Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/205/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2025 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.04.2025, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025121030000033 від 28.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

За участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_9 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого суддіДолинського районного суду Кіровоградської області від 08.04.2025 задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025121030000033 від 28.01.2025 та накладено арешт шляхом зберігання у відділенні поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області (вул. Нова, 42, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область) на такі речі:

- грошові кошти в кількості 5 купюр номіналом по 200 грн № ЕЗ 8871615, ЗА 7603820, ГВ 2832023, ЕБ 6065484, ГБ 4482282;

- мобільний телефон «Fly» з сім-карткою НОМЕР_1 ;

- грошові купюри ЄВРО в кількості 2 шт., номінал 10 № YA2301962813, номінал 20 № XZ0006026726, ДОЛАРИ США: 1 шт. номінал 10 № МН 21181910А, 10 шт. номінал 100 № PF61498877N, № PF61498878N, LB96520482E, LG72582410С, LL78437914Е, PF61498859N, PF61498867N, PF61498866N, PF61498861N, PF61498860N, 6 купюр номіналом 500 грн ЄУ 1116111, ЄМ 7436029, ЄП 6852060, ЄН 1402108, ЕЕ 0164672, ВЄ 0156956, 7 купюр номіналом 200 грн ЗГ 4807169, АН 0024380, ЄД 7490108, ЄЕ 1690139, ЕЗ 6145455, ЕЗ 6145454, ЗГ 4807170, 3 купюри номіналом 100 грн ЕК 2585695, ЕИ 2834886, АБ 7830754, 1 купюра номіналом 50 грн № АЛ 6139550, 1 купюра номіналом 20 грн № ЄВ 0087315;

- мобільний телефон «Redmi 5» з сім-карткою НОМЕР_2 ;

- банківську картку «ПРИВАТБАНКУ» НОМЕР_3 , банківську картку «МОНОБАНКУ» НОМЕР_4 .

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.

При цьому, апелянт зазначає, що судовий розгляд клопотання не був повним та об'єктивним, а висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають зібраним у справі доказам, що у відповідності до ч. 1 ст. 409 КПК України дає підстави для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нового судового рішення.

Вважає, що у порушення вимог законодавства слідчим не надано доказів намагання особи, в якої тимчасово вилучене майно, приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити його, чи здійснити його відчуження.

Також, вказує на те, що при вирішенні питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, сторона обвинувачення має довести належними і допустимими доказами, що грошові кошти, банківська карта та інше арештоване майно набуті ОСОБА_7 протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та пояснював, що грошові кошти залишилися йому після смерті його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також вважає, що доказів належності грошових коштів, банківської карти та іншого арештованого майна до кримінального провадження не надано.

У той же час, грошові кошти мають бути спрямовані на утримання неповнолітніх дітей підозрюваного ОСОБА_7 , відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991.

Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника, думку прокурора, який заперечив її задоволення, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які є важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів клопотання, старшим слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025121030000033 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

28.01.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні № 12025121030000033.

05.04.2025 ОСОБА_7 у кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.04.2025, затримано підозрюваного ОСОБА_7 та здійснено його особистий обшук під час якого було вилучено грошові кошти, мобільні телефони та банківські картки.

Постановою слідчого від 05.04.2025 вищезазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Отже, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що вилучені під час обшуку у підозрюваного ОСОБА_7 05.04.2025 грошові кошти, мобільні телефони та банківські картки, мають ознаки речових доказів, а також можуть бути предметами конфіскації у підозрюваного.

Отже, жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею вищевказаного рішення, колегія суддів в матеріалах клопотання про накладення арешту на майно не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення такого клопотання слідчого, є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги захисника є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Кримінальний процесуальний закон вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, відповідно до якої, у ньому має бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також перелік та види майна, що належить арештувати, документи що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим або третіми особами таким майном. Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Надані слідчому судді матеріали свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти та інше майно, виявлені безпосередньо під час затримання ОСОБА_7 є важливим доказом у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що воно має істотне значення для даного кримінального провадження.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження колегія суддів вважає, що слідчий суддя у даному випадку дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо неналежності грошових коштів та майна підозрюваного не спростовують вищезазначеного, а тому є необґрунтованими тане можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді. Всі інші підстави наведені в апеляційній скарзі захисника підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.04.2025, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025121030000033 від 28.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2