Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2017463851

Є.у.н.с.512/339/25

Провадження № 2/512/260/25

с-ще Саврань


"05" травня 2025 р.

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху


Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши можливість відкриття провадження у справі за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -


ВСТАНОВИВ:


Представник позивача Сердійчук Я. звернулася до суду з цивільним позовом до відповідачки, в якому просить стягнути з неї заборгованість за Договором №4521848 від 26.11.2021.2024 у розмірі 82804,00 грн. судові витрати.

Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України. У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (постанова Верховним Судом від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17).

Водночас саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).

Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року у справі 278/2177/15-ц.

За змістом позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість за Договором № 7907539 від 20.05.2024, який укладений між ТОВ «Авентус Україна" та ОСОБА_2 в сумі 33835,50 грн. з яких 10300,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тіло кредиту); 18385,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 5150,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами; 0,00 грн. заборгованість за комісіями; 0,00 грн інфляційні збитки, 0,00 грн нараховані 3% річних.

Як доказ виникнення заборгованості по боргових зобов`язаннях та їх розміру позивач надав суду лише розрахунок. При цьому в порушення вимог частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач не надав виписку про рух коштів на рахунку відповідача, клопотань про витребування доказу до позовної заяви не подано.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із роз`ясненнями, що містяться у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у рішенні щодо грошових зобов`язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог.

В той же час позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, в тому числі: позовна заява не містить зазначення обґрунтованого математичного розрахунку заявлених до стягнення сум із зазначенням: строку (періоду) нарахування сум відсотків та суми основного боргу, на яку вони нараховані; формул розрахунку і арифметичних дій щодо кожної суми; пояснення використаних у розрахунках цифр з посиланням на відповідні докази чи інші розрахунки, які ґрунтуються на доказах, що надало б суду можливість надати правовий аналіз та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Наданий розрахунок заборгованості є незрозумілим, зокрема, представником банку не наведено жодної формули, за якою проводились відповідні математичні обчислення в позові чи в самому розрахунку.

Крім того, представником позивача не надано детального розрахунку відсотків річних за прострочення грошового зобов`язання (з зазначенням дат та сум нарахування заборгованості, сума боргу на яку були нараховані річні відсотки, а також виписок про особовому рахунку, відкритому на ім`я відповідача, для відстеження руху коштів по спірному кредитному договору.

Обов`язок доказування покладається безпосередньо на позивача.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, в позовній заяві позивач посилається на кредитний договір № 4521848 від 26.11.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі, але при цьому, всупереч вимогам статті 175 ЦПК України не надав документу, що підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено кредитний договір, ідентифікована банком і що саме ОСОБА_1 було застосовано електронний підпис у вказаному кредитному договорі. Крім того, факт підписання цього документу в електронному вигляді сторонами з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, суд перевірити не може.

Також, відсутні докази отримання відповідачкою цього одноразового ідентифікатору та докази реєстрації останнього у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості винести обґрунтоване та законне рішення по справі.

Зважаючи на викладене, позивач має надати суду належні докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на вірну адресу відповідача.

Таким чином, зазначені недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».

Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: «Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)».У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: «При цьому процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об`єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено».

Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суддя доходить висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу часу, необхідного для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя


УХВАЛИВ:


Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.




Суддя: О.Ю. Брюховецький







  • Номер: 2/512/260/25
  • Опис: ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до Носової Олени Віталіївни про стягнення заборгованості за договором
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 512/339/25
  • Суд: Савранський районний суд Одеської області
  • Суддя: Брюховецький О.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.04.2025
  • Дата етапу: 29.04.2025
  • Номер: 2/512/260/25
  • Опис: ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до Носової Олени Віталіївни про стягнення заборгованості за договором
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 512/339/25
  • Суд: Савранський районний суд Одеської області
  • Суддя: Брюховецький О.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.04.2025
  • Дата етапу: 03.06.2025
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація