ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2025 року                                                                  м. Чернівці

справа № 727/10844/24

провадження №22-ц/822/385/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого        Перепелюк І. Б.

суддів: Кулянди М.І., Литвинюк І.М.

секретар Факас А.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 березня 2025 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами.

Заява обгрунтована наступним. 21 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_1 був виданий судовий наказ про стягнення з нього аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 . Заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу була обґрунтована тим, що їх спільна дитина ОСОБА_4 з 26 вересня 2024 року проживає разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник з січня 2024 року залишив сім?ю та відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Однак, ОСОБА_1 свідомо ввела суд в оману про дійсне місце проживання дитини, а також про те, що батько не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Вважає, що заявниця відверто вчинила зловживання своїми процесуальними правами, повідомивши суду завідомо неправдиві відомості, які мають суттєве значення для справи. Так, викладені в заяві про видачу судового наказу відомості не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_4 постійно мешкає разом з ним у Республіці Польща з 21 липня 2024 року по теперішній час, та повністю знаходиться на його особистому утриманні.

При видачі судового наказу від 21 жовтня 2024 року суду не було відомо про наведені обставини, які є істотними і такими, що суттєво впливають на прийняте судом рішення.

Вважає, що такі дії ОСОБА_1 слід розцінити як зловживання процесуальними правами, що є підставо для стягнення із заявниці в дохід державного бюджету штрафу в межах санкції, встановленої частиною першою статті 148 ЦПК України.

Просив скасувати судовий наказ № 727/10844/24 (провадження № 2-н/727/3235/24) від 21 жовтня 2024 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття;

-відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ;

-визнати дії ОСОБА_1 щодо введення суду в оману шляхом зазначення в заяві про видачу судового наказу завідомо неправдивих відомостей, зловживання процесуальними правами та стягнути з неї в дохід державного бюджету штраф в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 березня 2025 року заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами задоволено частково.

Судовий наказ № 727/6354/24 від 21 червня 2024 року, виданий Шевченківським районним судом м. Чернівців про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів - скасовано.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 – відмовлено.

Визнано дії ОСОБА_1 щодо ненадання всього належного обсягу інформації, яка стосується спірних правовідносин, при поданні заяви про видачу судового наказу, зловживанням процесуальними правами.

Застосовано до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України штраф в розмірі 908,40 грн (дев`ятсот вісім грн 40 коп.)

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 березня 2025 року та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що додані до заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами документи, такі як копія закордонного паспорту ОСОБА_4 з відміткою про перетин ним кордону з Республікою Польща 21.07.2024 року, документ під назвою ОСОБА_5 , виданий у м. Варшава Республіки Польща 29.07.2024 року, №EL/PV/1, згідно з яким ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 та довідка початкової школи №300 імені Банди Руткєвич м. Варшава, згідно з якою ОСОБА_7 , PESEL № НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у АДРЕСА_2 , є учнем закладу освіти і в 2024/2025 навчальному році відвідує 4д клас, дата роздрукування довідки 05.11.2024 року - не можуть підтверджувати чи спростовувати обставину проживання дитини разом з матір`ю, встановлену судом при видачі судового наказу на підставі поданих нею документів. Зокрема, довідка початкової школи №300 імені Ванди Руткєвич м. Варшава датована 05.11.2024 року, тобто після видачі судового наказу та не може вважатись доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини, а є новим доказом.

Що стосується наданої ОСОБА_2  довідки про реєстрацію тимчасового місця проживання АО-D-XV-I/5345/5/2328/2024/KG1, згідно з якою ОСОБА_4 з 20.08.2024 року по 01.08.2025 року зареєстрований у АДРЕСА_2 , апелянт зазначає, що із заявою про видачу судового наказу вона звернулась до суду 07.10.2024 року, а судовий наказ видано 21.10.2024 року. Нею був поданий витяг з реєстру територіальної громади від 26.09.2024, згідно з яким місцем проживання ОСОБА_4 є проживання разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . Довідка, надана ОСОБА_2 , що місцем реєстрації ОСОБА_4 є АДРЕСА_2 датована 20.08.2024 року. А тому, дана довідка не спростовує факту реєстрації ОСОБА_4 станом на 26.09.2024 (дата витягу з реєстру територіальної громади). Тобто вказана довідка не стосується спірного періоду і не доводить наявність нововиявлених обставин (факту проживання дитини разом з батьком) на момент видачі судового наказу - 21 жовтні 2024 року).

Апелянт вважає, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 , не є нововиявленими обставинами в розумінні положень п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_2  подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1  відмовити, ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 березня 2025 року залишити без змін.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 вересня 2024 року (справа № 727/7118/24) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний.

21 жовтня 2024 року Шевченківським районним судом м.Чернівців у справі №727/10844/24 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено, що при зверненні до суду ОСОБА_1 надала видану уповноваженим органом інформаційну довідку щодо місця проживання дитини від 26 вересня 2024 року та паспорт матері, які підтверджують реєстрацію малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю станом на 26 вересня 2024 року.

Відповідно до копії закордонного паспорту ОСОБА_2 з відміткою про перетин ним кордону з Республікою Польща, боржник перетнув державний кордон України 22 січня 2024 року.

Відповідно до копії закордонного паспорту ОСОБА_4 з відміткою про перетин ним кордону з Республікою Польща, дитина перетнула державний кордон України 21 липня 2024 року.

Згідно з документом під назвою PESEL UKR, виданим у м. Варшава Республіки Польща 29липня 2024 року, №EL/PV/1, переклад якого посвідчено нотаріально, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 надано ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про реєстрацію тимчасового місця проживання № НОМЕР_3 .KGI ОСОБА_4 з 20.08.2024 по 01.08.2025 є зареєстрованим у АДРЕСА_2 . Переклад даного документу посвідчено нотаріально.

Згідно з довідкою початкової школи №300 імені Ванди Руткєвич м. Варшава ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у АДРЕСА_2 , є учнем закладу освіти і в 2014/2025 навчальному році відвідує 4д клас. Дата роздрукування довідки 05 листопада 2024 року. Переклад даного документу посвідчено нотаріально.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 грудня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погодившись з указаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 грудня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного суду від 25.02.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційного скаргою ОСОБА_1 на постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 січня 2025 року.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи заявника ОСОБА_2 є істотними, обґрунтованими і суттєво впливають на юридичну оцінку обставин справи, відповідно і на прийняте судом рішення. Заявник довів наявність нововиявлених обставин (факту проживання дитини разом з батьком) на момент видачі судового наказу від 21 жовтня 2024 року.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. п.  4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.

Згідно із ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 зазначено, що тлумачення п. 1 ч.2 ст.  423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника.

Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин. Верховний Суд не одноразово звертав увагу на те, що аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі правові висновки зроблені в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17.

Судом встановлено, що при зверненні до суду ОСОБА_1 надала видану уповноваженим органом інформаційну довідку щодо місця проживання дитини від 26 вересня 2024 року та паспорт матері, які підтверджують реєстрацію малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю станом на 26 вересня 2024 року.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 21 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 посилався на те, що на момент видачі судового наказу – 26 жовтня 2024 року малолітній ОСОБА_4 проживав разом з батьком, а не матір`ю, що підтверджується довідкою про реєстрацію тимчасового місця проживання від 20 серпня 2024 року р.н. АО-D-XV-I/5345/5/2328/2024/KG1, відповідно до якої місце тимчасового проживання ОСОБА_4 зареєстроване по АДРЕСА_2 , інформацією Головного ЦОСІ ДПС України від 07 жовтня 2024 року щодо перетинання державного кордону України у період з 26 січня 2024 року по 26 вересня 2024 року ОСОБА_4 та записом, який міститься у закордонному паспорті малолітнього  ОСОБА_4 .

Зазначені обставини є істотними, обґрунтованими і суттєво впливають на юридичну оцінку обставин справи та не були відомі суду при розгляді справи.

Заявник довів наявність нововиявлених обставин (факту проживання дитини разом з батьком) на момент видачі судового наказу від 21 жовтня 2024 року.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок, враховуючи, що присудження коштів на утримання дитини передбачено тільки в разі проживання дитини з заявником, підстави для винесення судового наказу та стягнення на користь матері аліментів на утримання сина були відсутні.

Правильним є висновок суду, що звертаючись із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню дитину, заявниця порушила принцип добросовісності, оскільки не надала всього належного обсягу інформації, яка стосується спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із засад (принципів) цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Частиною першою статті 148 ЦПК України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами та застосування до неї штрафу як заходу процесуального примусу у розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені у запереченнях до заяви та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду справи, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, що відповідно до ст. 375 ЦПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.

Судді                                                І.Б. Перепелюк

                                                               М.І. Кулянда

                                                               І.М. Литвинюк