Справа № 1-537/11

Постанова  

іменем України

 29.08.2011

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого           -  судді Дігтяр І.Р.,

при секретарях       -  Зінорук В.В., Шкляревській І.В.

з участю прокурорів  - Спіженко Н.В., Марусечко Ю.С.

захисника               -  ОСОБА_1

потерпілого            -  ОСОБА_2

представника потерпілого – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

                              народження, уродженця с. Грушовка Куп»янського району

                              Харківської області, українця, громадянина України,

з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця в/ч К1410,

зареєстрованого в АДРЕСА_1

раніше не судимого,   

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -

      Встановив:

          05 серпня 2009 року, приблизно о 00.40, підсудний ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по сухій асфальтованій проїзній частині вул. Бальзака зі сторони вул. Драйзера в напрямку вул. Сабурова в м. Києві.

          У цей час по нерегульованому пішохідному переході, розташованого проти АДРЕСА_2 зліва направо відносно напрямку руху вищевказаного автомобілю проїзну частину переходив пішохід ОСОБА_2, на якого було скоєна наїзд автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4          

          Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог п.п. 1.3, 2.3 (б), 14.16, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, що виявилось в тім, що він керуючи  автомобілем НОМЕР_1, будучи особою, яка керує транспортним засобом, був зобов»язаний знати і неухильно виконувати  вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливим, наближаючись до нерегульованого пішохідного переході відволікся від керування, проявив неуважність під час стеження  за дорожньою обстановкою та її змінами, які виразились у появі на нерегульованому пішохідному переході пішохода ОСОБА_2, який мав право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеним нерегульованим пішохідним переходом та становив небезпеку для руху, яку ОСОБА_4 об»єктивно спроможний  був виявити, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого транспортного засобу, не дав дорогу пішоходу внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2

          Внаслідок вказаної ДТП пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: садни шкіри голови, правого плеча та правого передпліччя; закриті переломи тім»яної та лобної кісток, забій головного мозку з явищами субарахноїдвльного крововиливу; забійну рану в ділянці лівого ліктьового суглобу; закриті переломи правої плечової кістки, великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки в середній третині, правої лобкової та сідничної кісток; закриту черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Локалізація та характер тілесних ушкоджень свідчать, що в момент первинного контакту з автомобілем ОСОБА_2 знаходився у вертикальному, або близькому до нього положенні, та був обернений до транспортного засобу правою боковою поверхнею тіла.   

          Порушення вимог п.п. 1.3, 2.3 (б), 14.16, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

          Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його  від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. В Закону України «Про амністію» від 08 липня 2011 року.

Вислухавши думку прокурора, який не заперечував, потерпілого та його представника, які заперечували щодо застосування амністії до підсудного, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року підлягають звільненню від кримінальної відповідальності особи, які підпадають під  дію ст. 1 цього Закону, справи стосовно яких не розглянуті судами. Відповідно до ст. 1 п. В підлягають звільненню від кримінальної відповідальності особи, які, скоїли умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, та злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, відносно яких не позбавлені батьківських прав.

Підсудний ОСОБА_4 скоїв злочин з необережності, який не є особливо тяжким, має неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно якої не позбавлений батьківських прав.

В коло осіб, на яких відповідно до ст. 7 Закону України «Про амністію» від 08 липня 2011 року амністія не застосовуються, ОСОБА_4 не входить.

          Таким чином, ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв»»язку з амністією.

          Пред»явлені до підсудного цивільні позови прокурора та потерпілого ОСОБА_2 належить залишити без розгляду для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

          На підставі викладеного та керуючись ст. 1 п. В, 6, 8 Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року, ст.6 п.4  КПК України, суд-

                                             П о с т а н о в и в:

Кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України – закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

          Запобіжний захід  відносно ОСОБА_4 – підписку про невиїзд – скасувати.

          Цивільні позови прокурора, потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду для вирішення в подальшому в порядку цивільного судочинства.

          На постанову протягом семи діб сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду м. Києва.

          Суддя: