ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/11881/24

Провадження № 33/820/372/25

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Мевші Дениса Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року, -

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.

За постановою суду, 21 квітня 2024 року, приблизно о 04 год. 30 хв. в м. Хмельницькому по вул. Свободи, 27, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). В порушення п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 – адвокат Мевша Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, та ухвалити нову, якою провадження у справі закрити.

Постанову вважає незаконною та необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням норм чинного законодавства.

Стверджує, що в порушення вимог законодавства у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 705576 не вказано документу, за допомогою якого було встановлено особу ОСОБА_1 .

Із відеозаписів вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль із номерними знаками іноземної реєстрації, натомість у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 .

Працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від проходження такого він не відмовлявся.

Направлення до медичного закладу поліцейські склали вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, копію такого ОСОБА_1 не вручили.

Місцевий суд порушив право Нараєвського Я.Ю. на захист, оскільки розглянув справу без участі самого ОСОБА_1 та його захисника.

Крім того, відмовляючи у задоволені клопотання захисника про відкладення розгляду справи, суд порушив право на справедливий суд.

Разом з тим, адвокат Мевша Д.В. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що такий пропустив з поважних причин.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржена постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області постановлена 07 квітня 2025 року за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – Мевші Д.В. Копія постанови надійшла до електронного кабінету адвоката лише 16 квітня 2025 року (а.с. 73). Отже, саме цього дня адвокат Мевша Д.В. дізнався про мотиви прийнятого рішення. А тому, останнім днем подачі апеляційної скарги для нього було 26 квітня 2025 року (з урахуванням вихідних).

З апеляційною скаргою він звернувся 24 квітня 2025 року, що підтверджується відміткою на штемпелі вхідної кореспонденції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (а.с. 76).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови адвокат ОСОБА_2 пропустив з поважних причин, А тому, клопотання підлягає задоволенню, а строк на подачу апеляційної скарги – поновленню.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Мевші Д.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними із:

-        протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 705576 від 21 квітня 2024 року, якими підтверджується, що 21 квітня 2024 року, близько 04 год. 30 хв. в м. Хмельницькому по вул. Свободи, 27, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1);

-        акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 , виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився (а.с. 4);

-        направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 квітня 2025 року, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова (а.с. 5);

-        письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , якими підтверджується, що 21 квітня 2024 року о 04 год. 30 хв. в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря-нарколога (а.с. 6);

-        поясненнями свідка ОСОБА_5 , поліцейської взводу №1 роти 2 БУПП в Хмельницькій області, яка в судовому засіданні місцевого суду показала, що 21 квітня 2024 року, в нічний час, вони з колегами зупинили транспортний засіб «BMW». Водій транспортного засобу поводив себе неадекватно та перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків. Крім того, на автомобілі був встановлений неналежний номерний знак, що підтверджувалось свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, за що відносно ОСОБА_1 було винесено постанову за ч. 1 ст. 1213 КУпАП ;

-        відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового авто, якими підтверджується, що поліцейські зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням комендантської години. ОСОБА_1 сидів на водійському сидінні, однак вимоги працівників поліції відчинити вікно та пред`явити реєстраційні документи водій не виконував, ігнорував працівників поліції. У зв`язку із виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння працівники поліції неодноразово пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній не відповідав. Згодом, у присутності двох свідків, працівниця поліції ще раз запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на такий стан на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, однак останній відмовився. Поліцейська ознайомила водія із протоколом про адміністративне правопорушення, роз`яснила його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 68 Конституції України, повідомила про час і місце розгляду справи та відсторонила від керування транспортним засобом. Від отримання копій адміністративних матеріалів водій відмовився (а.с. 8).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано документу, за допомогою якого було встановлено особу ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє, оскільки як вбачається із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, на вимогу поліцейської ОСОБА_1 відмовився надавати документ, що посвідчує особу. Його особу було встановлено, за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», про що зазначено у протоколі.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем із номерними знаками іноземної реєстрації, натомість у протоколі зазначено, про транспортний засіб «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , є необґрунтованими, оскільки із відеозаписів вбачається, що номерний знак, встановлений на автомобілі «BMW» не належить даному транспортному засобу, за що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 47). Крім того, реєстраційний номер даного автомобіля було встановлено за допомогою свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Доводи адвоката про те, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від проходження такого він не відмовлявся, спростовуються даними відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що в присутності двох свідків поліцейська пропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі, однак водій відмовився, відповівши: «не бажаю» (20 хв. 16 сек. - 21 хв. 20 сек.; 53 хв. 50 сек. - 55 хв. 47 сек. відеозапису « ОСОБА_1 ст. 130 ч. 1 КУпАП 21.04.2024.mp4»).

Твердження про те, що поліцейські не вручили ОСОБА_1 направлення до медичного закладу апеляційний суд відхиляє, оскільки як вбачається із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, водій від проходження огляду у закладі охорони здоров`я відмовився, до такого він не доставлявся. А тому, у працівників поліції не було підстав для вручення йому направлення.

Доводи апелянта про порушення прав ОСОБА_1 на захист та справедливий суд, оскільки суд розглянув справу без участі самого ОСОБА_1 та його захисника, а також відмовив у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи є безпідставними, враховуючи наступне.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29 травня 2008 року «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року «Мороз та інші проти України» та інші).

До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2018 року (справа № 11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12, адміністративне провадження № К/9901/6938/19, Верховний Суд дійшов висновку, що «сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки».

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Як зазначено в ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою.

Як вбачається із матеріалів провадження, судові засідання у даній справі неодноразово відкладались, зокрема тричі за клопотанням захисника. Натомість, ОСОБА_1 жодного разу до суду не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.

Разом з тим, судом за участі захисника ОСОБА_1 – адвоката Мевші Д.В. було досліджено усі докази по справі, допитано працівницю поліції.

А тому, з метою запобігання зловживанню процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, та затягуванню розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні чергового клопотання адвоката про відкладення судового засідання та завершив розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, що не є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника – адвоката Мевші Дениса Васильовича без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду        Федорова Н.О.