Справа № 215/685/25

2/215/1270/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Дядькіна І.О., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 43 284 грн. 55 коп.. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.03.2018 між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем укладено Договір №010/0169/82/0172778, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» надав позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк до 16.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45%.

20.09.2019 укладено договір №114/2-19-F, згідно з яким АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і за вказаним вище договором.

В свою чергу, 29.11.2022 укладено договір №29-11/2022, яким ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і за Договором №010/0169/82/0/0172778.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло статусу кредитора за Договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем.

В зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо повернення наданого йому кредиту в строки, визначені договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018 у розмірі 43 284 грн. 55 коп., в тому числі: 20 896 грн. 58 коп. – за тілом кредиту; 22 387 грн. 97 коп. – за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. з урахуванням понижуючого коефіцієнту у розмірі 0,8, і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн..

Ухвалою від 07.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.03.2025, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.03.2025 розгляд справи відкладено на 18.04.2025 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача.

18.04.2025 розгляд справи відкладено на 07.05.2025 для повторного повідомлення відповідача.

Ухвалою від 07.05.2025 призначено заочний розгляд даної цивільної справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви виклав клопотання про розгляд справи у відсутність свого представника, підтримку позовних вимог та про заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місце проживання та за допомогою sms повідомлень. Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Судові повістки, що направлені відповідачу за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

16.03.2018 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано Заяву №010/0169/82/0172778, згідно з умовами якої АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав позичальнику грошові кошти у сумі 15 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк 48 місяців – 16.03.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45% (а.с.15-16).

До позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка » (а.с.18, зворот-20).

Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку та розмірі передбаченому умовами кредитного договору, якими відповідач користувався, що підтверджується виписками по рахунку за період з 16.03.2018 по 13.11.2019 (а.с.21-25, зворот).

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018, складеним АТ «Райффайзен Банк» станом на 13.11.2019, заборгованість відповідача становить 21 283,03 грн., з яких: заборгованість по кредиту 20 896,58 грн., заборгованість за відсотками 386,45 грн. (а.с.26-27, зворот).

20.09.2019 було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018 (а.с.29-33).

В свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 13.11.2019 по 15.03.2022 нарахувало відсотки за договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018 в сумі 22 387,97 грн. Таким чином, сума боргу за договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018, станом на 29.11.2022 склала 43 284,55 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 20 896,58 грн.; заборгованість за відсотками 22 387,97 грн. (а.с.27).

29.11.2022 було укладено договір №29-11/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018 (а.с.34-38).

Таким чином, до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідача за договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018.

В свою чергу, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за період з 29.11.2022 по 02.01.2025 не нарахувало відсотки за договором №014/0920/82/0216170 від 16.03.2018, і станом на 02.01.2025 заборгованість відповідача не змінилась та становить 43 284,55 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 20 896,58 грн.; заборгованість за відсотками – 22 387,97 грн. (а.с.28).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був підписаний відповідачем, він був ознайомлений із умовами кредитування під підпис, сума кредиту була перерахована відповідачу, що не спростовано, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, отриманої суми кредиту не повернув, відсотки не сплатив.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст. 610 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З огляду на зазначені правовідносини, судом встановлено порушене право позивача, яке підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Досліджені судом розрахунки заборгованості за договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018 року суд вважає правильними, а тому сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача складає 43 284,55 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 20 896,58 грн.; заборгованість за відсотками 22 387,97 грн. (а.с.26, 27, 28).

Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надав, розрахунок заборгованості не спростував.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором, позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладений між АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку про надання юридичної допомоги №380 від 02.12.2024 до договору №01-07/2024 від 01.07.2024, згідно з якою ціна з надання усної консультації 4 000 гривень (2 години вартістю по 2000 гривень), ціна складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9 000 гривень (3 годин по 3 000 гривень); витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 13 000 грн. (а.с.10-14).

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, зважаючи на те, що справа є незначної складності, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором №010/0169/82/0172778 від 16.03.2018 у розмірі 43 284 (сорок три тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 55 коп., в тому числі: 20 896 грн. 58 коп. – заборгованість по основній сумі кредиту; 22 387 грн. 97 коп. – заборгованість по відсоткам, а також сплачені при подачі позову судові витрати – 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору і 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп. – витрат на професійну правничу допомогу, а всього 47 706 (сорок сім тисяч сімсот шість) гривень 95 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 травня 2025 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя