Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2020431123

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


17 квітня 2025 рокуСправа №160/32087/24


Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області  про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-


УСТАНОВИВ:


03.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами про:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 основного розміру пенсії 01.03.2023 з урахуванням індексації, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про Індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2022 нарахування та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , з урахуванням індексації основного розміру пенсії згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неневиплати в повному обсязі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , основного розміру пенсії з 01.03.2024, з урахуванням індексації, установленої Постановою № 185 “Про індексацію пенсійних І страхових виплат та додаткових заходів щодо Підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та інших встановлених доплат, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати в повному обсязі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , основний  розмір пенсії з 01.03.2024, з урахуванням індексації, установленої Постановою № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та інших встановлених доплат, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.11.2024 звернувся до відповідача  з адвокатським запитом про отримання інформації, проте відповідач Листом від 12.11.2024 № 0400-010202-8/225570 повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 29.07.2024 у справі №160/13178/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2022 в розмірі 70% від грошового забезпечення 49291,90 грн, яке зазначено у довідці від 02.05.2024 за №55/11/202-230, наданій Управлінням Служби безпеки  України в Дніпропетровській області, та з 01.02.2023 в розмірі 70% від грошового забезпечення 53249, 20 грн, яке зазначено у довідці від 02.05.2024 за №55/11/202-231, наданій Управлінням Служби безпеки  України в Дніпропетровській області, без обмеження її максимальним розміром, також на підставі Постанови №185 було проіндексовано пенсію. Позивач вважає, що відповідачем проведені виплати не у повному обсязі, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом

Ухвалою суду від 04.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 04.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.

Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, яку було призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

Щодо вимог позивача про ненарахування та невиплату індексації - на виконання  вимог рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/19152/23 від 22.04.2024, яким зобов`язано Пенсійний фонд з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року здійснити нарахування та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації основного розміру пенсії згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, Пенсійний фонд провів перерахунок пенсії та  відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185, відповідно розрахунків пенсії від 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024. Судом встановлено, що відповідачем проведена індексація базового місяця ОСНП 2024 (37274,44 *0,0796): 7092024, індексація базового ОСПН 2024 нарахована та виплачена у розмірі 1500,00 грн.

Положеннями Постанови № 185 встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень.

Водночас, відповідачем пенсію позивача за вислугу років проіндексовано з 01.03.2024 на суму 1500,00 грн.

Суд, перевіривши дії відповідача щодо розрахунку розміру індексації пенсії позивача на виконання Постанови № 185 з 01.03.2024, встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило зазначені нарахування у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений Постановою № 185.

Отже, підстави вважати, що права позивача у цій частині щодо нарахування та виплати порушені - відсутні, а тому не підлягають задоволенню.

За приписами ст. 2 КАС України, судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме: бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Разом з цим, за правилами ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У тому числі, згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, наведені положення адміністративного процесуального законодавства визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.

Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.

При цьому, метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави, як правової.

З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами адміністративного процесуального законодавства, яке не передбачає можливості подання окремого позову щодо спонукання відповідача до належного виконання судового рішення.

Зі змісту позову вбачається, що цей спір не є новим, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 160/19152/23, що набрало законної сили 23.05.2024, вже були розглянуті позовні вимоги про  визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року з урахуванням індексації, установленої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

Отже, правовідносини у цій справі підлягають вирішенню у порядку виконання судового рішення, а питання, які виникають у зв`язку із виконанням рішення суду в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили.

Реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.

Обставини, які зумовили звернення із цим позовом до суду, можуть бути предметом судового контролю, який за суттю і призначенням відрізняється від позовного провадження. Процесуальний закон визначає три способи здійснення судового контролю: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішення суду.

При цьому, не виконання судового рішення може мати місце і у разі фактичного вчинення відповідачем певних дій, але не у відповідності до чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм адміністративного процесуального законодавства наведена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №183/3012/16(2-а/183/106/16), від 24.02.2020 року по справі №818/1102/18.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023  «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, відповідач діяв відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.  2-10,  11,  12,  47,  72-77,  94,  122,  132,  139,  193,  241-246,  250,  251,  257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -


УХВАЛИВ:


У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя                                                     К.І. Ремез



                                                                                            




                                                                                              



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація