Справа № 550/63/25

Провадження №1-кп/550/51/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 року                                                                 селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

роз­гля­нув­ши у від­кри­то­му су­до­во­му за­сі­дан­ні в за­лі су­ду кри­мі­наль­не про­ва­джен­ня № 42024172020000036 від 14.11.2024 за об­ви­ну­ва­чен­ням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс. Жовтневе Чутівського району Полтавської області, громадянина України, неодруженого, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

у вчи­нен­ні кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­шен­ня, пе­ред­ба­че­но­го ч. 1 ст. 122 КК Ук­ра­ї­ни,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

27 жовтня 2024 року близько 07 год 00 хв на території домогосподарства по АДРЕСА_2 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 вирішив спричинити останньому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій протиправний намір 27 жовтня 2024 року близько 07 год 00 хв ОСОБА_5 , перебуваючи не території домогосподарства по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись в положенні стоячи, схопив дерев`яну палицю та наніс один удар по лівій руці ОСОБА_4 , чим заподіяв шкоду його здоров`ю у вигляді порушення анатомічної цілісності кісток лівої руки та фізіологічних функцій тканин.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_4 , згідно з висновком експерта № 253 від 19.11.2024, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки в нижній третині, яке кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, у вигляді заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений  ОСОБА_5 , допитаний у судовому засіданні, вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) не визнав. Суду пояснив, що 27 жовтня 2024 року близько 07 год 00 хв він перебував поблизу території домогосподарства по АДРЕСА_2 біля автомобіля ОСОБА_7 та спостерігав як ОСОБА_4 та співмешканка ОСОБА_7 вантажать автомобіль мішками з зерном.

Потім ОСОБА_4 з невідомих йому причин вискочив з приміщення будинку за вищевказаною адресою та побіг до власного помешкання.

Після чого ОСОБА_5 пішов до домогосподарства, в якому він мешкає та почав поратися по господарству. Через деякий час до будинку ОСОБА_4 , який знаходиться навпроти господарства, в якому проживає ОСОБА_5 , прибули службові автомобілі швидкої допомоги та поліції. ОСОБА_5 , вийшовши з подвір`я, побачив, як працівники швидкої допомоги та поліції ходили до домогосподарства ОСОБА_4 , а також він особисто почув, як працівник швидкої допомоги сказав працівникам поліції, що в ОСОБА_4 явні ушкодження відсутні. Працівники швидкої та поліції з обвинуваченим особисто не спілкувалися, тому того дня він нічого працівникам поліції не пояснював.

Лише через декілька днів до нього приїхав дільничний офіцер поліції та повідомив йому про те, що ОСОБА_4 27.10.2024 отримав тілесні ушкодження та обвинувачує його у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Позиція потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_4 суду повідомив, що 27 жовтня 2024 року близько 07 год 00 хв на території домогосподарства по АДРЕСА_2 між ним та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 спричинив йому тілесні ушкодження, а саме, коли він знаходився на ґанку будинку, в якому вони з ОСОБА_8 набирали мішки зерном для завантаження автомобіля, в якому знаходився ОСОБА_9 .

Сам удар він не бачив, так як на ліве око він не бачить, але після відчуття удару по лівій руці він повернувся ліворуч та побачив ОСОБА_5 з палицею в руках, яку він, можливо, взяв з купи напиляних дров, яка знаходилась неподалік.

Потерпілий зазначив, що ніхто крім обвинуваченого не міг спричинити йому тілесні ушкодження, так як ОСОБА_9 знаходився в автомобілі, а його співмешканка ОСОБА_8 перебувала позаду нього на ґанку.

Злякавшись подальших дій обвинуваченого, ОСОБА_4 побіг до домогосподарства, в якому він тимчасово проживає, щоб зателефонувати до швидкої та поліції.

Після проведеного огляду медичний працівник повідомив йому, що явні тілесні ушкодження відсутні. Проте, наступного дня потерпілий був змушений повторно звернутися до медичного закладу у зв`язку з різким болем в руці. Після огляду лікарем та рентгену виявилося, що внаслідок удару по руці він отримав закритий перелом лівої ліктьової кістки в нижній третині. Лікування не передбачало накладення пов`язки, лікарем було рекомендовано не навантажувати ліву руку під час виконання фізичних робіт.

Потерпілий особисто намагався примиритися з обвинуваченим, проте ОСОБА_5 не виявив бажання примиритися, та продовжує посилювати конфлікт.

Досліджені в судовому засіданні докази.

Пояснення свідків

Свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що 27 жовтня 2024 року близько 07 год 00 хв на території домогосподарства по АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 спричинив потерпілому тілесні ушкодження, а саме тоді, коли потерпілий знаходився на ґанку будинку, в якому ОСОБА_4 з ОСОБА_10 набирали мішки зерном для завантаження автомобіля, в якому він, ОСОБА_9 , перебував.

ОСОБА_5 неодноразово вчиняв сварки, на його поведінку всі перестали звертати увагу. ОСОБА_11 повідомив суду, що він чітко бачив, як обвинувачений взяв до рук дерев`яну палицю довжиною близько метра з купи дров, яка знаходилась поблизу будівлі.

ОСОБА_5 замахнувся та вдарив потерпілого по руці, після чого потерпілий побіг в напрямку свого помешкання, а обвинувачений намагався наздогнати його.

ОСОБА_11 зазначив, що лікування не передбачало накладення пов`язки, лікарем було рекомендовано не навантажувати ліву руку під час виконання фізичних робіт та приймати пігулки.

Йому відомо, що потерпілий особисто намагався примиритися з обвинуваченим, проте ОСОБА_5 не виявив бажання примиритися та продовжує посилювати конфлікт.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що 27 жовтня 2024 року близько 07 год 00 хв на території домогосподарства по АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 спричинив потерпілому тілесні ушкодження, а саме коли потерпілий знаходився на ґанку будинку, в якому вона з ОСОБА_4 набирали мішки зерном для завантаження автомобіля, в якому знаходився ОСОБА_9 .

ОСОБА_5 неодноразово вчиняв сварки, на його поведінку всі перестали звертати увагу. ОСОБА_10 повідомила суду, що вона чітко бачила, як обвинувачений взяв до рук дерев`яну палицю довжиною близько метра з купи дров, що знаходилась поблизу будівлі.

ОСОБА_5 замахнувся та вдарив потерпілого по руці, після чого потерпілий побіг в напрямку свого помешкання, а обвинувачений намагався наздогнати його.

ОСОБА_10 зазначила, що лікування не передбачало накладення пов`язки, лікарем було рекомендовано не навантажувати ліву руку під час виконання фізичних робіт та приймати пігулки.

Свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що безпосереднім свідком подій, які відбулися 27 жовтня 2024 року близько 07 год 00 хв на території домогосподарства по АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вона не була.

Вона бачила, як приїздили працівники поліції та швидкої допомоги до домогосподарства, в якому проживає потерпілий. Всі обставини того дня їй відомі лише зі слів ОСОБА_5 , який повідомив їй, що ОСОБА_4 з невідомих йому причин вискочив з приміщення будинку ОСОБА_13 та побіг до власного помешкання. Тілесні ушкодження йому не наносив та причина такої поведінки ОСОБА_4 йому не відома.

Також вона вказала, що особисто бачила, як ОСОБА_4 після отримання тілесних ушкоджень вантажив дрова на газон (через три дні) та через два тижні самостійно діставав воду з колодязя.

Тому в неї виникли підозри щодо справжності отримання тілесних ушкоджень потерпілим.

Письмові докази, які досліджено судом у судовому засіданні:

Рапорт заступника начальника СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 від 15.11.2024, в якому зазначено, що 27.10.2024 в с. Кочубеївка, Полтавського району Полтавської області ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ліктьової кістки (а.с. 83).

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.11.2024, в якому зазначено, що 27.10.2024 близько 07 год 10 хв за адресою АДРЕСА_3 , невідома особа нанесла тілесні ушкодження заявнику, а саме один удар дерев`яною палицею по лівій руці. В п. 7 даного протоколу зазначено, що заявник підозрює у вчиненні даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 (а.с. 84).

Рапорт інспектора ГРПП СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_15 від 27.10.2024, в якому зазначено, що 27.10.2024 між заявником ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник конфлікт з приводу неприязних відносин, в ході якого останній наніс заявнику незначні тілесні ушкодження. У подальшому від заявника ОСОБА_4 надійшла письмова заява про припинення проведення перевірки за даним повідомленням, так як тілесні ушкодження йому завдані незначні, від проходження СМЕ відмовився (а.с. 86).

Копія пояснень ОСОБА_5 від 27.10.2024, в яких він зазначав, що 27.10.2024, близько 07 год. 00 хв між ним та його сусідом ОСОБА_4 виник конфлікт на ґрунті раптової неприязні, в ході якої вони розмовляли на підвищених тонах, доводили один одному свою правоту. Фізичної сили до ОСОБА_4 не застосовував (а.с. 88).

Протокол огляду від 15.11.2024 року з фототаблицею до нього, згідно з яким було оглянуто територію домогосподарства по АДРЕСА_2 . На фототаблиці зображена вищевказана територія домогосподарства, а також зображена купа дров (а.с. 90-92).

Протокол проведення слідчого експерименту від 13.01.2025 та фототаблиця до нього, згідно з якими потерпілим було відтворено механізм нанесення йому тілесних ушкоджень (а.с. 94-96).

Постанова про призначення судово-медичної експертизи від 19.11.2024 (а.с. 97).

Висновок експерта № 253 від 19.11.2024, в якому вказано, що із амбулаторної карти поліклінічного відділення КНП «Чутівська ЦЛ» відомо, що ОСОБА_4 , згідно із записами травматолога від 28.10.2024 мав діагноз: з/перелом тіла лівої ліктьової кістки. Хворий відмовився від гіпсової лангети. На рентгенограмах лівого передпліччя та суглобу в двох проекціях від 28.10.2024 на ім`я ОСОБА_4 виявлено косий перелом ліктьової кістки, деформуючий артроз п/з суглобу 1ст. Час утворення даних ушкоджень відповідає часу, вказаному в постанові (27.10.2024). Вказане тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому ліктьової кістки  в нижній третині, яке утворилося від однократної дії тупого предмета з обмежено діючою травмуючою поверхнею, можливо, в час та при обставинах, викладених в постанові і згідно з «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» кваліфікується як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (пункти 2.2.1, 2.2.2. Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р) (а.с.98).

Довідка КНП «Чутівська ЦЛ», якою повідомлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_4 , 28.10.2024 був на прийомі у лікаря-травматолога з діагнозом: закритий перелом лівої ліктьової кисті (а.с.99).

Рентгенограма лівого передпліччя та суглобу в двох проекціях від 28.10.2024 на ім`я ОСОБА_4 (а.с.100).

Протокол огляду від 15.11.2024 та фототаблиця до нього амбулаторної карти поліклінічного відділення КНП «Чутівська ЦЛ» та рентгенограми лівого передпліччя та суглобу в двох проекціях від 28.10.2024 на ім`я ОСОБА_4 (а.с.101-102).

Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.11.2024 (а.с.103).

Прокурор вказав, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122КК України. Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, щодо обвинуваченого застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили із взяттям під варту із зали судових засідань, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Стороною захисту не надано доказів щодо відсутності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, або спростування пред`явленого йому обвинувачення.

Захисник вказала, що обвинувачений на власний розсуд обрав собі спосіб захисту невизнання вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просила взяти до уваги всі зібрані на досудовому розслідуванні докази та пояснення всіх учасників справи. Та просила при призначенні покарання взяти до уваги стан здоров`я та вік обвинуваченого.

Оцінка суду.

Враховуючи показання обвинуваченого, співставивши їх з фактичними обставинами справи, суд вважає встановленим, що ОСОБА_5 з метою нанесення тілесних ушкоджень умисно завдав один удар палицею в ділянку нижньої третини ліктьової кістки лівої руки ОСОБА_4 . Про наявність такої мети, яку ОСОБА_5 заперечує, об`єктивно свідчить характер застосованої палиці, локалізація і значна сила удару. Про значну силу удару свідчать тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_4 у вигляді перелому ліктьової кістки лівої руки, які експертом віднесено до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України.

Доводи обвинуваченого про те, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі суперечать доказам, дослідженим у судовому засіданні, і сприймає такі доводи, як обраний обвинуваченим спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за інкриміноване правопорушення. Покази обвинуваченого та свідка ОСОБА_12 стосовно обставин вчиненого ОСОБА_5 діяння суд оцінює критично, оскільки вони непослідовні, суперечать показам інших свідків, потерпілого та висновку експертизи.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, відсутні.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Мотиви призначення покарання.

За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наслідки його вчинення, бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який є пенсіонером за віком, раніше не був судимим, на обліку Полтавського районного сектору № 8 філії Державної установи «Центр пробації» не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно з випискою із медичної картки (історії хвороби) стаціонарного хворого № 8510 за 17.05.2022 у 2022 році отримав ЗЧМТ (забій головного мозку та лівобічну субдуральну гематому). Також згідно з випискою епікризу із історії хвороби № 567 від 13.02.2025 потребує нагляду сімейного лікаря та невролога.

Враховуючи викладене, загальні засади призначення покарання - законність, справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєні кримінальні правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5  покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, таке покарання буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.

Враховуючи наведені вище обставини, керуючись принципом індивідуалізації покарання, суд доходить висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Тому, керуючись ч. 1 ст. 75 КК України, призначаючи покарання, суд вважає можливим і доцільним звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Беручи до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, те, що обвинуваченому на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, він з`являвся за викликом слідчого, прокурора та суду. З урахуванням покарання, що призначається, відсутності мети та підстав застосування запобіжного заходу, суд вважає недоцільним обирати ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речовий доказ - медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_4 на підставі ст. 100 КПК повернути за належністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 66, ч. 1 ст. 122 КК України, ст.ст. 177-178, 369-371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5   від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (роки) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 та п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_5   такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- медичну картку амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_4 повернути КНП «Чутівська ЦЛ».

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя                         ОСОБА_1