Справа № 1-п-299/11

Постанова  

іменем України

 19.10.2011

     Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                      - Дігтяр І.Р.

при секретарі                     - Зінорук В.В.

за участю прокурора         - Марусечко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду постанову слідчого Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві  про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв’язку із закінченням строків давності,

ВСТАНОВИВ:

26  вересня 1996 року органом досудового слідства була порушена кримінальна справа № 01-10331 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 140 ч. 3 КК України /в редакції 1960 року/, а саме з приводу таємного викрадення особистого майна ОСОБА_1 невстановленою особою.

19 грудня 1996 року орган досудового слідства призупинив попереднє слідство на підставі ст. 206 ч. 3 КПК України до встановлення особи, яка підлягає притягненню в якості обвинуваченої.

17 вересня 2011 року орган досудового слідства виніс постанови про відновлення досудового слідства та перекваліфікацію злочинних дій з ч. 3 ст. 140 КК України /в редакції 1960 року/ на ч. 3 ст. 185 КК України.

До 28 вересня 2011 року орган досудового слідства не встановив особу, яка вчинила злочин, і цього ж дня слідчий Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві за згодою прокурора Деснянського району м. Києва виніс постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв’язку із закінченням строків давності.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав постанову слідчого, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов  до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи № 01-10331, особу або осіб,  що вчинили злочин передбачений ст. 185 ч. 3 КК України не встановлено, до кримінальної відповідальності ніхто по ній не притягнутий, обвинувальний висновок по справі не складався.

Відповідно до ч. 3 ст. 11-1 КПК України справу, у якій в ході досудового слідства не встановлено особу, яка вчинила злочин, суд вправі закрити  при наявності підстав, передбачених у ч. 2 ст. 49 КК України.

Цією нормою /ч. 2 ст. 49 КК України/ урегульовані особливості перебігу строків давності у випадках ухилення особи, що вчинила злочин, від слідства або суду, та встановлено, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності якщо з часу вчинення минуло 15 років. Пославшись у ч. 3 ст. 11-1 КПК України на ч. 2 ст. 49 КК України, як на підставу для закриття справи, в якій не встановлено особу, що вчинила злочин, закон визначив, що і такі справи можуть бути закриті за умови, що з часу вчинення злочину минуло 15 років /за винятком випадку визначеного у ч. 4 ст. 49 КК України/.

Оскільки по даній кримінальній справі особу, що вчинила злочин передбачений ст. 185 ч. 3 КК України не встановлено та з дня вчинення злочину пройшов п’ятнадцятирічний термін передбачений ч. 2 ст. 49 КК України, кримінальна справа підлягає закриттю в зв’язку із закінченням строків давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, 7-1, 11-1, 248 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу № 01-10331 порушену 26 вересня 1996 року по факту вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України   закрити у зв’язку із закінченням строків давності.

          На постанову протягом семи діб з дня  її оголошення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва.

          Суддя: