Судове рішення #2017537
Справа №2-146 2007 рік

Справа №2-146 2007 рік

УХВАЛА

05 липня 2007 року                                Диканський районний суд Полтавської області у

складі:

головуючої                            -                         судді Щабельської І.В.

при секретарі                         -                                   Моргунової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Диканька скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 07 червня 2007 року було відкрите провадження у цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та в порядку забезпечення позову було прийняте рішення про накладення арешту на майно відповідача.

08 червня 2007 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаної ухвали суду. Того ж дня державний виконавець вийшов за місцем проживання відповідача /боржника по виконавчому провадженню/ з метою проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду. В результаті дій боржника ОСОБА_1, який перешкодив державному виконавцю провести опис свого майна, за місцем вчинення виконавчих дій був складений відповідний акт про неможливість виконання рішення суду.

Вказуючи на те, що дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження не відповідають вимогам закону, так як ухвала суду, в якій не вказані дата, місце народження та місце роботи боржника, не відповідає вимогам п. З ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", заявник звернувся до суду в порядку ст. 383 ЦПК України із скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження неправомірними.

Крім того, заявник вказав, що 08 червня 2007 року державний виконавець разом з іншими особами прийшов до його домогосподарства, зайшов на територію подвір'я без його дозволу та не надав йому для ознайомлення відповідного рішення суду про накладення арешту на майно, тому просив визнати неправомірними дії державного виконавця по проникненню до його домоволодіння та ненаданцю можливості ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження, а саме - ухвалою суду.

В судовому засіданні при розгляді скарги заявник скаргу підтримав та просив її задовольнити із викладених у скарзі та його поясненнях у суді підстав.

Представник відділу державної виконавчої служби у задоволенні скарги просив відмовити, пояснивши, що постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню ухвали суду про накладення арешту на майно була винесена у передбаченому законом порядку, так як дата, місце народження та місце роботи боржника вказуються у виконавчому документі лише в тому випадку, якщо вони відомі суду чи органу, який видав виконавчий документ. Тому дії державного виконавця по проникненню на подвір'я боржника ОСОБА_1 були правомірними. Крім того, боржнику була надана копія постанови державного виконавця про

 

2

відкриття виконавчого провадження та була пред'явлена ухвала суду, на підставі якої було відкрите виконавче провадження, боржник з нею був ознайомлений.

Вислухавши пояснення заявника та представника державної виконавчої служби, допитаних у суді свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. З п. 1 та ст. 4 п. 4 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконання рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах і заходами примусового виконання рішень крім звернення стягнення на майно, заробітну плату, доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення у боржника і передачі стягувачу певних предметів, є також інші заходи,  передбачені .рішенням...... Відповідно  до  ст.   19  вказаного  закону  із

відповідними змінами у редакції Закону України від 10.07.2003 року №1095-IV, у виконавчому документі, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, повинні бути зазначені:

- назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

·      дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

·      найменування /для юридичних осіб/ або ім'я /прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб/ стягувача і боржника, їх місцезнаходження /для юридичних осіб/ або місце проживання /для фізичних осіб/, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності /для юридичних осіб/, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника /для фізичних осіб - платників податків/, а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача: та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи /для фізичних осіб/, місцезнаходження майна боржника тощо;

·      резолютивна частина рішення;

·      дата набрання чинності рішенням;

·      строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

З викладеного вбачається, що ухвала Диканського районного суду від 07 червня 2007 року відповідала вимогам закону щодо змісту та форми виконавчого документа. Вимоги щодо посилання у змісті виконавчого документа на дату народження, місце народження та місце роботи боржника не є обов'язковими і зазначаються лише в тому випадку, якщо вони відомі суду. Відсутність на ухвалі суду лише номера не є вагомою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження по її виконанню, так як його відсутність ніяким чином не впливає на суть вимоги та права учасників виконавчого провадження.

Тому суд вважає дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження по виконанню вказаної вище ухвали суду правомірними та такими, що відповідають вимогам закону.

Виходячи з вище викладеного, суд також вважає правомірними дії державного виконавця по входженню 08 червня 2007 року на подвір'я боржника ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 у присутності представника стягувача, понятих та працівника міліції. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцем знаходження його майна. Тому пояснення у суді заявника ОСОБА_1 про те, що він зареєстрований у АДРЕСА_2, а не по АДРЕСА_1, не свідчать про порушення його прав, так як в суді він підтвердив той факт, що у АДРЕСА_1 знаходиться виділена йому у передбаченому законом порядку під будівництво житлового будинку земельна ділянка, яку він приватизував у передбаченому законом порядку,

 

3

і на вказаній земельній ділянці розташований не зданий в експлуатацію побудований ним житловий будинок, який у 1999 році був газифікований і в якому він та члени його сім'ї проживають у певні періоди часу, в тому числі проживали і у червні 2007 року на момент проведення виконавчих дій.

