У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
секретар судового засідання : Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 14 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 14 жовтня 2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. в місяць, з індексацією розміру аліментів відповідно до закону, починаючи з 28 вересня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 51 грн. та на р/р 31218259700003 МФО 833017 Код ЗКПО 23304458 ГУДК в Рівненській області 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що він офіційно працевлаштований, має стабільний заробіток, про що повідомляв суд у своїй заяві, та просив визначити аліменти у відповідній частці від його заробітку, згідно ст. 181 СК України. Даний факт підтверджується довідкою про доходи обласного бюро судово-медичної експертизи Рівненської обласної ради. Такий документ не був наданий суду першої інстанції, оскільки судом даний факт не перевірявся і відповідач не зобов’язувався пред’явити суду ці дані.
Крім того, визначаючи аліменти у розмірі 500 грн. суд необгрунтував саме такий розмір і не дослідив можливості відповідача сплачувати таку суму щомісячно.
Просить рішення змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини заробітку щомісячно.
_________________________________________________________________________Справа № 22-2103/2011 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Юзьвяк Б.Г.
Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач відповідно до ст. 180 СК України зобов’язаний утримувати дитину до досягненню нею повноліття.
Стаття 184 СК України передбачає стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, якщо платник має нерегулярні щомісячні доходи.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні матері. Відповідач працездатний, проте не має постійного доходу.
Відповідно до роз’яснень п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 ’’Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів’’вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів дані обставини були враховані судом першої інстанції .
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач неспроможний виплачувати аліменти в розмірі 500 грн. на місяць не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких доказів з цього приводу під час розгляду справи він суду не надав і судом їх не здобуто.
Посилання відповідача на те, що він офіційно працевлаштований, що підтверджується довідкою про доходи, а тому суд мав стягнути аліменти у частці від доходу не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з’ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Щодо обов’язку доказування і подання доказів, то відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Визначаючи аліменти у твердій грошовій сумі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, так як він не подав жодних доказів того, що такий заробіток і місце роботи існує, не подав довідки про розміри такого заробітку, а тому не було підстав для визначення аліментів у частці від заробітку.
З чим погоджується і колегія суддів.
Довідка про доходи ОСОБА_1 додана до апеляційної скарги не може бути взята до уваги, так як вона не була предметом розгляду суду першої інстанції, доказів неподання вказаної довідки до суду першої інстанції з поважних причин відповідач суду не надав, а тому згідно ч.2 ст. 303 ЦПК України вона не підлягає дослідженню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 14 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :