06.05.2025

Справа №  482/44/24

Номер провадження  1-кп/482/65/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       06 травня 2025 року                                         м.Нова Одеса

       Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

в присутності обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса, Миколаївської області кримінальне провадження (зареєстроване в ЄРДР за №12023152280000357 від 07.11.2023 року) по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нова Одеса, Миколаївської області, українця, громадянина України, військовозобов`язаного, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України, ч.4 ст.185 КК України, –

  ВСТАНОВИВ:

       Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна» визначено, що зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян.                                                Крім того, підпунктами 1-4, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.                                                                                Наприкінці вересня 2023 року (більш точного часу встановити не виявилось можливим), ОСОБА_5 на околиці м. Нова Одеса, Миколаївського району, Миколаївської області знайшов предмет, схожий на вогнепальну зброю. Знаходячись у вказаному місці, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав вказану вогнепальну зброю та переніс до місця свого проживання розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому зберігав до 15.11.2023.                                                                        15.11.2023 в ході обшуку території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 , в приміщенні спальної кімнати виявлено та вилучено вогнепальну зброю - одноствольну гладкоствольну казнозарядну однозарядну рушницю саморобного виготовлення калібру 5,6 мм, б/н, яка придатна до здійснення пострілів.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України - а саме придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.        

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 строком на 90 діб до 19.02.2023.

Законом затверджено Указ Президента України від 01.05.2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року. Указом Президента України від 17.08.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 18.08.2023 строком на 90 діб до 18.11.2023.

На початку жовтня місяця 2023 року (більш точного часу встановити не виявилось за можливе) ОСОБА_5 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння, у якому власник тимчасово не проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою незаконного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном та, свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом подолання перешкоди у вигляді паркану проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та шляхом виджиму скоби навісного замку, який знаходився на дверях, проник до підсобного приміщення, з якого таємно викрав музичний програвач марки «АIWА», моделі «СХ- NAP1MK3EZ», вартістю 2 750 грн., який належить ОСОБА_6 .

Утримуючи викрадене при собі, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2 750 грн.                                                                

Таким чином, ОСОБА_5 вяинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

05.01.2024 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.263, ч.4 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, за ч.4 ст.185 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75 КК України — з іспитовим строком та згоди сторін на його призначення з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.185 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені слідством. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Під час судового розгляду в судове засідання потерпілий не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутності потерпілого. В заяві також вказав, що претензій до обвинуваченого не має.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладення угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь — яких обставин, які примусили ОСОБА_5 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним або суспільним інтересам.        Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь — який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.185 КК України, які, враховуючи положення ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, пояснення обвинуваченого, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, насіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та за ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено і про них не йдеться в обвинувальному акті.

Суд, в порядку ст.474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь — яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того вказані обставини були підтверджені в судовому засіданні захисником ОСОБА_5 – адвокатом ОСОБА_4 , який був присутній під час укладення угоди.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 05.01.2024 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

       Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором в кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 та призначити покарання, узгоджене сторонами угоди.

       Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України та ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання:                        - за ч.1 ст.263 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;                                        - за ч.4 с.185 КК України – 5 (п`ять) років позбавлення волі.                                                                                                                                                На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно частин 2, 3 ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном – 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

        В силу п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

       Речові докази по справі:

       - музичний програвач марки «АIWА», моделі «СХ- NAP1MK3EZ», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 – залишити йому як власнику.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи зброї в розмірі 1673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 00 коп. та за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 00 коп., а всього 1933 (одну тисячу дев`ятсот тридцять три) грн. 00 коп.

       Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

       Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

       Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя                                                 ОСОБА_1