Судове рішення #201925
УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-741 2006 р.                                                     Головуючий в суді 1 інстанції

Категорія ст. 309 ч. 2                                                                        ЧЕПУРНИЙ В.П.

КК України                                                                              Доповідач в апеляційній інстанції

КЕКУХ В.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                   ЩЕПОТКІНОЇ В.В..

судців                               КЕКУХ В.Ф., ШВИДКОГО Д.М.

з участю прокурора        СВИЩЛ.А.

засудженого                    ОСОБА_1.

захисника                        ОСОБА_2.

розглянувши кримінальну справу за апеляціями прокурора Білика Ю.О., засудженого ОСОБА_1. на вирок Соснівського райсуду м. Черкаси від 11 липня 2006 p., яким

ОСОБА_1, раніше судимий, звільнений 8.10.2004 р. Уманським міським судом(постанова від 30.09.2004 р.) умовно-достроково на не відбутий термін 10 місяців 13 днів, - засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого 47 грн. 08 ікоп. судвитрат, вирішено долю речових доказів по справі.

Згідно вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він у невстановлений слідством і судом день і час, у невстановленому місці та у невстановленої особи незаконно придбав речовину рослинного походження, яка згідно висновку експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом, канабісом(маріхуаною висушеною), вага якого склала 7.09 грамів і який він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно, без мети збуту, зберігав при собі.

16.11.2005 р. близько 18 год. 50 хв. він, перебуваючи на пероні залізничної станції Черкаси, був затриманий працівниками міліції, які виявили і вилучили в нього зазначений наркотичний засіб.

В апеляціях:

прокурор, який приймав участь в розгляді справи, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи, вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Він просить скасувати вирок суду і винести новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 до 4 років позбавлення волі;

засуджений Косумов посилається на фальсифікацію матеріалів справи з боку працівників лінійного відділу міліції, порушення права на захист, безпідставну відмову в допиті в якості свідка брата ОСОБА_3 суддею Чепурним В.П., який упереджено відносився до розгляду справи.

Вказує, що: пакет з наршшчним засобом йому підкинула міліція т. я. поняті не бачили моменту затримання та вилучення пакету; показання допитаних свідків є неправдивими, оскільки більшість з них є працівникаш міліції, також зазначає, що копія вироку, яка вручена йому є практично нечитабельною і це призвело до ущемлення його прав, зокрема, можливості оскаржити вирок в апеляційному порядку.

Косумов просить скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд, змінивши йому запобіжний захід на щкаиску про невиїзд.

В запереченні на апеляція» прокурора засуджений протестує проти скасування вироку за мотивами м'якості призначедаго покарання.

В день апеляційного розшяду справи прокурор Білик Ю.О. змінив мотиви апеляційної скарги, він посилається на необхідність скасування вироку з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічності та неповноти досудового та судового слідства.

Вказує, що в ході досудового слідства при затриманні ОСОБА_1 його особистий огляд не проводився, а проводився лише огляд місця події; не проводилось його освідування щодо ступеню алкогольного чи наркотичного сп'яніння; не було вилучено та приєднано в якості речового доказу пачку з-вщ цигарок «Святий Георгій»; належним чином не сформульовано обвинувачення, зокрема, не встановлено час, місце, обставини придбання та зберігання марихуани, яка в подальшому була предметом вилучення.

Апелянт вважає, що було ворушено право на захист ОСОБА_1 і просить скасувати вирок суду 1 інстанції, а справу напраним для проведення додаткового розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію у зміненому вигляді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, його захисника в особі батька, перевіривши справу та доводи апеляції, які було підтримано в апеляційному розгляді справи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з вимог ст. 22 ПІК України, орган досудового слідства зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують -   обвинуваченого, а також обставини, щопом'якшують та обтяжують покарання.

Суд, в свою чергу, під час вигляду справи повинний вжити всіх необхідних заходів для неупередженої перевірки та овінки зібраних доказів, уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства, а також надати можливість підсудному захищатись встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.

Однак, ні орган досудовшо слідства, ні суд в повному обсязі не виконали перелічених вимог процесуального закону, що призвело до винесення незаконного і необгрунтованого вироку.

Докази, що здобувались органом дізнання, слідчим на початковій стадії досудового слідства, виявились сумнівними, у встановленому порядку закріпленими не були, що й призвело до організації службового ровшдування.

За його висновком від 7.012006 р. було встановлено факт непрофесійних дій по справі з боку дізнавача ОСОБА_7 слідчого ОСОБА_6 та інших осіб.

Не дивлячись на це, суд взагалі не намагався усунути допущені прогалини досудового слідства, формально підшяов до розгляду справи, дав оцінку і обґрунтував вирок доказами, які в більшості своїй є нелеглимними.

Поклавши в основу вироку показання працівників міліції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, слідчого ОСОБА_6, суд не оцінив їх критично і не врахував, що дані свідки зацікавлені в благополучному судовому розгляді справи, т. я. дії окремих з них призвели до процесуальних порушень, про які йшла мова у висновку службового розслідування.

Крім того, суд, формулюючи обвинувачення ОСОБА_1 як доведене, не усунув прогалин органу досудового слідства і не зазначив у вироку час, місце, спосіб, обставини придбання та зберігання засудженим наркотичного засобу. Із-за цього невідомо, коли ж розпочався продовжуваний злочин.

Також не дана оцінка судак у вироку заяві ОСОБА_1 про його затримання не на пероні ст. Черкаси, на вул. Громова, біля магазину, що свідчить про недовершеність сформульованого обвинувачення в цілому.

Окрім цього, засуджений під час розгляду справи судом заявив клопотання про допуск його   рідного батька ОСОБА_2 в якості захисника. Суд, задовольнивши дане клопотання, в послідуючому даного захисника для участі в судовому засіданні не викликав, про що свідчать матеріали справи та протокол судового засідання, в якому записи про участь захисника в судовому процесі відсутні.

Не взяв він участі і в судових дебатах.

Колегія судців приходить до висновку, що такі дії суду призвели до істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, ст. 21 КПК України щодо забезпечення захисту. Це при звело до порушення права засудженого на захист. Про порушення такого права свідчить і той факт, що засудженому, який перебував під вартою, спрямовано нечитабельну копію вироку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування із-за однобічності, неповноти дізнання, досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотного порушення кримінально-процесуального закону.

В ході додаткового розслідування справи необхідно усунути перелічені вище недоліки, сформулювати конкретне обвинувачення та пред'явити його відповідній особі (у випадку зібрання необхідної кількості легітимних доказів в підтвердження винності), виконати інші необхідні процесуальні дії, спрямовані на виконання вимог ст. 21-22 КПК України та питання, що підняті прокурором в змінах до апеляції.

Колегія суддів, враховуючи обставини, передбачені ст. ст. 148, 155 КПК України, вважає за необхідне змінити ОСОБА_1  запобіжний захід на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Білика Ю.О. у зміненому вигляді та апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок Соснівського райсуду м. Черкаси від 11 липня 2006 року щодо ОСОБА_1  скасувати.

Справу щодо ОСОБА_1. направити прокурору Черкаської області для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_1  змінити на підписку про невиїзд, негайно звільнивши його з-під варти із залу суду.

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація