Справа №: 343/145/25

Провадження №: 2/343/230/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 року                                                                         м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретарів судового засідання - Нікіфорової К.В., Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 343/145/25, за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунгосп» Долинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди,

за участю: представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Білянського Н.С.,

представника відповідача КП «Комунгосп» - Білущака В.С.,

представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 – адвокатки Оленин О.Ф.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Білянський Н.С., звернулась до суду із позовом (а.с. 1-6), в якому просить стягнути з відповідача КП «Комунгосп» на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору), станом на 2023 рік, був працівником відповідача КП «Комунгосп». 17.11.2023, ОСОБА_2 , спричинив ДТП, внаслідок якої було пошкоджено її транспортний засіб «Dacia Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Загальний розмір страхового відшкодування матеріальної шкоди, який їй було виплачено в добровільному порядку та стягнуто примусово за рішенням суду, становить 157 500 грн. Однак, крім матеріальної шкоди їй було завдано і моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона після ДТП не може ефективно працювати, вирішувати свої побутові проблеми, вона погано спить, у неї погіршився загальний стан здоров`я. Також вона втратила можливість користуватись своїм транспортним засобом, який використовувався нею для доїзду на роботу та перевезення дітей до школи. Спричинена ДТП завдала їй моральних страждань, оскільки належний їй транспортний засіб було пошкоджено. Більше того, вона вимушена витрачати свій час на звернення до суду, що також створює їй додаткові незручності. Окрім цього, внаслідок даної ДТП постраждав і її батько – ОСОБА_3 , який отримав сильний стрес та перелом ребра. Зазначає, що нею, на лікування батька, було витрачено кошти.

Представник відповідача КП «Комунгосп» - Білущак В.С. подав відзив (а.с. 53), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що їхній працівник – ОСОБА_2 не бажав завдати позивачці ОСОБА_1 ні матеріальної, ні моральної шкоди. Він щиро шкодує, що так трапилось. Зазначає, що розмір моральної шкоди, з огляду на характер наслідків ДТП, є необґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Білянський Н.С. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача КП «Комунгосп» - Білущак В.С. у судовому засіданні пославшись на обставини зазначені ним у поданому відзиві, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 – адвокатка Оленин О.Ф. просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що стороною позивачки належними доказами не доведено спричинення їй моральної шкоди у заявленому нею розмірі. Також зазначила, що обставина того, що батько позивачки отримав внаслідок ДТП тілесні ушкодження, у зв`язку із чим позивачка витратила кошти на його лікування, для даної справи не мають жодного значення.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 29.01.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

05 березня 2025 року представник відповідача КП «Комунгосп» - Білущак В.С. подав відзив.

11 березня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

на підставі ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України, судом встановлені такі фактичні обставини:

- станом на 17.11.2023, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 працював у відповідача КП «Комунгосп» на посаді водія автотранспортних засобів (а.с. 23);

- 17.11.2023, ОСОБА_2 , порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Так, 17.11.2023 о 07.20 год., в м. Долина, на вул. Д.Галицького Калуського району Івано – Франківської області, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ПАЗ – 32051-110», реєстраційний номер НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності цього маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «Dacia Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (водійкою якого була позивачка ОСОБА_1 ), який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 21-22);

- позивачці ОСОБА_1 було виплачено 157 500 грн матеріальної шкоди (в добровільному порядку сплачено та стягнуто за рішенням суду з ПАТ «НАСК «Оранта») (а.с. 10-14, 15-20).

Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Дані обставини визнаються учасниками справи, а також дані обставини встановлені рішеннями суду у цивільній справі та справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, і у суду немає обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності або добровільності їх визнання, а тому вказані вище обставини не підлягають доказуванню у цій справі.

Відповідно до копії довідки директора Пшеничнівської гімназії Вигодської селищної ради Івано – Франківської області – І.Сови, від 02.02.2024 №02 (а.с. 27), позивачка ОСОБА_1 у даній гімназії працює на посаді соціального педагога.

Згідно із копією довідки директорки Вигодського ліцею Вигодської селищної ради – С.Рак, від 20.02.2024 №38 (а.с. 26), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , навчаються у даному ліцеї.

Також стороною позивачки надано копії догоспітального протоколу №7191, хворого ОСОБА_3 , від 26.11.2023 (а.с. 29), копію виписки №1545 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 (а.с. 31) та копії фіскальних чеків за придбання медичних засобів (а.с. 32-33).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із наявністю у позивачки права на відшкодування моральної шкоди завданої дорожньо – транспортною пригодою, та не можливістю вирішення даного спору в позасудовому порядку.

ІV. Оцінка суду:

суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, долучені на обґрунтування позову, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Виходячи з положень ст. 16, 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь - якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, 12.07.2007).

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Тлумачення ч. 1 ст. 1172 ЦК України свідчить про те, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Так, судом було встановлено, що протиправними діями ОСОБА_2 , з вини якого і сталася ДТП, який керував транспортним засобом під час виконання своїх трудових відносин, власником якого є відповідач КП «Комунгосп», позивачці ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода.

Отже, КП «Комунгосп» є належним відповідачем у даній справі.

Беззаперечим є те, що у результаті пошкодження транспортного засобу був порушений звичний спосіб життя позивачки ОСОБА_1 . Остання проживає в с-щі Вигода, а працює у с. Пшеничник, що є територіально віддаленим від її місця проживання. Позивачка ОСОБА_1 використовувала свій автомобіль для пересування, а тому після ДТП відчувала душевні хвилювання. Відновлення автомобіля потребувало значного часу.

Отже, через ДТП був порушений нормальний та звичний спосіб життя позивачки ОСОБА_1 . Дані обставини підтвердились під час судового розгляду і відповідачем не спростовані, а тому, суд погоджується із доводами позивачки про спричинення їй моральної шкоди.

Таким чином, суд приходить висновку про доведеність вимог позивачки ОСОБА_1 щодо спричинення їй моральної шкоди внаслідок пошкодження належного їй на праві власності майна, яке пов`язане з розладом її нормального життя, через незручності, пов`язані з відсутністю автомобіля, що потягло за собою зміну звичайного укладу життя, нервовою напругою та переживаннями у зв`язку із пошкодженням її автомобіля.

В той же час, суд звертає увагу сторони позивачки на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Так, доводи сторони позивачки, в частині того, що внаслідок ДТП її батьку ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження, у зв`язку із чим вона понесла матеріальні витрати на його лікування, суд відхиляє, оскільки дана обставина не є предметом спору у даній справі.

Більше того, стороною позивачки жодним належним доказом не доведено, що ОСОБА_3 є її батьком.

Стороною позивачки також не надано доказів того, скільки часу її транспортний засіб після ДТП перебував у ремонті, що позбавляє суд можливості достовірно визначити який період часу позивачка була позбавлена можливості користуватись власним автомобілем.

Таким чином, визначаючи розмір спричиненої позивачці ОСОБА_1 моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин спору, враховує загальні засади судочинства щодо справедливості та розумності, а тому приходить висновку, що з відповідача КП «Комунгосп» на користь позивачки слід стягнути 4 000 грн моральної шкоди.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ч. 3 ст. 2 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.

V. Розподіл судових витрат:

згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До понесених судових витрат, позивачка ОСОБА_1 відносить сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 37).

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, з відповідача КП «Комунгосп» на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути 96,90 грн (4 000 грн х 1 211,20 грн : 50 000 грн), тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 55, 129 Конституції України, ст. 2, 13, 81, 82 ЦПК України, ст. 11, 16, 23, 1167 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунгосп» Долинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Комунгосп» Долинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень та 96 (дев`яносто шість) гривень 90 копійок сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Комунгосп» Долинської міської ради, місцезнаходження: м. Долина, вул. Заводська, 1 А Калуського району Івано – Франківської області, код ЄДРПОУ 34535962.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: І.М.Андрусів