Справа № 22ц-1469/2006 Головуючий у 1 інст. - Білий М.М.
Доповідач - Литвиненко І. В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- ЛИТВИНЕНКО І.В.
судді:
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., СМАГЛЮК Р.І.
при секретарі: Мехед Т.О.
з участю: позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куликівського районного суду від 13 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Куликівський льонозавод" про стягнення заборгованості за оренду транспортного засобу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся , з позовом до ВАТ „Куликівський льонозавод" про стягнення 3648 грн 70 коп заборгованості по орендній платі, передбаченої договором оренди транспортного засобу від 28.09.2005 року, та 263 грн 89 коп пені за кожен день прострочки розрахунку відповідно до п.З даного договору. Крім того він заначав, що несвоєчасним розрахунком йому завдано моральної шкоди у сумі 700 грн, яку просив стягнути з відповідача, а також стягнути понесені судові витрати.
Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з ВАТ „Куликівський льонозавод" на його користь 3648 грн.70коп. заборгованості по орендній платі, в повернення сплаченого держмита в сумі 51 грн, витрат на інформаційно технічне забезпечення в сумі ЗО грн, та сплачені ним 40 грн за задання юридичної допомоги. В задоволенні вимог про стягнення пені та моральної шкоди відмовлено, так як несвоєчасний розрахунок був зумовлений накладенням арешту на майно відповідача, що свідчить про відсутність вини з боку ВАТ „Куликівський льонозавод".
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що поза увагою суду залишились ці обставини, що укладеним договором оренди була передбачена відповідальність сторін за несвоєчасний розрахунок по орендній платі шляхом виплати пені та незаконними діями відповідача йому була завдана моральна шкода, що полягає у нервових переживаннях, докладанні додаткових зусиль і необхідності вирішення цього питання в судовому порядку, яку він оцінює в 700 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по оплаті за оренду транспортного засобу, що підтверджується договором оренди від 28.09.2005 року та актом звірки взаємних розрахунків(а.с. 9, 12). Крім того, зазначену заборгованість в сумі 3648 грн.70 коп. визнавав і відповідач.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову ОСОБА_1 було сплачене державне мито в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 грн. (а.с.2-3), які вірно були стягнуті на користь позивача. Проте, суд першої інстанції необгрунтовано стягнув з відповідача 40 грн витрат за юридичні послуги, оскільки зазначені витрати позивачем не були документально підтверджені. За таких обставин, виходячи з положень ст. 303 ЦПК України, рішення суду в цій частині підлягає зміні, з відмовою в задоволенні заявлених ОСОБА_1 вимог про стягнення витрат, пов"язаних з отриманням юридичної допомоги.
Судом обгрунтовано відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені за кожен день прострочки, передбаченої умовами укладеного договору , так як згідно з матеріалами справи на касу та рахунки ВАТ „Куликівський льонозавод" було накладено арешт, що виключає вину відповідача у невиконанні чи неналежному виконанні своїх обов'язків, а тому відсутні підстави для стягнення пені.
Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди є безпідставними, оскільки таке відшкодування не передбачено ні умовами договору оренди, ні діючим законодавством.
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2006 року - змінти в частині стягнення з ВАТ „ Куликівський льонозавод" на користь ОСОБА_1 витрат за надання юридичної допомоги в сумі 40 грн., відмовивши ОСОБА_1 в задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.