Справа № 1-1447/11

В И Р О К  

іменем України

"25" серпня 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді Радчикової О.П.

при секретарі  Фурсай М.О.

з участю прокурора Юрка Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Софіївка, Згурівського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2011р. приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в холі гуртожитку №1 КНЕУ ім. В.Гетьмана по вул. Желябова, 8 в м. Києві, на стільці побачив мобільний телефон «Самсунг U800», що належить ОСОБА_2 та вирішив його таємно викрасти. Реалізуючи свій злочинний задум, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до стільця та взяв мобільний телефон «Самсунг U800», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 1300 гривень, в середині якого знаходилась сім-карта оператора мобільного зв»язку «Лайф»з номером НОМЕР_2, вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 20 гривень, та карта пам»яті об»ємом 2 Гб, вартістю 60 гривень, що належать ОСОБА_2 Всього ОСОБА_1 таємно викрав майна ОСОБА_2 на загальну суму 1395 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред»явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює вказані вище фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно цих обставин.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає повністю доведеним пред»явлене підсудному обвинувачення.

Дії ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне вирадення чужого майна (крадіжка).

Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого, дані про його особу, вік та стан здоров»я та обставини, що пом»якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, судом враховано, що підсудний ОСОБА_1 раніше не судиий (а.с. 83), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 84-85), позитивно характеризується (а.с. 86).

Обставиною, що пом»якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, суд  вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.  

Керуючись   ст.ст. 323, 324  КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Міру запобіжного заходу до набрання  вироком чинності обрати підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі, а саме сім-карта оператора мобільного зв»язку «Київстар», номер НОМЕР_3, що зберігається в матеріалах кримінальної справи №1-1447/11, повернути ОСОБА_1.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя