Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________                                   Справа № 299/1653/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.05.2025 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового засідання Стрижак О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: приватний нотаріус Пилип М.А., про встановлення факту, що має юридичне значення, 

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 , звернулася до суду із вказаною заявою.

Вимоги заяви мотивовоно тим, що заявник ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пилип Міленою Андріївною для вчинення нотаріальних дії щодо відчуження нерухомого майна, які їй належить на праві власності, а саме земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, приватним нотаріусом заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальних дії у зв`язку з наявністю розбіжностей у правовстановлюючих документах на нерухоме майно у написанні по-батькові заявника, у зв`язку із чим вимушена звернутися із відповідною заявою до суду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі та про те, що вимоги заяви підтримує в повному обсязі, просить суд такі задоволити.

Заінтересована особа – приватний нотаріус Пилип М.А., будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст.ст. 315, 319 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, в випадках коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні встановлено, що заявниця звернулася до приватного нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пилип Міленою Андріївною для вчинення нотаріальних дії щодо відчуження нерухомого майна, які їй належить на праві власності, а саме земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, приватним нотаріусом заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальних дії у зв`язку з наявністю розбіжностей у правовстановлюючих документах на нерухоме майно у написанні по-батькові заявника та надано відповідну довідку за №99/01-16 від 17.03.2025.

Згідно з довідки №99/01-16 від 17.03.2025, виданої приватним нотаріусом вбачається, що розбіжності у написанні по-батькові заявника полягають у тому, що у правовстановлюючих документам на нерухоме майно така зазначена як « ОСОБА_2 », що не збігається з паспортом громадянина України, де по-батькові вона зазначена як « ОСОБА_3 ». Цей факт є перешкодою для вчинення нотаріальних дії.

Документи, які буди надані заявником приватному нотаріусу для вчинення нотаріальних дій та підтверджують право власності на нерухоме майно заявника, є наступними:

- Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №035495, виданий Виноградівською міською радою від 13.06.2007 ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 25.10.2005 щодо земельної ділянки площею 0,0680 га, яка розташована у АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер земельної ділянки - 2121210100:00:002:0143.

- Договір дарування земельної ділянки, серії ВСЕ №533636 від 25.10.2005, посвідчений державним нотаріусом Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.К. за зареєстровано у реєстрі за №2666.

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 30.09.2015 за індексним номером 44833022 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 190,3 кв.м., житловою площею 102,9 кв.м., виданий державним реєстратором Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області Мельниковою О.І., де власником зазначена ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності від 30.09.2015, серії ЕЕО 395089 за індексним номером 44833750 щодо нерухомого майна: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), земельна ділянка місця розташування 2121210100:00:002:0143, сформований державним реєстратором.

Відтак, з вищевказаних документів вбачається, що у правовстановлюючих документах на нерухоме майно заявник вказала по-батькові як « ОСОБА_2 », що не збігається з її паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження, де така вказала як « ОСОБА_3 », що підтверджується наступним.

Згідно з паспорту громадянина України за №№ НОМЕР_3 , виданий Органом 2114 від 13.02.2025, заявник зазначена як ОСОБА_1 ».

Згідно з свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_4 , виданого 15.11.1968 Розтоцькою сільською радою, така вказана як ОСОБА_4 », яка згодом, уклавши шлюб з ОСОБА_5 , змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_6 , та стала ОСОБА_1 « ОСОБА_3 ».

Вказані розбіжності з паспортом громадянина України заявника та правовстановлюючих документах пояснюється тим, що документи на право власності видавались згідно з даних паспорту Заявника старого зразка 1994 року у формі книжечки, де така через довільний переклад по-батькові з російської мови на українську мову помилково було зазначена ОСОБА_1 « ОСОБА_7 .

Причиною виготовлення нового паспорту заявником слугували суттєві розбіжності у написанні по-батькові у документах, які підтверджують її страховий стаж, здобуття освіти, народження дітей та укладення шлюбу, що унеможливлювало такій оформлення пенсій за віком.

І як наслідок, виявлені розбіжності приватним нотаріусом у написанні по-батькові заявника наразі чинять перешкоду для вільного розпоряджання своїм майном, шляхом його відчуження на користь інших осіб та вчинення нотаріальних дій.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Згідно норм чинного законодавства виправлення у Державних актах на право власності на земельну ділянку до 2013 року відбувалося шляхом видачі нових державних актів замість тих, що містять помилки. Починаючи 01 січня 2013 року в зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державні акти на право власності чи праві постійного користування земельною ділянкою не видаються, а отже, отримати новий акт замість того, в якому міститься помилка, неможливо.

23 серпня 2013 року втратив чинність наказ Держкомзему від 04.05.1999 № 43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі», що унеможливлює видачу дубліката акту взамін виданого з помилкою, а тому неможливо внести зміни у державний акт на право власності на земельну ділянку в досудовому порядку, оскільки законом не передбачено такої процедури.

Встановлення факту належності заявнику Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №035495, виданий Виноградівською міською радою від 13.06.2007 ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 25.10.2005 щодо земельної ділянки площею 0,0680 га, яка розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер земельної ділянки - 2121210100:00:002:0143 - має для заявника юридичне значення для реалізації особистих майнових прав та слугує перешкодою реалізації прав щодо розпорядження власного майна, шляхом відчуження та вчинення нотаріальних дій. Самостійно внести зміни у державний акт в досудовому порядку чинним законодавством не передбачено, тому є підставою звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (Постанова ОП КГС ВС від 24.01.2020 № 910/10987/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Підставою виникнення права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 від 30.09.2015 за індексним номером 44833022, виданий державним реєстратором Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області Мельниковою О.І., власником якого зазначена ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності від 30.09.2015, серії ЕЕО 395089 за індексним номером 44833750 (далі - Витяг) щодо нерухомого майна: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування 2121210100:00:002:0143, сформований державним реєстратором, належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується Витягом дані щодо власника, а саме ОСОБА_1 внесені на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Враховуючи норми чинного законодавства, пріоритетними відомостями є документи на підставі яких були внесені дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Самостійно внести зміни щодо по-батькові заявника до вказаного свідоцтва про право власності законодавством не передбачено, оскільки відповідний орган, що видав свідоцтво ліквідований та видавав його згідно з даних діючого на той момент паспорту старого зразка 1994 року, тому у заявника виникає необхідність для звернення до суду про визнання факту належності правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно заявнику.

Встановлення факту належності заявнику свідоцтва про право власності на нерухоме майно на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , серії СТА 540774 від 30.09.2015 за індексним номером 44833022, виданий державним реєстратором Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області Мельникова О.І., що є підставою для виникнення права власності та підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 44833750 від 30.09.2015, серії ЕЕО 395089, номер запису про право власності 11404249, сформований державним реєстратором Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області Мельникова О.І. - має для Заявника юридичне значення для реалізації особистих майнових прав та слугує перешкодою реалізації прав щодо вільного розпорядження власного майна та вчинення нотаріальних дій. Самостійно внести зміни до свідоцтва про право власності в досудовому порядку законодавством не передбачено, тому це слугує підставою для звернення до суду.

Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові якої, що зазначені в документі - не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 /провадження № 61-51сво18/, постанова Верховного Суду від 12 січня 2024 року у справі № 335/6717/23 /провадження № 61-15734ск23/).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14- 567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян».

Згідно роз`яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», - визначено можливість встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Обумовлений факт підлягає встановленню в судовому порядку за наявності наступних умов: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 2) заявник не має іншої можливості встановити факт, що має для нього юридичне значення, в зв`язку з чим єдиним способом встановлення необхідного факту є ухвалення судом відповідного рішення; 3) якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом, немає.

З огляду на встановлене суд констатує, що заявник правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення і такі підстави встановлені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.293,294, 315-319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заявлені вимоги -задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий Органом 2114 від 13.02.2025, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) правовстановлюючих документів, а саме:

- Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №035495, виданий Виноградівською міською радою від 13.06.2007 на підставі договору дарування від 25.10.2005 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за№ 2121210100-0107070300705 щодо земельної ділянки площею 0,0680 га, яка розташована АДРЕСА_1 , за цільовим призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, за кадастровим номером земельної ділянки - 2121210100:00:002:0143, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

- Свідоцтва про право власності на нерухоме майно житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , серії СТА 540774 від 30.09.2015 за індексним номером 44833022, виданий державним реєстратором Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області Мельниковою О.І. на ім`я ОСОБА_1 , що є підставою для виникнення права власності та підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 44833750 від 30.09.2015, серії ЕЕО 395089, сформований державним реєстратором Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області Мельниковою О.І., за номер запису про право власності 11404249.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий А. А. Надопта