ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Чернівці

cправа № 713/3097/24

провадження № 22-ц/822/48/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретаря Скулеба А.І.

з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ткач Валентина Василівна, на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2024 року, головуючий у першій інстанції Пилип`юк І.В.

ВСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач В.В., у серпні 2024 року звернулася до суду з позовом до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Зазначала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2002 року по день смерті ОСОБА_4 15 квітня 2024 року, мали відносини притаманні подружжю.

За час проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу придбано квартиру у будинку АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0069 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7320510100:01:002:0534, що розташована на ву.Січових Стрільців,8.1 м.Вижниця Вижницького району Чернівецької області, земельну ділянку площею 0,0067 га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7320510100:01:002:0250, що розташована на АДРЕСА_1 .

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру у будинку АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0069 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7320510100:01:002:0534, що розташована на ву.Січових Стрільців,8.1 м.Вижниця Вижницького району Чернівецької області, земельну ділянку площею 0,0067 га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7320510100:01:002:0250, що розташована на АДРЕСА_1 .

Звернулася до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Мицкан Ж.І. з заявою про прийняття спадщини за законом як спадкоємець четвертої черги 20 травня 2024 року.

Вказувала, що ОСОБА_3 на момент смерті проживав без реєстрації у будинку АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Посилалася на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно для набуття права на спадщину.

Просила встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2002 року до смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2024

року у позові ОСОБА_1 до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач В.В., в апеляційній скарзі просить рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає про безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області є неналежними відповідачами.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що належними відповідачами у справі є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 за заповітом.

Вказує, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу стосується органу місцевого самоврядування, який володіє відомостями за фактом.

Предмет спору не стосується прав і обов`язків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_1 не порушується питання про зміну черговості одержання права на спадкування.

Висновки суду першої інстанції про недоведеність факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу, відсутність відомостей про наявність зареєстрованого шлюбу або не перебування у шлюбі, ведення спільного господарства, спільного бюджету та побуту, взаємних прав і обов`язків як подружжя не відповідають обставинам справи, підтверджуються показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач В.В., не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ткач В.В., підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції вказав на недоведеність ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету (спільного придбання нерухомого майна чи рухомого майна, сплати спільних рахунків, понесення інших витрат в інтересах сім`ї) та побуту, взаємних прав та обов`язків як і подружжя та інших обставин, що можуть свідчити про реальність сімейних стосунків між особами.

Водночас судом зазначено про пред`явлення ОСОБА_1 позову до неналежних відповідачів Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

При цьому суд першої інстанції вважав, що до участі у справі повинні бути залучені відповідачами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає в частині.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого 15 квітня 2024 року виконавчим комітетом Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі копії договору купівлі-продажу квартири серії НМС 731448 ОСОБА_12 та ОСОБА_4 вчинено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , посвідчений 04 червня 2021 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М., зареєстрований в реєстрі за №428.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №259960694 від 04 червня 2021 року проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_4 , номер запису про право власності 42323138.

За змістом копії договору купівлі-продажу земельної ділянки серії НМС 731450, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0069 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7320510100:01:002:0534, що розташована на АДРЕСА_1 , посвідчений 04 червня 2021 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М., зареєстрований в реєстрі за №429.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №259963249 від 04 червня 2021 року проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0069 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7320510100:01:002:0534, що розташована на ву.Січових Стрільців,8.1 м.Вижниця Вижницького району Чернівецької області, номер запису про право власності 42323386.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки серії НМС 731452, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0067 га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7320510100:01:002:0250, що розташована на АДРЕСА_1 , посвідчений 04 червня 2021 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М., зареєстрований в реєстрі за №430.

На підставі копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №259965981 від 04 червня 2021 року проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0067 га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7320510100:01:002:0250, що розташована на АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 42323686.

До матеріалів справи приєднано спадкову справу, відкриту приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Мицкан Ж.І., 20 травня 2024 року №71/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 звернулися до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Мицкан Ж.І. з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3 .

Встановлено, що ОСОБА_3 вчинено заповіт, посвідчений 20 квітня 2012 року секретарем виконавчого комітету Міліївської сільської ради Вижницького району Чернівецької області Горюк Л.І., зареєстрований в реєстрі за №33, згідно якого - трактор колісний Т-25АЗ 1993 року випуску, серія НОМЕР_1 від 17 березня 2008 року та причіп №02762 СЕ 1993 року випуску серія НОМЕР_2 від 17 березня 2008 року заповів ОСОБА_1 .

Після чого ОСОБА_3 вчинено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 07 листопада 2000 року, зареєстрований в реєстрі за номером 268, за яким все, що буде належати на момент смерті і на що за законом матиме право, заповів в рівних частках ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

За змістом довідки виконавчого комітету Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №02-18/676 від 22 квітня 2024 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно перебував на реєстраційному обліку за місцем постійного проживання у АДРЕСА_5 з 1940 року до дня його смерті.

На день смерті ОСОБА_3 з ним в одному будинку були зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

За довідкою Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької обалсті №4-325 від 22 квітня 2024 року ОСОБА_3 проживав без реєстрації у АДРЕСА_2 з січня 2002 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї жительки с.Мілієве ОСОБА_1 від 22 квітня 2024 року №4-326, складеного комісією Вижницької міської ради, ОСОБА_1 проживає у власному житловому будинку, в якому проживали і вели спільне господарство з співмешканцем ОСОБА_3 протягом 22 років, а саме з 02 січня 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті). ОСОБА_1 здійснила поховання чоловіка.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову

При цьому згідно зіп.5 ч.3 ст.175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження№ 61-3438сво21) зазначено, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

За змістом абз1, 4 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є встановлення факту, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2002 року до смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставинами, якими ОСОБА_1 обгрунтовувала позовні вимоги, зазначала проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2002 року по день смерті ОСОБА_3 , відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_3 15 квітня 2024 року, звернення до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Мицкан Ж.І. з заявою про прийняття спадщини за законом як спадкоємець четвертої черги 20 травня 2024 року.

Отже, метою звернення  ОСОБА_1  до суду з позовом до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є захист права або законного інтересу на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

За таких обставин мають місце правовідносини з спадкування внаслідок смерті ОСОБА_3 , право ОСОБА_1 на спадкування після смерті ОСОБА_3 пов`язане із встановленням юридичного факту.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок  смерті  ОСОБА_3 відкрилась спадщина 15 квітня 2024 року.

На підставі частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняттям спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини першої, другої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

На підставі частини 1 статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баб та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно із частиною 1 статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пунктом другим постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що справи про спадкування судами розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Як вбачається із роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до статті 549 ЦК Української РСР.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».

Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20(провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».

Крім того, у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 760/5425/17 (провадження № 61-18392св19) вказано, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. [ ]

Апеляційний суд безпідставно вважав, що разом із вимогою про встановлення факту позивач під час розгляду справи у порядку позовного провадження не пред`явила вимогу щодо права, для реалізації якого було необхідно встановити факт. Суд апеляційної інстанції не навів відповідної норми права, яка зобов`язувала б позивача разом із вимогою про встановлення факту, що розглядалась судом у порядку позовного провадження, пред`явленої після залишення судом без розгляду заяви, поданої в порядку окремого провадження, у зв`язку з наявністю спору про право, заявляти вимогу про визнанням, зміну чи припинення права, яке пов`язане із встановленням юридичного факту».

В абз.2, 3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової

справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

До матеріалів справи приєднано спадкову справу, відкриту приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Мицкан Ж.І., 20 травня 2024 року №71/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 звернулися до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Мицкан Ж.І. з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3 .

Встановлено, що ОСОБА_3 вчинено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 07 листопада 2000 року, зареєстрований в реєстрі за номером 268, за яким все, що буде належати на момент смерті і на що за законом матиме право, заповів в рівних частках ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

З огляду на наведене ОСОБА_6 вважається таким, що прийняв спадщину за законом, яка відкрилась внаслідок смерті брата ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вважаються такими, що прийняли спадщину за заповітом.

Тому посилання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач В.В., в апеляційній скарзі на те, що Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області є неналежними відповідачами, предмет спору не стосується прав та обов`язків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 є безпідставними.

За обставин наявності спадкоємців ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які прийняли спадщину, немає підстав для висновку про наявність спору між ОСОБА_1 та органом місцевого самоврядування, що Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області є стороною правовідносин з спадкування внаслідок смерті ОСОБА_3

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, зазначала, що за час проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу придбано квартиру у будинку АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0069 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7320510100:01:002:0534, що розташована на ву.Січових Стрільців,8.1 м.Вижниця Вижницького району Чернівецької області, земельну ділянку площею 0,0067 га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7320510100:01:002:0250, що розташована на АДРЕСА_1 .

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру у будинку АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0069 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7320510100:01:002:0534, що розташована на ву.Січових Стрільців,8.1 м.Вижниця Вижницького району Чернівецької області, земельну ділянку площею 0,0067 га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7320510100:01:002:0250, що розташована на АДРЕСА_1 .

Отже, вирішення позову ОСОБА_1 про встановлення факту, що ОСОБА_1  та ОСОБА_3  проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, стосується спадкових прав й обов`язків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Однак, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до участі у справі не залучено.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

Відповідно до пункту 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За змістом частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

На підставі частини 2 наведеної норми якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Пунктом 4 частини 2 статті 197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Разом з тим суд першої інстанції не роз`яснив  ОСОБА_1  право залучити до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

За відсутності відповідної заяви ОСОБА_1 про залучення  ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до участі у справі в якості співвідповідача, суд першої інстанції не вправі був самостійно вчинити такі процесуальні дії.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення  суду (п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Відповідно до вимог частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На стадії апеляційного провадження суд позбавлений можливості вирішити питання про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Оскільки ОСОБА_1 пред`явлено позов до неналежного складу відповідачів Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, Банилівської сільської рада Вижницького району Чернівецької області, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що не підлягає захисту право ОСОБА_1 на спадкування за законом.

Разом з тим оцінка судом першої інстанції доведеності ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету (спільного придбання нерухомого майна чи рухомого майна, сплати спільних рахунків, понесення інших витрат в інтересах сім`ї) та побуту, взаємних прав та обов`язків як і подружжя та інших обставин, що можуть свідчити про реальність сімейних стосунків між особами мала відбуватися за участі належних сторін цивільної справи.

Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 344/1762/17 (провадження № 61-3081св22) зазначив, що висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Тому не заслуговують на увагу твердження  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач В.В., в апеляційній скарзі, про доведеність факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відсутність підстав для встановлення факту, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Тому рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2024 року підлягає зміні в мотивувальній частині з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткач Валентина Василівна, задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2024 року змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови.

В решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 10 лютого 2025 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді М. І. Кулянда

О. О. Одинак