Що стосується дій державного виконавця по ненаданню заявнику можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, а саме - з ухвалою суду про накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову, суд приходить до висновку, що ці пояснення заявника не знайшли свого підтвердження у суді.

З пояснень у суді свідків - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вбачається, що^ерждонщ|щонавщ>, зайшовши на подвір'я заявника, присутніх у дворі членів його сім'ї попросив покликати заявника, який був відсутній на подвір'ї. Коли той прийшов, пред'явив йому своє службове посвідчення, повідомив причину та підставу приходу, оголосив постанову про відкриття виконавчого провадження та ухвалу суду, на підставі якої постанова була видана, а також надав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується особистим записом на постанові самого заявника. Допитана у якості свідка ОСОБА_6 - мати заявника, також підтвердила, що державний виконавець оголошував документи, на підставі яких відбувалося входження на територію господарства заявника, однак вона через відсутність належних знань не може пояснити, які саме документи оголошувались. Сам заявник ОСОБА_1 при дачі первинних пояснень у суді спочатку категорично заперечував факт оголошення йому державним виконавцем будь-яких документів, вказавши, що йому лише здалеку було показано ухвалу суду, а після свідчень свідка ОСОБА_6 - матері - змінив пояснення і вказав, що державний виконавець оголосив йому лише постанову про відкриття виконавчого провадження. Свідок ОСОБА_7 - дружина заявника - у суді взагалі заперечувала факт оголошення державним виконавцем будь-яких документів, що суперечить поясненням самого заявника. Тому суд критично відноситься до вказаних заяв заявника ОСОБА_1 та членів його сім'ї про порушення його права на ознайомлення з ухвалою суду про накладення арешту на його майно.

Крім того, в суді заявник ОСОБА_1 пояснив, що з ухвалою суду ознайомився лише 09 червня 2007 року, одержавши її у суді, а скаргу на дії державного виконавця він подав до суду ще 08 червня 2007 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті /а.с. 4-II. Однак із змісту скарги вбачаєтьря, що на момент її подання, тобто 08 червня 2007 року заявнику було достовірно відомо, що у вказаній ухвалі відсутні дані про дату та місце його народження, а також про місце його роботи.

З викладеного вбачається, що на момент подачі скарги, тобто 08 червня 2007 року заявнику був відомий зміст вказаної вище ухвали суду, що спростовує його пояснення про ненадання йому вказаної ухвали для ознайомлення. Твердження заявника у суді про те, що про відсутність в ухвалі суду запису про його дату народження та місце народження і роботи він здогадався, ознайомившись із змістом постанови про відкриття виконавчого провадження, суд не приймає як належний доказ, так як у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження немає будь-яких вказівок на це і вони не передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Що стосується пояснень заявника ОСОБА_1, про те, що державним виконавцем не було надано йому копії ухвали суду про накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову, то, відповідно до ст. 153 ч. 7 ЦПК України у разі постановления ухвали про забезпечення позову без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи щодо забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання. З матеріалів справи /а.с. 29-30/ вбачається, що ухвала суду була направлена заявнику 08 червня 20Q7 року, тобто того ж дня, коли була направлена на виконання.

 

4

Таким чином з викладеного вище вбачається, що дії державного виконавця про входженню до домоволодіння заявника ОСОБА_1 були правомірними, так як він діяв у передбаченому законом порядку на підставі ухвали суду, що також відповідає вимогам ст. ЗО Конституції України, згідно якої проникнення до житла чи до іншого володіння особи , проведення в них огляду чи обшуку можливе лише за вмотивованим рішенням суду, а вище вказана ухвала і є відповідним рішенням суду.

Що стосується вказівки у суді заявника ОСОБА_1 про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем Лук'янчиковим О.О., а виконавчі дії проводились державним виконавцем Михайличенком В.О., то це не свідчить про порушення прав заявника, так як вказані особи обоє являються посадовими особами - державними виконавцями відділу і державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції, діяли на території Диканського району, що передбачено ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Тому суд приходить до висновку про те, що дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби не порушили передбачених законом прав та інтересів заявника, тому в задоволенні скарги йому необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30 Конституції України, ст. 2, 3, 4, 19 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 386-387, 293 ч. 1 п. 27 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області відмовити за безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Диканський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, та апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація