітає. Коли дідусь на роботі, то він приходить ночувати до сестри, а коли вона на роботі, то він йде до дідуся.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений і ч. 2 ст. 150 СК України.

Положеннями статті 19 СК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Під час розгляду судом спорів, зокрема, щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При цьому, висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 10 листопада 2023 року у справі №401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі №932/2483/21).

З наданого до суду висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 слідує, зокрема, що з метою з?ясування відомостей та умов проживання сім?ї працівниками служби у справах дітей Могилів-Подільської міської ради 18.11.2024 здійснено обстеження житлово-побутових умов за адресою проживання дитини, встановлено наступне: ОСОБА_6 проживає із бабусею - ОСОБА_5 та дідусем - ОСОБА_2 (батьки зі сторони матері) за адресою: АДРЕСА_1 , батько - військовослужбовець, проходить службу в Херсонській області, місце проживання матері невідоме. Умови проживання належні, квартира зі всіма зручностями та комунікаціями, складається з двох кімнат, коридору, кухні, ванної та туалетної кімнат, наявні меблі та побутова техніка. Хлопчик має окрему кімнату, ліжко, шафу для одягу, засоби гігієни, одяг відповідно до віку та сезону, приладдя для навчання, наявний запас продуктів харчування. Відповідно до висновку оцінки потреб сім?ї Могилів-Подільського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) батько, ОСОБА_3 , належним чином виконує свої обов`язки по вихованню сина. Хлопчик забезпечений усім необхідним для проживання та розвитку. За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що складі життєві обставини відсутні. Питання про надання висновку щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її неповнолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини неодноразово: 19 листопада, 17 грудня 2024 року та 22 січня, 17 лютого 2025 року, на які запрошувались батьки дитини. Разом з тим, мати дитини, ОСОБА_4 , жодного разу не з?являлася, хоча про час та місце проведення засідань комісії була належним чином проінформована. Мати дитини, у телефонному режимі повідомила, що на засідання комісії з?явитися не може. Щодо позбавлення її батьківських прав не заперечує. З правовими наслідками позбавлення батьківських прав жінка ознайомлена. 3і слів ОСОБА_3 мати дитини самоусунулася від виконання своїх батьківських обов?язків та не приймає участі у вихованні сина, не піклується його матеріальним становищем, не цікавиться станом здоров?я, взагалі байдужа до його життя.

Враховуючи наведене вище, виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради, як орган опіки та піклування, з метою захисту прав та інтересів дитини, і оскільки, ОСОБА_4 тривалий час не виконувала своїх батьківських обов?язків та участі у вихованні дитини не приймала, його долею, життям, навчанням, станом здоров?я не цікавилася, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її неповнолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, зокрема, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №661/4038/17 зазначено, що тлумачення ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц міститься висновок, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Матеріали справи не містять доказів того, що після того, як відповідачу стало відомо про ініціювання позивачем питання щодо позбавлення її батьківських прав, тобто починаючи з дати першого засідання комісії Служби у справах дітей Могилів-Подільської міської ради, а саме з 19.11.2024, мати дитини намагалась налагодити контакт з дитиною. Так само відсутні докази таких спроб і під час судового розгляду. При цьому, відповідачем жодних процесуальних дій в межах даної цивільної справи здійснено не було.

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на пояснення третіх осіб, свідка та думку неповнолітнього ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та на момент розгляду справи не зацікавлена у зміні свого ставлення до виховання дитини, а тому суд вважає даний цивільний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, судом також враховується позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №459/3411/18, в якій зроблено висновок про те, зокрема, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи ст. 141, 150 , 164 Сімейного кодексу України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради, Код ЄДРПОУ 04051052, місцезнаходження: пл.Шевченка, 6/16, м.Могилів-Подільський Вінницької області, 24000.

Третя особа: військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Третя особа: ОСОБА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду складено 05.05.2025.

Суддя: Т.Б.Київська