Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/3369/25

номер провадження 3/215/1525/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, який надійшов від ВП № 5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 444000 від 21.04.2025, 21.04.2025 приблизно о 12:45 год., гр. ОСОБА_1 , знаходячись по вул. Сергія Колачевського, 102 в Тернівському районі м. Кривого Рогу, здійснював торгівлю з рук продуктами харчування, у місці забороненому законом.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, ст. 160 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Відповідно до ст. 277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ за ст. 160 КУпАП встановлено протягом трьох днів з дня одержання, то судовий виклик порушника судовою повісткою протягом вказаного строку неможливий.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 444000 від 21.04.2025 убачається, що ОСОБА_1  повідомлявся працівниками поліції, що склали відповідний протокол, про час та місце розгляду справи відносно нього в суді на 25.04.2025. До суду справа надійшла 05.05.2025.

Тому суд вважає, що останній не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього в суді.

Вищезазначене свідчить про порушення вимог ст.ст. 260, 268, 277 КУпАП збоку уповноважених осіб щодо здійснення контролю явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання, та позбавляє суд можливості розглянути матеріали в строк, який встановлений ст. 277 КУпАП.

Також, відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення при її складанні і оформленні долучено копію фото, яка належним чином не завірена.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», є правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, які складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Велика  Палата  Верховного  Суду  у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

Зважаючи на викладене, суддя позбавлений можливості оцінити та повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, у зв`язку з чим матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 160 КУпАП підлягає поверненню для усунення порушень, допущених при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 245, 251, 252, 256, 268, 277, 278, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний матеріал 215/3369/25 (провадження №3/215/1525/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 160 КУпАП, повернути до відділення поліції № 5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області - для належного дооформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя