1-кс/714/206/25

Справа № 714/1519/22

У Х В А Л А

"06" травня 2025 р.                 м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

слідчого судді – ОСОБА_1

секретар судових засідань – ОСОБА_2

за участі: прокурора – ОСОБА_3

 підозрюваного – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернівецької області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022262020003267 від 26.10.2022 р.) стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Чернівецької області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погоджене прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання ОСОБА_4 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним з тимчасовими обмеженнями щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, внаслідок воєнного стану встановленого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та затвердженим Законом України № 2102-IX, за попередньою злочинною змовою із ОСОБА_7 , вчинив дії щодо сприяння особам призовного віку в незаконному переправленні їх через державний кордон України шляхом надання засобів, усунення перешкод. Так, з 2022 р. по 2023 р. включили до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки (системи «Шлях»), як водіїв ТОВ «Трансавто Буковина», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яким у період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі території України було обмежено і які не перебували у трудових відносинах із згаданим товариством, чим дали можливість останнім безперешкодно перетнути державний кордон України на виїзд до Республики Румунія.

05 травня 2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Оскільки ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання до дев`яти років позбавлення волі, то слідчий вважав наявними підстави, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за вчинене може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а перебуваючи на волі може незаконно впливати на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні та свідків, знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у ньому та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 із клопотанням не погодився, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого щодо обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а з огляду на встановлення обставин кримінального правопорушення не заперечував щодо обрання іншої міри запобіжного заходу не пов`язаної із позбавленням волі, як то нічний домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволення клопотанні слідчого через не доведеність ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на іншого підозрюваного, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Сам підозрюваний раніше не судимий, має місці соціальні зв`язки, сім`ю, малолітню дитину на утриманні, а також доглядає важкохворого батька. З огляду на зазначене, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати міру запобіжного заходу не пов`язану з позбавленням волі, до прикладу нічний домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу та дослідивши додані до клопотання докази, слід зазначити про наступне.

05 травня 2025 р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, а саме: у сприянні в незаконноиу переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, усунення перешкод, за кваліфікуючими ознаками: вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно. Санкція вказаного злочину передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 7-ти років.

Обґрунтованість підозри підтверджується: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, протоколапми допиту свідків, листом Державної служби з безпеки на транспорті від 16.01.2025 р., інформацією Держприкордон служби України про перетин державного кордону України, протоколами тимчасового доступу до документів ГУ ДПС в Чернівецькій області та вилученими документами, матеріалами реєстраційної справи ТОВ «Трансавто Буковина», копіями договорів підряду, актами здачі-приймання виконавчих робіт, іншими матеріалами кримінального провадження. Таким чином, надані стороною обвинувачення докази є на даний час достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З даних про особу ОСОБА_4 вбачається, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є приватним підприємцем, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, інкримінований йому злочин вчинив в період воєнного стану в України.

Відповідно до практики Європейського суду та положення ст.178 ч.1 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду.

Відсутність фактів неналежної процесуальної поведінки до даного часу не може вказувати на відсутність її в майбутньому та повинно бути оцінено в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що своїми діями допомагав особам чоловічої статі призовного віку незаконно перетнути державний кордон України в період, коли на території України оголошено воєнний стан у зв`язку з повномасштабною агресією Росії, а також те, що він документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, йому як фізичній особі-підприємцю надано дозвіл Укртрансбезпекою на здійснення міжнародних перевезень вантажів, що надає йому право виїзду за кордон у період дії правового режиму воєнного стану, суд вважає, що існує ризик того, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, свідків.

Суд приходить до висновку, що застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування та судового розгляду, в тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Водночас, згідно із ч.ч.3, 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на підозру яка пред`явлена ОСОБА_4 то, підстав передбачених ч.4 ст.183 КПК України за яких суд вправі не визначити розмір застави відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_12 , який має на утриманні одну малолітню дитину, є приватним підприємцем, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава саме в такому розмірі є достатньою для запобіганню вказаним вище ризикам та виконанню покладених на підозрюваного обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернівецької області ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати стосовно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів – до 04 липня 2025 р.

Строк утримання під вартою обчислювати з 06 травня 2025 р.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області

Код ЄДРПОУ: 26311401

Банк: Держказначейська служба України, м.Київ

Код банку отримувача: 820172

Рахунок: UA548201720355279001000008745.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утриматись від спілкування із підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_7  та свідками у цьому провадженні: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_11 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06 липня 2025 р.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Герцаївського районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 07 травня 2025 р.

Слідчий суддя