Справа № 397/283/25

н/п : 2/397/301/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.05.2025                                                                        селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Петренко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить усунути перешкоди у користуванні належним йому нерухомим майном – житловим будинком з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 із вказаного житлового будинку, а також стягнути з відповідачки сплачений ним судовий збір при зверненні з позовом до суду.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що йому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка на якій він розташований площею 0,25 га, кадастровий номер 3520585000:51:000:0237. З 2019 року він постійно проживає та зареєстрований у м. Олександрія і з цього часу у його будинку почала проживати його матір – відповідачка ОСОБА_2 . Однак, за час проживання у будинку відповідачка перетворила його на склад, утримує безпосередньо в частині житлового будинку свійських тварин (порося). Крім цього, відповідачка дозволила його брату зберігати на присадибній ділянці належну йому техніку (трактори, вантажні автомобілі), в результаті чого присадибна ділянка перетворилася в площадку для розміщення техніки з ямами та канавами.

Добровільно відповідачка не бажає виселятися, хоча має своє власне житло де і зареєстрована, комунальні платежі не сплачує, жодних зобов`язань по утриманню будинку в належному стані не несе.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 19-20).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 28-29).

Позивач у судове засідання не з`явився, у позові просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, правом подання відзиву на позов та доказів на спростування заявлених вимог не скористалася (а.с. 30).

Тому, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, за згодою позивача, суд проводить заочний розгляд даної справи за відсутності відповідачки, про що постановлена відповідна ухвала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 11-13).

Згідно довідки Олександрівського селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 15.04.2024 № 224, відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно повідомлення ГУНП в Кіровоградській області КРУП відділу поліції № 1 (м. Знам`янка) на звернення позивача щодо проживання у належному йому будинку відповідачки, підстав для внесення відомостей до ЄРДР не встановлено, оскільки відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, проте наявні цивільно-правові відносини, вирішення яких належить до компетенції суду (а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конституція України у статті 41 проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно положень ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У ст. 391 ЦК України визначено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.    

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 ЖК Української РСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 109 ЖК Української РСР, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно ст. 157 ЖК Української РСР, членів сім`ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

       Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тобто, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у певний спосіб, тобто виселення.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка є матір`ю позивача, що не заперечується сторонами. Відповідачка у свою чергу не надала суду жодних доказів того, що вона правомірно, добросовісно та належним чином користується та проживає у будинку, який на праві власності належить позивачу, а також земельною ділянкою на якій розташований даний будинок

Відтак, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову. Крім того, відповідачка має у своєму розпорядженні будинок АДРЕСА_1 , де вона і зареєстрована, тобто втручання в право користування відповідачкою спірним будинком є виправданим, не покладатиме на неї надмірний тягар, не призведе до втрати єдиного житла.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211, 20 гривень.

Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з житлового будинку - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні житловим будинком з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із вказаного житлового будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На заочне рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Відповідачка:  ОСОБА_2 , місце реєстрації:  АДРЕСА_3 .

Суддя                                                                 Д.В. Мирошниченко