Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2025 р.                                                                        Справа153/1717/22

Провадження2/153/329/22-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Сарафімовської Т.О.,

представника відповідача ПСП «Вікторія» - адвоката Волкова П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області заяву представника відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» – адвоката Волкова Павла Олександровича, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області знаходилася вказана вище цивільна справа.

Відповідно до рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 квітня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» про витребування майна із чужого незаконного володіння – відмовлено.

23 квітня 2025 року за вх.№2502 від представника відповідача ПСП «Вікторія» – адвоката Волкова П.О., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В якій представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №153/1717/22 щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПСП «Вікторія» витрати на правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Представник відповідача ПСП «Вікторія» - адвокат Волков П.О. в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав. Вказав, що надані ним документи підтверджують понесені відповідачем витрати на правничу допомогу і такі витрати є цілком обґрунтованими.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кугутюк О.В., не з`явилися. Про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

05.05.2025 за вх.№2744 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кугутюк О.В. подав до суду клопотання в якому вказав, що розмір гонорару адвоката в сумі 20000 гривень є необґрунтованим. Зокрема, адвокатом долучено додаткову угоду від 20.04.2025 до договору №59. Дана угода не породжує юридичних наслідків для учасників справи в суді першої інстанції, оскільки її було підписано після прийняття кінцевого рішення в справі. Зазначив, що витрати на правову допомогу повинні бути співмірними, зокрема, з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом виконаних робіт (наданих послуг). При вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката необхідно враховувати чи відповідають виконані роботи критерію необхідності, а саме чи було їх вчинення обов`язковим і доцільним, чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. Також просив врахувати той фактор, що позивач є особою похилого віку – пенсіонером. У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Волкова П.О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 20000 гривень просив відмовити, а судове засідання провести у відсутність позивача та його представника.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, у тому числі надані суду докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що адвокат Волков П.О. представляв інтереси відповідача у цивільній справі №153/1717/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» про витребування майна із чужого незаконного володіння, на підставі договору про надання правничої допомоги від 04.11.2021 року №59 укладеного між ними та ордеру виданого підставі вказаного договору.

При винесенні рішення суду від 17.04.2025 питання витрат на правову допомогу не вирішувалося.

Згідно ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За змістом ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу представник відповідача надав до суду відповідні докази: договір про надання правової допомоги №59 від 04.11.2021, додаткову угоду від 20.04.2025 до договору про надання правової допомоги №59 від 04.11.2021, рахунок №20-04-2025/001 від 20.04.2025, Акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.04.2025 до договору про надання правової допомоги №59 від 04.11.2021. Допомога адвоката полягала в: наданні правової допомоги ПСП «Вікторія» та представленні інтересів ПСП «Вікторія» в Ямпільському районному суді Вінницької області, у справі №153/1717/22.

Відповідно до змісту договору про надання правової допомоги №59 від 04.11.2021, розмір гонорару адвоката є фіксований, узгоджується сторонами в додаткових угодах та сплачується замовником на підставі виставлених виконавцем рахунків.

З наданих документів вбачається, що витрати на правову допомогу відповідача ПСП "Вікторія" по розгляду вищезазначеної справи становлять 20000 грн.

Таким чином, відповідачем підтверджено факт наданих йому правничих послуг та їх вартість.

Згідно з п.п.1, 2, 6 ч.1 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума у виді «гонорару» не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, а оцінюється на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.

Представником відповідача не доведено співмірність оплати послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що у межах цивільної справи адвокат Волков П.О. виготовив та подав до суду такі процесуальні документи: клопотання про витребування доказів від 01.02.2024, клопотання щодо вибору стороною відповідача експертної установи від 22.05.2024, а також клопотання про його участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. Адвокат Волков П.О. не складав та не подав до суду заяв по суті справи (відзив, заперечення), не ознайомлювався з матеріалами справи та не з`являвся безпосередньо в судові засідання, а брав участь у розгляді справи виключно в режимі відеконференції.

Слід зазначити, що дана категорія справ не потребує досить поглиблених знань в галузі юриспруденції та не потребує вивчення адвокатом великого обсягу нормативно-правових актів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи.

Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи заперечення представника позивача, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем до 12000,00 грн, що на думку суду, буде співмірним зі складністю даної справи та проведеною адвокатом роботою.

З урахуванням наведеного, подана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» – адвоката Волкова Павла Олександровича, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія» про витребування майна із чужого незаконного володіння – задовольнити частково.

Стягнути із  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) – НОМЕР_1 , на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Вікторія», ЄДРПОУ 03729747, понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 06.05.2025.

Суддя Р.В. Швець