Справа №: 343/107/25

Провадження №: 3/343/257/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Тураша В. А.,

секретаря- Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду адміністративний матеріал, який надійшов від ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має середню освіту, тимчасово непрацюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, 19.07.2024 притягувався Стрийським міськрайонним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

           за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення-

В С Т А Н О В И В:

  У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №225329 від 19.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  будучи особою, яка 19.07.2024 притягнута до адміністративної відповідальності Стрийським міськрайонним судом Львівської області за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння ( ч.1 ст. 130 КУпАП), повторно 19.01.2025 о 23.07 год. в с.Гериня по вул. Івасюка керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 130 КУпАП не визнав, суду пояснив, що він проживає по АДРЕСА_1 . В 2024 році він притягувався Стрийським міськрайонним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Штраф визначений судом, він оплатив. 19.01.2025 біля 23.00 год., він мав намір перегнати автомобіль ВАЗ 2107, з свого власного подвір`я на вулицю, оскільки наступного дня йому мали привезти пісок. Так як двигун автомобіля не запускався ( "сів" акумулятор), він разом з дружиною виштовхали автомобіль на дорогу. Проштовхавши автомобіль на певну відстань, двигун запустився. Розвернувши автомобіль, він мав намір припаркувати його біля своєї брами. В цей час під`їхали працівники поліції, яким він показав документи. Після цього працівники поліції запропонували йому пройти тест на визначення стану сп`яніння. Оскільки в той день він в обід випив лише п`ятдесять грам горілки, він погодився на проходження такого тесту. Він тричі продув наданий тестер, однак той будь-якого результату не показав. На вимогу працівників поліції, він вчетверте продув тестер, і працівник поліції не пред`явивши йому результату, повідомив, що він перебуває в стані сп`яніння. З даним результатом він не погоджувався, про що заявив поліцейському. Працівники поліції, не зважаючи на його заперечення, не запропнували йому проїхати в медичний заклад для визначення стану сп`яніння, а зразу ж стали складати якісь документи. Підпис, який є в протоколі та на результаті тестеру "Драгер", які йому пред`явлені в судовому засідання - йому не належить. Оскільки він 19.01.2025 біля 23.00 год. не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, просив його виправдати.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, письмові докази, матеріали відеозйомки, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом подання доказів.

На встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суду надано:

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №225329 від 19.01.2025, в якому викладена суть адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.1);

- світлокопію показів алкотестера Драгер 6810,   тест №13349 згідно якого його результат о 23.20 год., 19.01.2025 становив – 0,73%  (а.с.2);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 , ознаками: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, згідно якого результати огляду на стан сп`яніння: позитивний 0,73 % (а.с.3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Долинська БЛ» від 19.01.2025 (а.с.4);

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3894892 від 19.01.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП (а.с.8);

- постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.07.2024 по справі №456/2034/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (а.с.9-10).

- відеозапис правопорушення, яке мало місце 19.01.2025, долученими до матеріалів справи ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області на виконання постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07.03.2025 та переглянутого в судовому засіданні (а.с.31).

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Суд вважає такі доводи  обґрунтованими виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до вимог  КУпАП, розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015  (далі за текстом Інструкція) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.

Згідно п. 3 розділу IX вищевказаної Інструкції направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі за текстом Порядок).

Відповідно до вимог п.2 вищевказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 3, 4, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до положень ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зі змісту даної норми закону слідує обов`язок поліцейського застосовувати технічні засоби відеозапису під час фіксування огляду водія на стан сп`яніння та передумови для необхідності залучення свідків. 

Згідно з ч.5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

У справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyevav.russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії»(«Karelinv.russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,  розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У відповідності із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Судом враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів адміністративної справи, зокрема: протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовилвся від надання пояснень (а.с.1).

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відсутні підписи ОСОБА_1 (а.с.3,4).

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення має узгоджуватись із наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом з точки зору їх допустимості в ході розгляду справи.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

В судовому засіданні було оглянуто відеофайли з оптичного диску долученого до матеріалів даної адміністративної справи (а.с.13). Однак, оптичний диск, наданий як доказ не містить відеофайли із записами, які б відображали події, що передували складанню протоколу та відображали процес оформлення матеріалів.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07.03.2025 адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, було повернуто до ВП № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області для належного оформлення (27-29).

На виконання даної постанови ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області на адресу суду направило оптичний диск з відеозаписом у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.31), який оглянуто в судовому засіданні і як встановлено він аналогічний з первинним диском відеофіксації правопорушення .

Відеозаписами  із камери відеореєстратора патрульного автомобіля (відеофайли № NDEE6197) зафіксовано момент зупинки автомобіля ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 поліцейськими за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів. Керування даним транспортним засобом здійснював ОСОБА_1 .

На відеозаписах із нагрудних камер (бодікамер) працівників поліції (відеофайл № 0000000_00000020250119 230526_0006 вбачається, що відеофіксація розпочинається з розмови поліцейського з ОСОБА_1 , який виходить за керма припаркованого автомобіля.

Поліцейський доводить водію до відома, що ведеться відеофіксація та повідомляє причину зупинки «на автомобілі ззаді зліва не горять габаритні вогні». При цьому поліцейський повідомляє, що в нього виключається камера, відео переноситься на іншу камеру (відрізок часу 23:06:20-23:06:29). Після цього відеозапис  закінчується.

На відеозаписі із нагрудних камер (бодікамер) працівників поліції (відеофайл № 0000000_00000020250119235850_0007) зафіксовано обставини вручення копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .

Однак,  з огляду на дослідженні в судовому засіданні відеозаписи,  судом  встановлено,  що інспектором ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Хромишиним В.В., грубо порушено вимоги ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно ч. 5 розділу II Інструкції, в частині здійснення безперервності відеофіксації, оскільки фіксація відеозапису з місця події  здійснена лише частково, триває з 23.05.27 год. до 23:06:29 год. 19.01.2025 та з 23:58:50 год. 19.01.2025 до 00:04:00 год. 20.01.2025, тобто не забезпечено безперервне ведення відеозйомки. 

Відеозаписи не містять відеофіксування інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки на відео відсутній запис щодо проведення огляду  ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, його згода чи незгода з результатом тесту, пропозиція поліцейського в разі незгоди з результатом тесту проведеному на місці зупинки транспортного засобу, проїхати для визначення стану сп`яніння в найближчий медичний заклад.

Також відсутній відеозапис складання протоколу про адміністративне правопорушення, як і відомостей щодо роз`яснення ОСОБА_1 прав й обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, що є порушенням п.2 розділу ІІ вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Із системного аналізу норм КУпАП вбачається, що процесуальні права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються уповноваженим на складання протоколу суб`єктом на момент його складання.

Проте, відповідно до відеозапису при складанні протоколу вказані вимоги закону не були виконані.

І лише при врученні копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення роз`яснено ОСОБА_1 працівниками поліції його процесуальні права, передбачені ст.63 Конституції України та  ст.268 КУпАП .

Таким чином у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що перед (або за час) складанням адміністративного протоколу за ч.2 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 , в усний або у письмовий формі, були роз`яснені права передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63, Конституції України, ст.268 КУпАП та право на адвокатську допомогу, що є грубим порушенням його конституційних прав.

Згідно п. 5 розділу II Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Тобто, якщо з відеозапису камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення вбачається, що він є безперервним, але на ньому відсутня зйомка подій які є доказом правопорушення, то за даних обставин такий відеозапис, не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що якщо до фіксування правопорушення не залучаються свідки, то за допомогою відеореєстратора (або іншого відеопристрою), повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.

У даній справі, встановлено, що свідки не залучалися, при цьому зйомку повної фіксації правопорушення до суду не надано, що є порушенням даної Інструкції та вимог ст. 266 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що долучені  відеозаписи  не можуть слугувати  належним доказом вини ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки не підтверджують обставин події, яка  описана в протоколі від 19.01.2025, який складений з порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП.

Щодо долученого до адміністративних матеріалів акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з  використанням  спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що він проведений у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 , ознаками: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, згідно якого результати огляду на стан сп`яніння: позитивний 0,73 %, суд звертає увагу на те, що такий акт не містить дати його складання, відеофіксація складення зазначеного акту під час події відсутня, зазначені у акті ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, який складений 19.01.2025.

Також суд не може залишити поза увагою те, що направлення на огляд до медичного закладу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, складено інспектором ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Хромишиним В.В. 19.01.2025 о 23 год. 31 хв., при цьому, момент складання направлення відсутній на відеозаписі.

Зазначене свідчать про те, що  огляд  ОСОБА_1  на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 130 КУпАП не визнав, та пояснив, що він тричі продув наданий тестер, однак той будь-якого результату не показав. На вимогу працівників поліції, він вчетверте продув тестер, і працівник поліції не пред`явивши йому результату, повідомив, що він перебуває в стані сп`яніння. З даним результатом він не погоджувався, про що заявив поліцейському. Працівники поліції, не зважаючи на його заперечення, не запропонували йому проїхати в медичний заклад для визначення стану сп`яніння, а зразу ж стали складати якісь документи. Підпис, який є в протоколі та на результаті тестеру "Драгер", які йому пред`явлені в судовому засідання - йому не належать.

Для усунення будь-яких сумнівів та спростування доводів особи , яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання двічі викликався інспектор ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Хромишин В.В., який складав протокол серії ЕПР1 №225329 від 19.01.2025, однак останній не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, хоч про час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому Законом порядку.

З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів ,причетність ОСОБА_1 до  вчинення  адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП , не  доведена.

Як роз`яснив Верховний Суд в правовій позиції, що викладена в постанові від 26.06.2019 в справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17, при розгляді справ про вчинення адміністративних правопорушень необхідно врахувати, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

В рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

За таких обставин, враховуючи, що у відповідності до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом», що означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання, суд приходить до висновку, що провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, ст. 62 Конституції України, ст.ст. 1,7,9,130,247,250-252,256,266,286 КУпАП, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/3299, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1   адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд, Івано-Франківської області.

Суддя: