справа №176/1687/25

провадження №1-кп/176/329/25

УХВАЛА

Іменем України

07 травня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2025 року за №12025041220000145,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , –

ВСТАНОВИВ:

       В травні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2025 року за №12025041220000145.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, встановленні при його обранні не зникли. Так, прокурор наголошував на тому, що обвинувачений з метою уникнення відповідальності може переховуватись від слідства, прокуратури та суду, з метою уникнення покарання, оскільки після настання дорожньо-транспортної пригоди останній зник з місця події, залишивши в небезпеці потерпілого. Оскільки підозрюваний ОСОБА_6 мешкає за адресою АДРЕСА_1 , самостійно, сім`я в останнього відсутня, та будь-яких міцних сталих соціальних зв`язків не має та те, що знаходячись на волі підозрюваний ОСОБА_3 може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ОСОБА_5 заперечували у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи за необхідне змінити застосований запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт, оскільки наявність ризиків не підтверджена.

Згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому вирішення даного питання судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Аналізуючи вказану норму Закону, суд приходить до висновку, що запобіжний захід скасовується або змінюється в судовому розгляді, якщо відпадає необхідність у застосуванні запобіжного заходу або в раніше обраному запобіжному заході. При цьому, на більш м`який запобіжний захід змінюється, якщо обвинувачення змінюється на менш тяжке або ступінь вірогідності неналежної поведінки обвинуваченого стає незначним.

       Судом встановлено, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що він може переховуватись від суду або впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку суд також враховує вимоги Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно правової позиції викладеної в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції», тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Із викладеного слідує, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до вимог ст. 12 КК України належить до нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, корисною працею не займається, мешкає за адресою АДРЕСА_1 , самостійно, будь-яких міцних, сталих соціальних зв`язків не має. Підозрюваний був звільнений з військової служби за станом здоров`я.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, та з метою уникнення відповідальності може переховуватись від слідства, прокуратури та суду, з метою уникнення покарання, оскільки після настання дорожньо-транспортної пригоди останній зник з місця події, залишивши в небезпеці потерпілого, суд погоджується з тим, що продовжують існувати ризики щодо обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений після дорожньо-транспортної пригоди залишив місце ДТП, не повідомив правоохоронні органи про обставини ДТП, не дочекався приїзду працівників поліції та медичних працівників.

Така поведінка обвинуваченого свідчить про переховування його від органів досудового розслідування, намагання сховатись від поліції та суду.

Менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт на даний час не здатні забезпечити виконання процесуальних обов`язків з боку обвинуваченого.

Доводи захисника щодо можливості обрання підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту суд не бере до уваги, оскільки наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не зможуть забезпечити виконання останнім своїх процесуальних обов`язків. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на теперішній час, судом не встановлено та стороною захисту не доведено.

Враховуючи, що 08 травня 2025 року закінчується строк дії ухвали, якою обвинуваченому обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 04 липня 2025 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04 липня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_3 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26239738, рахунок № UA158201720355229002000017442, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави покласти на нього наступні обов`язки:

1)        не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2)        повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)        утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;

4)        здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копії ухвали вручити учасникам судового провадження – до відома, та направити до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» –для належного виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з моменту її оголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 08.05.2025.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області                                         ОСОБА_1