Справа № 2-747/11

Провадження № 2-ві/638/14/25

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2025 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шишкін О.В.,

за участю секретаря судового засідання Комлєвої К.С.,

розглянувши заяву директора ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» про відвід головуючого судді ОСОБА_4. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 9 жовтня 2013 року,

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4. перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

20.10.2023 року на адресу суду надійшла заява адвоката Шевченко Д.С. в інтересах відповідачів по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 9 жовтня 2013 року.

Цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернута з касаційної інстанції до Дзержинського районного суду м. Харкова 31.01.2025 року.

Постановою Верховного Суду України від 11 грудня 2024 року касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені частково. Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року; рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року; постанову Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасовано, та справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами.

23 листопада 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» подано заяву про відвід судді ОСОБА_4. від розгляду зазначеної вище заяви.

Заяву про відвід судді ТОВ «ФК Форінт» обґрунтовує таким.

Суддею Дзержинського районного суду від 9.10.2013 року винесено рішення по справі №2-747/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суму заборгованості за генеральною кредитною угодою №07-01-90-08 від 12.05.2008 року.

18.11.2021 року ухвалою того ж суду поновлено ОСОБА_3 строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та відкрито провадження у справі.

16.12.2021 ухвалою того ж суду заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Дзержинського райсуду м. Харкова від 9.10.2013 року за нововиявленими обставинами задоволено частково. Скасоване рішення від 9.10.2013 року по вищезазначеній справі за нововиявленими обставинами. Призначено справу до розгляду за правилами, встановленими ЦПК України.

26.01.2023 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «ФК Форінт» задоволено частково, ухвалу Дзержинського райсуду м. Харкова від 16.12.2021 року скасовано, справу направлено для проводження розгляду до суду першої інстанції.

28.04.2023 року ухвалою Дзержинського райсуду м. Харкова в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення суду - відмовлено.

28.04.2023 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення суду від 9.10.2013 року за нововиявленими обставинами - задоволено. Скасоване зазначене рішення відповідною ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 червня 2023 року, та постановлено нове судове рішення.

Заявник вважає що суддя ОСОБА_4. не може брати участь у справі №2-747/11 з розгляду заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в тому числі в повторному вирішенні питання про відкриття провадження по справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 року за нововиявленими обставинами.

Крім того, заявник посилається на наявність упередженості судді в розгляді вказаної справи, наголошуючи на існуванні підстав, передбачених п.3, 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які виключають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; зокрема наявність рішення за наслідками розгляду дисциплінарного провадження відносно судді ОСОБА_4. №3283/2дп/15-24 за скаргою ТОВ «ФК Форінт», що може свідчити про упередженість та необ`єктивність головуючого судді при розгляді справи №2-747/11.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_4. від 12.02.2025 року заяву стягувача про відвід головуючого судді по заяві директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про відвід головуючого судді по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 жовтня 2013 року по справі №2-747/11 визнано частково обґрунтованим та передано справу до канцелярії суду для вирішення питання про відвід іншим суддею.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2025 року заяву про відвід судді ОСОБА_4. розподілено судді Шишкіну О.В.

У частині другій та третій статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 40 ЦПК України). Тому, розгляд заяви про відвід проводиться без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву про відвід та оглянувши матеріали справи в межах заявленого відводу, суд дійшов наступного висновку.

Постановою Верховного Суду України від 11 грудня 2024 року Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року, постанова Харківського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року скасовані, справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2025 року, вищезгадана справа передана для продовження розгляду ОСОБА_4.

Статтями 36, 37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Так, згідно з частиною 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У своїй заяві про відвід представник позивача наголошує на існуванні підстав, передбачених п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, зокрема наявність рішення за наслідками розгляду дисциплінарного провадження відносно судді ОСОБА_4. №3283/2дп/15-24 за скаргою ТОВ «ФК Форінт», що може свідчити про упередженість та необ`єктивність головуючого судді при розгляді справи №2-747/11.

Відповідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Білуха проти України», особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено пунктом 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів і правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Зазначені позивачем відомості про упередженість та необ`єктивність судді не містять під собою правового підґрунтя, оскільки побудовані виключно на припущеннях щодо кореляції між зверненням позивача по справі до Вищої Ради правосуддя з дисциплінарною скаргою, та ймовірною упередженістю головуючого в розгляді зазначеної вище справи по суті.

Із дослідженої заяви про відвід не вбачається, що суддя ОСОБА_4. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді цивільної справи, проте суд вважає, що заява про відвід судді повинна бути задоволена з наступних підстав.

Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Перевіривши наведені підстави для відводу головуючого у справі, суд доходить до висновку про відсутність беззаперечних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді цивільної справи. Разом з тим, сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків. Отже, суд може бути справедливим, проте породжувати легітимні сумніви у своій безсторонності.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Тож суд доходить висновку, що заяву про відвід слід задовольнити, а матеріали провадження передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст. 36, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву директора ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» про відвід головуючого судді ОСОБА_4. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 9 жовтня 2013 року - задовольнити.

Матеріали провадження передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Шишкін