ЄУН: 336/11781/24

Провадження №: 1-кп/336/750/2025

УХВАЛА

іменем України

07 травня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082210000440 від 02 липня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Єфімовське Боксітогорського району Ленінградської області рф, громадянина України, неодруженого, який має середньо-спеціальну освіту, проходить військову службу у військовому званні молодший сержант, на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участі:

прокурора – ОСОБА_4

потерпілих – ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника потерпілих – адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_8

встановив:

На розгляді в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який спливає 12 травня 2025 року.

Прокурор просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, судовий розгляд не можливо завершити до 12 травня 2025 року.

Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений та захисник погодились з клопотанням прокурора.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні вбивства, тобто умисного заподіяння смерті іншій людині. ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

03.07.2024 ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

28.08.2024 ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжено строк тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082210000440 від 02.07.2024, до 02.10.2024.

30.09.2024 ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжено строк тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082210000440 від 02.07.2024, до 02.12.2024.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2024року, 15 січня 2025 року, 14 березня 2025 року ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою. Наразі строк тримання під вартою спливає, однак судовий розгляд не можливо завершити до 12 травня 2025 року.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Відповідно до ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Викладені прокурором у клопотанні відомості щодо існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, відповідно є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування, що є ризиком передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений може перешкоджати встановленню істини у справі шляхом узгодження своїх показань з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що у кримінальному провадженні існує ризик того, що перебуваючи на волі, обвинувачений матиме змогу незаконно впливати на свідків, оскільки останній обізнаний про анкетні дані свідків, які наразі не допитані.

Перевірка доведеності пред`явленого обвинувачення здійснюється судом під час його розгляду по суті. За змістом ст.ст. 23, 95 КПК показання потерпілих та свідків у кримінальному провадженні суд отримує усно безпосередньо в судовому засіданні і саме такими показаннями може обґрунтовувати свої висновки.

В даному випадку залишається існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, які на переконання суду, з урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є суттєвим.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи в період дії воєнного стану. Своїми противоправними діями продемонстрував негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України, підірвав бойовий дух військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , відповідно через своє відношення до військової служби та зневагу до людського життя може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ці обставини у сукупності із обґрунтованістю підозри і складають ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У зв`язку з чим запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Військовослужбовець ОСОБА_9 помер на місці події.

Враховуючи, вище наведене запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити, без права внесення застави.

Керуючись ст.ст. 181-183, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 60 днів, тобто до 05 липня 2025 року включно, без права внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її винесення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, обвинуваченим, який тримається під вартою-в той же строк з дня вручення копії ухвали.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Суддя: