АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -725 2006 року Головуючий у 1 інстанції Савенко В.Г.
Категорія ст.307 ч.2 КК Доповідач Охріменко І.К
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого Ільченка A.M.
суддів Охріменко І.К., Неділька М.І.
з участю прокурора Гришанової Н.Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Чередниченка СЮ. на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, в порядку ст..89 КК України не судимий засуджений за ст.307 ч.2 КК України із застосуванням ст..69 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст.ст.15 ч.З, 307 ч.2 КК України із застосуванням ст..69 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 5 років позбавлення волі.
Згідно ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_1.звільнено від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 2 роки та зобов'язано його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та не змінювати своє місце проживання без дозволу цього органу.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній-підписка про невиїзд.
Долю речових доказів по справі вирішено, відповідно до вимог ст.81 КПК України, а судові витрати покладено на рахунок держави.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 24.05.2006 року близько 18 год. в районі АДРЕСА_2 незаконно збув ОСОБА_2. за 15 грн. 0, 52 гр. особливо небезпечний наркотичний засіб-каннабіс / маріхуану висушену /.
Він же, в цей же день, близько 19 год. повторно, на тому ж самому місці намагався збути цьому ж громадянину наркотичний засіб-каннабіс вагою 10, 76 гр., але не довів свій намір до кінця, так як був затриманий працівниками міліції.
В своїй апеляції помічник прокурора, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 та правильності кваліфікації скоєного, просить вирок скасувати, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, призначивши йому покарання за сукупністю злочинів у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією Уг частини його майна.
В запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_1, вважаючи вирок законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляцію без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив вирок залишити без змін, розкаюється у вчиненому та просить не позбавляти його волі, міркування прокурора, підтримавшої апеляцію, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в апеляції.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно, а при призначенні йому покарання суд, відповідно до вимог ст..65 КК України достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, характеризуючі його з позитивного боку, а також обставини, що пом'якшують його покарання, зокрема щире каяття засудженого у скоєному ним злочину, активне сприяння розкриттю цього злочину та відсутність якої-небудь матеріальної шкоди від вчинення засудженим злочинних діянь.
Враховуючи наведене, та інші обставини справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства і таке покарання є необхідним й достатнім для контролю за подальшою поведінкою засудженого та попередженню вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та за відсутністю обставин, що обтяжують його покарання та враховуючи дані про особу засудженого, суд першої інстанції обгрунтовано призначив йому покарання за ст.ст.15 ч.З, 307 ч.2 КК України з застосуванням вимог ст.69 КК України.
При таких обставинах, доводи помічника прокурора в своїй апеляції про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді 6-ти років позбавлення волі не відповідають загальним засадам призначення покарання, а тому в цій частині апеляція не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд невірно вказав у вироку про застосування вимог ст.69 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.307 КК України, так як воно призначено в межах санкції цього Кримінального закону, а додаткове покарання у вигляді конфіскації майна при звільненні від відбування покарання, відповідно до вимог ст.77 КК України не може бути застосовано.
При таких обставинах, із вироку необхідно виключити, як зайве, посилання суду про застосування вимог ст.69 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.307 КК України.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Чередніченка СЮ. задоволити частково.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_1 змінити.
Виключити із вироку, як зайве, посилання суду про застосування вимог ст.69 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.307 КК України.
В іншій частині цей вирок залишити без змін.