Справа № 22ц-1419/2006

Головуючий у 1 інст.- Трофіменко М.В. Доповідач - Литвиненко І. В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2006 року                                                            місто Чернігів

Апеляційний   суд Чернігівської області у складі:

головуючого   - Литвиненко І.В.

суддів - Шемець Н.В. , Смаглюк Р.І.

при секретарі - Мехед Т.О.

з участю позивачів розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сосницького районного суду від 04 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кудрівської сільської ради про визнання права власності на домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про визнання права власності на домоволодіння в с. Кудрівка, Сосницького району, яке залишилось у спадок після померлої ОСОБА_3. Свої вимоги мотивували тим, що вони є спадкоємцями на будинок , оскільки ОСОБА_1 є дочкою померлої і спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_4, сина померлої, а ОСОБА_2 є онукою померлої та дочкою померлого ОСОБА_4, яка , з добровільної згоди ОСОБА_1, допускається до спадщини, проте оформити свої права вони не в змозі, так як відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок.

Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено та визнано за кожною право власності на 1/2 частину будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і був власністю померлої ОСОБА_3. Суд виходив з того , що позивачки є спадкоємцями померлої і мають право на спадщину в рівних долях.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає на те, що в рішенні суд помилково посилається на ст. 1266 ЦК України, вказуючи на право спадкування після смерті онуками спадкодавця частини спадщини, яка належала б за законом їхнім батьку чи матері, якби вони були живі на час відкриття спадщини, оскільки ще за життя ОСОБА_4 склав заповіт від 02.12.2005 року на її ім'я.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Дійсно, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина , оформленням прав на яку займається нотаріальна контора, а тому позивачки повинні були звернутися за отриманням свідоцтв на право спадщини до нотаріальної контори. Ніяких відомостей про їх звернення до нотаріуса в матеріалах справи не має, як не має і відомостей про те , чи прийняли вони спадщину після смерті ОСОБА_3. та ОСОБА_4 і коли , чи відмовлялась ОСОБА_1 від спадщини за заповітом.

Крім того, як пояснили позивачки у судовому засіданні, ОСОБА_1 спадкових прав не оформляла після померлої 12.06.2003 року своєї матері , оскільки в спадковому будинку проживав син покійної ОСОБА_3, який фактично прийняв спадщину і помер 15.12.2005 року, не оформивши своїх прав, а тому суду першої інстанції необхідно було з'ясувати питання чи може ОСОБА_1 бути спадкоємицею за законом після смерті матері, якщо вона не приймала спадщини після матері.

За таких обставин , рішення суду першої інстанції не може вважатись законним та обгрунтованим, воно підлягає скасуванню.

При вирішенні питання про можливість задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за кожною права власності на 1/2 частину спадкового будинку, апеляційний суд виходить з того, що ст. 1273 ЦК України передбачає відмову від прийняття спадщини за заповітом протягом строку , встановленого ст. 1270 ЦК України, т.т. протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, не подавала, а лише в позовній заяві, поданій до суду 21.06.20006 року, зазначила про свій намір добровільно надати дочці померлого брата можливість отримати частину спадщини за законом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вже заперечує свою згоду на отримання дочкою померлого брата частки будинку і наполягає на тому, що вона є єдиною спадкоємицею після брата, який склав на її користь заповіт.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог. Оскільки ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спадкового будинку , то апеляційний суд не може визнати за нею право власності на спадковий будинок за заповітом і за законом на весь будинок.

Керуючись ст.ст.380, 1268-1276 ЦК України, ст.ст. 274, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 липня 2006 року скасувати .

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у позові до Кудрівської сільської ради про визнання права власності на домоволодіння.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців