Судове рішення #201873
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2784/2006                                                Головуючий 1 інстанції Стребіж Н.М.

Категорія 2\5                                                                                            Доповідач Петренко І.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

21 червня 2006 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                    Петренко І.О.

суддів                                                                        Колтунової Л.М., Лаченкової О.В.

при секретарі                                                            Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку на прийняття спадщини , про визнання права власності на 1\2 частину квартири ,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою і просила постановити рішення , яким визнати за нею право власності на АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вона вказувала на те , що 16 червня 2001 року помер її дідусь ОСОБА_3 і після його смерті залишилася двокімнатна квартир АДРЕСА_1. У померлого ОСОБА_3. був син ОСОБА_4 , батько позивачки , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. У визначені законодавством строки позивачки звернулася до Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та у червні 2001 року заселилася в спірну квартиру. Відповідачка по справі в нотаріальну контору не зверталася а ні на момент відкриття спадщини , а ні після досягнення нею повноліття у грудні 2001 року. Позивачка у травні 2005 року звернулася до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину і дізналася про те , що і ОСОБА_1, також онука ОСОБА_3. у 2005 році звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Позивачка вважає , що відповідачка пропустила строк для прийняття спадщини , фактично її не прийняла тому не має право на неї.

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом і просила постановити рішення , яким продовжити строк на прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_3. , який вона пропустила з поважних причин і визнати за нею право власності на 1\2 частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх позовних вимог вона вказувала на те, що її про смерть дідуся ніхто не повідомив , а дізналася вона про це лише 17 квітня 2002 року , коли на цвинтарі біля могили батька ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 побачила нову могилку , після чого від сусідів дізналася про смерть діда в червні 2001 року. 27 жовтня 2005 року вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини , але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв"язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Тому причини пропуску вказаного строку  вона вважає важливими.

Рішенням Заводського районного суд м. Дніпродзержинська від 27 лютого 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі і за нею визнано  право власності на АДРЕСА_1 , а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення і просить прийняти нове рішення , яким задовольнити в повному обсязі її позовні вимоги , а позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вивчивши матеріали справи , законність та обгрунтованість рішення суду , доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін за наступними підставами.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права і постановив рішення правильне і справедливе по суті.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд обґрунтовано дійшов до висновку про те , що остання своєчасно не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого 16 червня 2001 року ОСОБА_3. , а тому у відповідності до вимог ст. 550 ЦК України ( в редакції 1963 року ) відмовив їй у визнанні права власності на 1\2 частину АДРЕСА_1. Так, в судовому засіданні було встановлено і, що не заперечує ОСОБА_1 , що хоча їй і не було відразу повідомлено про смерть дідуся , вона все ж таки про це дізналася у квітні 2002 року , однак до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулась лише 27 жовтня 2005 року. Доказів більш раннього звернення до нотаріальної контори позивачка ОСОБА_1 не надала.

Вище вказані обставини фактично підтверджували і свідки допитані в судовому засіданні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8( ар. сп.89-91) та представник третьої особи ОСОБА_9 ( ар. сп. 91-92).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд також обґрунтовано посилався на положення ст.ст. 548,549 ЦК України ( в редакції 1963 року) і дійшов висновку про те , що позивачка за основним позовом у встановлений законодавством час звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і фактично вступила в управління спадковим майном , оскільки відразу після поховання ОСОБА_3. поселилася в спірній квартирі і мешкає в ній до цього часу.

Таким чином , колегія судців вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду і були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308 , 313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Заводського районного суд м. Дніпродзержинська від 27 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація