Справа №173/477/25

Провадження №2/173/635/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого– судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Салтиковій С.І.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашова Галина Вікторівна, про визнання права власності в цілому в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2025 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності в цілому в порядку спадкування до відповідача Верхньодніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашова Г.В.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2025 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 21.04.2025 року.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за ним в цілому право власності на спадкове майно, а саме: квартиру загальною площею 42.5 кв.м., житловою площею 26.6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері, ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_2 ,. залишила заповіт на його ім`я, посвідчений 20 січня 1994 року. ОСОБА_3 секретарем виконкому Дніпровської селищної ради народжених депутатів Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 4.

Після смерті ОСОБА_2 ,, залишилось спадкове майно, яке складається з квартири загальною площею 42.5 кв.м., житловою площею 26.6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Він звернувся до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашової Г.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене вище майно після його померлої матері, ОСОБА_2 , але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ., виданого 23 березня 1993 року Орендним підприємством КПК, на підставі розпорядження від 25 лютого 1993 року № 57, єдиним власником квартири є ОСОБА_2 .

Згідно архівних даних КП «Кам`янське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, право власності на зазначену квартиру на підставі зазначеного вище свідоцтва зареєстроване за ОСОБА_2 , і ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в поселенні Успішне Рильського району Курської області Російська Федерація. ОСОБА_4 ,. була матір`ю ОСОБА_2 та його рідною бабусею.

Згідно довідки, виданої 17.09.2025 року Верхньодніпровською міською радою за вихідним номером 304, ОСОБА_2 з 14.09.1994 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована у спадковій квартирі, якою вона продовжила користуватись та прийняла фактично у спадщину після смерті матері, ОСОБА_4 проте до нотаріуса не зверталась і спадщину після смерті ОСОБА_4 ,. не оформляла, так як вважала, що квартира належить їй в цілому.

Враховуючи неможливість встановлення належності спадкодавцеві ОСОБА_2 ,. квартири в цілому, постановою від 30.10.2024 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач - представник Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Будь –яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надав.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Малашова Г.В., і представник «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" в судове засідання не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із спадкових правовідносин і правовідносин власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту передбачений ст. 16, ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про народження.

За життя ОСОБА_2 , залишила заповіт на його ім`я, посвідчений 20 січня 1994 року. ОСОБА_3 секретарем виконкому Дніпровської селищної ради народних депутатів Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 4. Згідно даного заповіту все своє майно, та все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона буде мати право по закону, остання заповіла позивачеві, що підтверджується копією заповіту.

Після смерті ОСОБА_2 ,, залишилось спадкове майно, яке складається з квартири загальною площею 42.5 кв.м., житловою площею 26.6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Малашової Г.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене вище майно після його померлої матері, ОСОБА_2 , але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ., виданого 23 березня 1993 року Орендним підприємством КПК, на підставі розпорядження від 25 лютого 1993 року № 57, єдиним власником квартири є ОСОБА_2 .

Згідно архівних даних КП «Кам`янське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, право власності на зазначену квартиру на підставі зазначеного вище свідоцтва зареєстроване за ОСОБА_2 , і ОСОБА_4 .

Постановою від 30.10.2024 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується копією постанови.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України - Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що власниками спадкової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 були ОСОБА_4 і ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в поселенні Успішне Рильського району Курської області Російська Федерація, що підтверджується копією свідоцтва про смерть . ОСОБА_4 ,. була матір`ю ОСОБА_2 та бабусею позивача, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу.

Згідно довідки, виданої 17.09.2025 року Верхньодніпровською міською радою за вихідним номером 304, ОСОБА_2 з 14.09.1994 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована у спадковій квартирі. Таким чином ОСОБА_2 , прийняла фактично у спадщину після смерті матері, ОСОБА_4 належне їй майно в тому числі квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , була одноосібним власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 спадкові права не оформляли.

Таким чином зазначена вище квартира відноситься до спадкового майна, що залишилась після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 - Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач є сином померлої ОСОБА_2 , крім того ОСОБА_2 , за життя склала заповіт, яким все належне їй на праві власності майно і все те, на що вона матиме право на день смерті заповіла ОСОБА_1 . Таким чином позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , за заповітом.

Згідно матеріалів спадкової справи № 149/2024, відкритої після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернувся лише позивач. Інші спадкоємці за законом, із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались.

Таким чином судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , якому нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за спадкоємцем – позивачем, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої матері – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки судом визнається за позивачем право власності на зазначену вище квартиру, а не на її частку уточнювати в резолютивній частині рішення, що це право визнається з ним на спадкову квартиру в цілому немає потреби.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1 650.00 грн. покласти на ОСОБА_1 , оскільки судом не встановлено вину відповідача у порушенні прав позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашова Галина Вікторівна, про визнання права власності в цілому в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 після померлої матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1 650.00 грн покласти на ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21.04.2025 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлено до ЄДРСР: 07.05.2025 року

Дата набрання законної сили: 22.05.2025року